Науковиці з України та Польщі провели дослідження, де запитали 120 польських та українських студенів, що вони знають про історію та культуру одне одного. Опитування показало, що більшість молодих людей не знають звичаїв, історичних подій чи постатей, важливих для Польщі та України. І такий брак знань про сусіда спостерігається, як серед поляків стосовно українців, так і навпаки.
Протягом 2023-2025 року проф. Йоанна Ґетка з Варшавського університету та проф. Галина Наєнко з Національного університету ім. Тараса Шевченка у Києві проводили дослідження «Ласкаво просимо до Польщі. Аналіз інтеграції молодих поляків та українців після 24.02.2022 під кутом підтримки адаптації українських студентів у Польщі». Основні результати проєкту проф. Йоанна Ґетка представила під час конференції «Мости майбутнього: польська та українська наука для демократії та розвитку», яка проходила 8 квітня.
У дослідженні взяло участь 120 студентів: українці, які навчаються в Україні; українці, які прибули до Польщі внаслідок повномасштабної російської агресії в лютому 2022 року та навчаються в цій країні; польські студенти у Польщі. Учасники отримали понад 100 питань щодо їхнього уявлення про Польщу/Україну. Конструкція опитування також дозволила оцінити, наскільки обрані теми/явища були важливими та цікавими для учасників дослідження, а також виявити можливу присутність культурних міфів у формуванні взаємного сприйняття. Питання в основному стосувались культурних звичаїв, важливих моментів в історії країн та вагомих історичних постатей.
«У моєму улюбленому питанні ми запитали українців, з чим вони асоціюють хризантеми. У Польщі вони асоціюються з 1 листопада1 листопада – День всіх святих – час, коли поляки провідують своїх померлих родичів на цвинтарях. Зазвичай з собою приносять хризантеми, або ж висаджують ці квіти на могилах., але для українців це просто осінні квіти», – говорить у коментарі для PAP проф. Йоанна Ґетка.
Були також питання і інші теми. З одного боку, польських студентів запитували, наприклад, чи знають вони, хто такий В’ячеслав Чорновіл чи чим була Революція Гідності. З іншого боку, українці повинні були відповісти на питання, хто такий Лех Валенса.
«Звичайно, Іван Павло ІІ був серед них [українських студентів – ред.] набагато більш впізнаваним. Було питання й про УПА, про те, ким був Бандера», – розповідає професор Ґетка. Однак дослідниця визнала, що в опитуваннях не висвітлювалася тема Волинської трагедії, бо «часи для цього жахливі». На її думку, метою дослідження було визначити «загальні взаємні знання про культуру та історію». Щобільше, як підкреслила Ґетка, «хоч суперечливі історичні теми розігруються політиками, вони не цікавлять молодь».
Опитування показало, що ні поляки, ні українці не знають відповідей на переважну більшість питань опитування. Відсоток людей, які заявили про відсутність знань із зазначених проблем, становив у середньому 77%. 23% учасників опитування вказали, що знають відповіді на вибрані питання. Однак у 24% випадків це уявлення про власні знання було хибним.
Як пояснюють авторки дослідження, в Україні, наприклад, ніхто не чув про поділи Польщі і про те, як поляки пережили той період. Своєю чергою, молоді поляки мало знають про важливе для українців покоління шістдесятників.
При цьому в середньому 84% учасників опитування зазначили, що хотіли б дізнатися більше про зазначені явища, а в середньому 16% респондентів не цікавилися проблемами, включеними в опитування. «Високий інтерес учасників до культури своїх сусідів дає надію, що за належної культурної роботи можна побудувати міцні мости польсько-української співпраці», – підсумовують проф. Йоанна Ґетка та проф. Галина Наєнко.
З цією метою дослідницька група також розробила та опублікувала у відкритому доступі посібник з польської культури для українців та української культури для поляків.
Анастасія Верховецька
Джерело: Portal samorządowy, UW, Польське радіо