Польський астронавт Славош Узнанський-Вішнєвський відвідав Львів і зустрівся зі студентами Львівської політехніки. Під час лекції він говорив про політ на Міжнародну космічну станцію, життя у невагомості, роботу на орбіті та багаторічну підготовку до космічної місії.
Переповідаємо найцікавіше з цієї зустрічі.
До Львова Славош Узнанський-Вішнєвський приїхав уперше. На початку зустрічі він зізнався, що для нього це особливо цінно – виступати в університеті, пов’язаному зі спільною польсько-українською науковою історією.
«Для мене це великий момент – бути тут, у Львівській політехніці, через нашу спільну історію, історію польських науковців, математиків і фізиків, які професійно виросли саме тут», – сказав він, згадуючи Станіслава Улама та Стефана Банаха.
Від SpaceX до МКС: яким є політ у космос очима астронавта
Під час лекції Узнанський-Вішнєвський детально розповів про свою місію на Міжнародну космічну станцію у 2025 році – від підготовки до польоту й старту ракети SpaceX до життя на орбіті та повернення на Землю.
За його словами, сама дорога в космос триває недовго, але за цим стоять роки підготовки та величезна кількість ризиків.
«Космічний політ – це важко. Це складно, і всі проблеми доводиться вирішувати одна за одною», – сказав астронавт, згадуючи численні перенесення старту через технічні проблеми та погодні умови.
Він детально пояснював студентам, як влаштована ракета Falcon 9, як працюють багаторазові прискорювачі SpaceX та чому сучасна космічна індустрія дедалі більше нагадує справжню серійну індустрію. За словами астронавта, ще кілька років тому у SpaceX не вірили, що компанія колись виготовить сотню ракетних прискорювачів, а сьогодні це вже реальність.
10 хвилин до орбіти і 30 годин до станції
Узнанський-Вішнєвський розповів, що вихід на орбіту займає приблизно 10 хвилин, однак дорога до Міжнародної космічної станції тривала майже 30 годин. У цей час корабель поступово коригував траєкторію польоту, щоб точно вийти на стикування з МКС.
Особливо емоційними моментами, за його словами, стали саме стикування та перший вхід на станцію. «Ми летіли вниз головою, нас знімали камери, треба було зробити переворот і одразу провести першу пресконференцію. Це був трохи стресовий момент», – згадував він.
Астронавт також показував фотографії європейського модуля Columbus та японського модуля Kibo, де працювали члени екіпажу. Саме в Columbus він прожив майже 20 днів своєї місії.
«Насправді я готувався до цього все життя»
Славош Узнанський-Вішнєвський багато говорив не лише про сам космічний політ, а й про шлях, який привів його до МКС.
Астронавт розповів, що безпосередня підготовка до місії тривала близько року, однак насправді, за його словами, до польоту він готувався все життя.
Він навчався у технічному університеті в польській Лодзі, згодом продовжив освіту у Франції, де здобув докторський ступінь. Після цього 12 років працював у CERN – Європейській організації ядерних досліджень у Женеві. Саме там він займався складними інженерними системами та брав участь у роботі над Великим адронним колайдером.
Однак, як наголосив Узнанський-Вішнєвський, важливими були не лише наука й технічна освіта. У вільний час він займався альпінізмом, ходив у гори, брав участь в експедиціях у Татрах, Альпах і Гімалаях. На його думку, це також допомогло організму краще адаптуватися до екстремальних умов космосу.
«Коли щось дається важко – це означає, що вас перевіряють. Якщо ви не здаєтеся, то накопичуєте знання і рухаєтеся вперед», – сказав астронавт студентам.
Він також детально описав, як виглядала фінальна підготовка до польоту. Майбутні члени екіпажу проходили тренування у центрифугах для перевірки реакції організму на перевантаження, польоти у режимі короткочасної невагомості, навчання з виживання та навіть вправи з евакуації із затонулого гелікоптера у воді.
За словами Узнанського-Вішнєвського, для астронавта важливі не лише технічні знання, а й уміння працювати в команді, витримувати стрес та швидко адаптовуватися до нових ситуацій.
Життя на МКС: підйом о 5:45 і майже жодного вільного часу
Під час лекції астронавт багато розповідав і про повсякденне життя на Міжнародній космічній станції.
За його словами, графік екіпажу був дуже щільним. День починався приблизно о 5:45 ранку, а вже о шостій астронавти бралися до роботи. Спочатку проводили медичні дослідження та перевірки стану організму, після чого відбувалися конференції із центрами управління польотами на Землі.
Решта дня проходила у наукових експериментах, технічній роботі та освітніх проєктах. Робочий день часто тривав до восьмої чи навіть половини дев’ятої вечора.
«Часу на відпочинок майже не було», – визнав астронавт. Після завершення роботи екіпаж намагався хоча б зібратися разом на вечерю.
Спав Узнанський-Вішнєвський у невеликому особистому відсіку в європейському модулі Columbus. Перед сном він часто перевіряв, коли станція пролітатиме над Європою та Польщею. Якщо траєкторія дозволяла, астронавт ставив будильник серед ночі, щоб прокинутися і зробити фотографії Землі з ілюмінатора станції.
Найулюбленішим місцем астронавтів на МКС він назвав модуль Cupola – панорамний оглядовий відсік із великими вікнами, звідки можна спостерігати Землю. Саме там він зробив частину фотографій, які показував студентам у Львові.
Особливо сильне враження, за словами астронавта, справляли нічні польоти над Землею. Він показував світлини блискавок над планетою, атмосферного сяйва та сходу Сонця над Європою й Середземним морем.
«Ми всі живемо на одній планеті», – сказав він, пояснюючи, що погляд на Землю з космосу змінює ставлення до людей, суспільства та самої планети.
Польські експерименти, штучний інтелект і водорості
Окрему частину лекції Узнанський-Вішнєвський присвятив науковим експериментам, які Польща відправила на МКС. Загалом під час місії він працював із 13 експериментами, створеними польськими науковими установами та компаніями.
Серед них – біореактор із водоростями, які мали перевірити, як виробляється кисень у мікрогравітації та чи можна буде використовувати такі системи під час далеких космічних місій.
Ще один проєкт стосувався тестування алгоритмів штучного інтелекту в космосі. Для цього на станції встановили високопродуктивний комп’ютер, створений польською компанією.
Крім того, астронавт працював із приладами для вимірювання рівня радіації, створеними у CERN та комерціалізованими польськими інженерами. Такі технології можуть використовувати не лише в космосі, а й, наприклад, у військовій авіації.
«Астронавт одночасно і режисер, і оператор, і вчитель»
Під час місії Узнанський-Вішнєвський займався не лише наукою, а й освітніми проєктами для шкіл.
Він записував демонстрації фізичних експериментів у невагомості та пояснював школярам, як поводяться звичні об’єкти у космосі. За його словами, така робота часто виявлялася складнішою, ніж здається.
«Ти одночасно режисер, звукооператор, оператор камери, актор і викладач», – сказав він, описуючи підготовку відео для учнів.
Астронавт показав студентам спеціальний комплект обладнання, який використовував для запису таких демонстрацій: камери, мікрофони, планшети та навіть пакети з водою для експериментів у мікрогравітації.
Вареники в космосі
Не оминули під час лекції й тему їжі на орбіті. Узнанський-Вішнєвський розповів, що взяв із собою польські pierogi – ліофілізовані вареники, спеціально підготовлені для космосу польською компанією.
За його словами, їжа в космосі – це не лише побутова річ, а й спосіб розповісти про власну культуру та країну.
«Я думаю, що це важливо – привезти частину нашої культури та розповісти, звідки ми», – пояснив астронавт.
Найважчий момент – повернення на Землю
Під час зустрічі студентів особливо цікавило, як людський організм переносить космос.
Узнанський-Вішнєвський пояснив, що в умовах невагомості тіло починає швидко змінюватися: слабшають м’язи, зменшується щільність кісток, змінюється робота серця та кровообіг. Перші дні супроводжуються головним болем і дезорієнтацією.
За його словами, повернення на Землю після 20 днів у космосі виявилося навіть складнішим, ніж сам політ.
«Ти проходиш крізь атмосферу, втрачаєш зв’язок, переживаєш великі перевантаження і просто мусиш прийняти ситуацію», – сказав він, відповідаючи на питання про найнебезпечніший етап місії.
«Місія не повинна стати лише символом»
Наприкінці зустрічі астронавта запитали про його головну мрію після польоту.
У відповідь Узнанський-Вішнєвський наголосив, що не хоче, аби польська космічна місія залишилася лише красивим символом.
«Я мрію, щоб ця космічна місія не стала лише символом присутності Польщі в космосі, а стала початком стратегії розвитку», – сказав він.
За його словами, космічні програми мають допомагати розвивати технології, науку та промисловість, а також показувати суспільству, наскільки важливими є сучасні технології для розвитку.
О.К.
