У понеділок, 6 листопада, польські перевізники розпочали протест на кордоні з Україною та заблокували рух вантажного транспорту на трьох пунктах пропуску – «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне». За 9 днів фактичної блокади кордону, кількість автомобілів, що стоять у черзі, сумарно перевищила 5 тисяч. На кордоні вже побували люблінський воєвода, Посол України у Польщі та заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. Наразі переговори з протестувальниками не призвели навіть до послаблення протесту. Розповідаємо, що відомо на цей момент.
Як ми повідомляли раніше, у понеділок, 6 листопада, польські перевізники розпочали проведення акції щодо блокування проїзду вантажівок через польсько-український кордон. Ускладнення руху вантажівок відбулось у трьох пропускних пунктах: «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне».
За останніми даними, які опублікувала Gazeta Wyborcza 14 листопада, до прикордонного пункту пропуску тягнеться черга довжиною 26 кілометрів. Там стоїть 550 вантажівок, а приблизний час очікування для перетину кордону складає близько 125 годин. Польські перевізники блокують національну дорогу №17 за кілометр від прикордонного переходу «Рава-Руська – Гребенне». У бік України пропускають чотири машини на годину, у бік Польщі – п’ять. У них є дозвіл на акцію протесту тут до 3 січня.
У Дорогуську водії змушені чекати на перехід кордону близько 255 годин. У черзі приблизно 1200 транспортних засобів і вона доходить до міста Янковіце. Тут протестувальники можуть блокувати переходи до 3 грудня.
Черги для вантажного транспорту утворились також і з українського боку кордону, у напрямку вʼїзду до Польщі. За даними, що опубліковані на сайті єЧерги, у Ягодині у звичайній черзі стоїть 3368 авто, та 618 автомобілів, що перевозять сільськогосподарську продукцію. У Раві-Руській кількість автомобілів у черзі сягає 943, у Краківці – 1866. Утворилась черга також на пункті пропуску «Шегині – Медика», де блокада розпочалась у понеділок, 13 листопада. Тут у черзі стоїть 2015 автомобілів.
Протест стосується у першу чергу вантажних автомобілів, тому через кордон вільно пропускаються приватні легкові автомобілі, пасажирські автобуси, транспорт з гуманітарною допомогою та військовим спорядженням, транспорт, що перевозить тварин та продукти з коротким терміном придатності.
З чого все почалося?
27 жовтня 2023 року на фейсбук-сторінці Міжнародної транспортної асоціації України з’явилася копія документа, виданого 23 жовтня місцевою владою гміни Радимно про дозвіл на протест польським перевізникам перед пунктом пропуску в місцевості Корчова на польсько-українському кордоні. Страйк мав би розпочатися 3 листопада о 10:00. Однак зусиллями польської та української сторін, початок блокади вдалось перенести на 6 листопада.
У пʼятницю, 3 листопада, в ефірі телемарафону «Єдині новини» ситуацію прокоментував Посол України в Польщі Василь Зварич. «Хочу сказати, що це вже маленька перемога, оскільки протест, який планувався на сьогодні, був перенесений на 6 листопада. Наразі невідомо скільки буде тривати цей протест», – зазначив посол та додав, що посольство перебуває у тісному контакті з Міністерством інфраструктури Польщі, з Підкарпатським та Люблінським воєводствами, щоб якнайшвидше припинити блокаду.
Вимоги протестувальників
У документі, опублікованому 23 жовтня, польські протестувальники висунули такі вимоги:
- посилення правил перевезень за сертифікатом Європейської конференції міністрів транспорту на в’їзд до Польщі та встановлення ліміту дозволів для вантажівок вагою понад 7 тонн, зареєстрованих в Україні;
- заборонити реєструвати компанії в Польщі, якщо їхня фінансова діяльність відбувається не на території Європейського Союзу, а також анулювати ліцензію зареєстрованим компаніям;
- створити на всіх кордонах окрему чергу в українській системі єЧерга для порожніх вантажівок;
- надати фірмам, зареєстрованим у Польщі, доступ до української системи «Шлях».
Вже під час блокади, протестувальники більш детально пояснили свої вимоги. Одна з них – це довжелезні черги з українського боку кордону. За словами польських протестувальників ситуація з чергами значно погіршилась після введення Україною єЧерги, а особливо останніх змін (від 6 листопада), коли для реєстрації в електронній черзі необхідно перебувати в Україні. «Зараз мій водій, щоб зареєструватися в електронній черзі в Україні, повинен їхати в Україну, а найближчий термін, щоб легально зареєструватися і перетнути назад кордон, – це 12 днів. То він 12 днів має жити в машині, десь на паркінгу або просто при дорозі перед пунктом пропуску, щоб могти повернутися додому порожнім. А якщо завантажений – то черга ще довша. Український водій може піти додому і чекати вдома. Йому не платять, бо він сидить вдома, а я своєму водію маю заплатити за кожен день, бо він на роботі. Я вважаю, це нечесно щодо нас. Наприклад, українські водії, які приїжджають до Польщі завантажуються і виїжджають з Польщі, вони не змушені стояти стільки часу, не чекають так довго на виїзд», – пояснює один з організаторів протесту Томаш Борковський у коментарі для Радіо Свобода.
Ще однією причиною незадоволення польських перевізників є все більша конкуренція зі сторони українських перевізників, які можуть без дозволів працювати на європейському ринку завдяки лібералізації міжнародних перевезень між Україною та Європейським Союзом, що діятиме до кінця червня 2024 року. За їхніми даними, після початку повномасштабного вторгнення, кількість перевезень, що здійснюються українськими перевізниками зросла до 500 тисяч. Для порівняння, до загострення війни та лібералізації кількість таких перевезень сягала 160 тисяч. Українські компанії також почали виконувати транспортні перевезення у межах ЄС, де і склали значну конкуренцію полякам. Саме на вимозі повернення дозволів протестувальники наголошують найбільше, підкреслюючи, що польські компанії несуть більші витрати на працівників (вища зарплата, страхування та соціальні внески), ніж українські.
Реакція влади та спроби завершити протест
Інформація про можливий страйк перевізників стала широко відомою за декілька днів до початку блокади. Відтак, 31 жовтня, Посольство України в Польщі звернулося з офіційною нотою до Міністерства закордонних справ Польщі з проханням не допустити блокування польськими перевізниками спільного кордону. Звернення української сторони допомогло лише відтермінувати початок протесту – він розпочався 6 листопада.
9 листопада відбулась розмова Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з Міністром інфраструктури Польщі. Про це повідомило українське міністерство. «Україна з повагою ставиться до права на протест та готова до конструктивного діалогу для вирішення ситуації <…> Разом з тим зазначимо, блокування кордону польськими протестувальниками порушує логістичні шляхи, що вже впливає як на економіку України, так і Європейського союзу. Ключове – жодні зміни чи скасування Угоди про лібералізацію не обговорюється», – йдеться в заяві міністерства.
Наступного дня відбулись переговори польської та української сторін разом з протестувальниками, які проходили безпосередньо на кордоні. Так, на пункт у Корчовій прибули Посол України в Польщі Василь Зварич та консули Олег Кутс та Василь Йордан.
У понеділок, 13 листопада, на переговори з протестувальниками прибув заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач. «Ключове, що вимагають протестувальники – повернутись до системи дозволів на вантажні перевезення. Це питання, яке не обговорюється на таких зустрічах. І принципово для нас: “транспортний безвіз” має тривати та бути пролонгованим. Як мінімум доти, допоки не настане наша перемога. Абсурдність вимоги в тому, що польські протестувальники звертаються не до свого уряду, а хочуть, щоб Україна звернулась до ЄС щодо дозволів. Інші питання протестувальників не цікавлять», – коротко підсумував свій візит Сергій Деркач.
Заступник міністра також зазначив, що українська сторона запропонувала запустити смуги для порожніх вантажівок на ПП «Угринів – Долгобичів» та «Грушів – Будомеж», щоб зменшити навантаження на інші пропускні пункти. Зазначимо, що люблінський воєвода у коментарі для Gazeta Wyborcza зазначив, що саме польська сторона запропонувала запуск додаткових смуг для порожніх вантажівок – у Дорогуську, Гребенному та Зосіні, – і що Польща очікує на відповідь України.
До польських перевізників, що блокують рух вантажівок, звернулась також Польсько-українська господарська палата. У своїй заяві управління палати наголосила, що перевезення товарів наземним транспортом є одним з умов існування економіки України в умовах війни.
Протестувальники загострюють блокаду
Понеділкові переговори як наразі не дали результатів. «Загалом ми нічого не досягли», – цитує одного з організаторів блокади Рафала Меклера, підприємця, місцевого лідера ультраправої партії «Конфедерація» Конфедерація єдина політична сила, серед тих, що пройшли до Сейму Польщі, яка закликає до знесення економічних санкцій проти Росії та наполягає на тому, щоб Україна гарантувала польським фірмам спеціальні умови участі у програмах відбудови, і попрощалася з «культом Степана Бандери». Гжегож Браун, один з найбільш відомих політиків Конфедерації, поширює гасло «Стоп українізації Польщі», і представляє українських біженців як непомірне обтяження для держбюджету. Gazeta Wyborcza. Меклер підкреслює, що протестувальники не отримали жодної конкретної інформації щодо повернення дозволів для українських перевізників – а саме це питання є ключовим.
«Що далі? – Ми будемо посилювати протест. Цього тижня ми зустрічаємося зі словаками, які помітили наш протест і хочуть до нього приєднатися», – говорить Рафал Меклер.
У понеділок, 13 листопада, блокада розширилась на ще один пункт пропуску на українсько-польському кордоні – «Шегині – Медика».
Анастасія Верховецька
За матеріалами Gazeta Wyborcza, Нова Польща, Сергій Деркач, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України