22 липня пошукова система Google випустила спеціальний дудл (графічний малюнок на стартовій сторінці), присвячений одному з найбільш видатних математиків, поляку Стефану Банаху. Саме в цей день у 1922 році Банах, у віці всього 30 років, офіційно отримав вчене звання професора. Розповідаємо ким був засновник окремої математичної дисципліни (функціонального аналізу) та чому його не менш видатний колега Гуго Штайнгауз назвав Банаха своїм «найбільшим науковим відкриттям».
Народився Стефан Банах у Кракові від позашлюбного зв’язку гуральки та солдата (пізніше він став краківським чиновником). Єдине, що отримав від своєї матері, яка залишила сина одразу після народження, – прізвище Банах. Батько віддав Стефана на виховання до місцевої пралі.
Стефан був талановитем учнем. Навчаючись в краківській класичній гімназії, досконало вивчив грецьку та латину. Як він потім згадував, що саме логіка, точність і досконалість латинської граматики зробили його математиком. Вищу математику вивчав самостійно за французькими підручниками.
Вищу освіту у формальному її розумінні Стефан Банах так ніколи й не отримав. В 1911 році він розпочав навчання на факультеті інженерії Львівської політехніки, проте Перша світова війна не дозволила закінчити навчання та змусила майбутнього математика перебратись зі Львова до родинного Кракова. Через поганий зір в армію Банаха не взяли, тому він проводив свій час працюючи, та ходячи на лекції з математики до Ягеллонського університету. Саме там він познайомився ще з одним математичним генієм Отто Нікодимом.
Наукова кар’єра Банаха розпочалась ненароком, коли його розмову з Нікодимом випадково почув Гуго Штайнхауз, на той момент вже знаний вчений. Його настільки вразила розмов двох молодих людей, які обговорювали не поточні політичні новини, а інтеграл Лебега (елемент вищої математики, про який у тодішньому Кракові могли говорити хіба кілька десятків осіб).
Випадкова розмова на лавці переросла у міцну дружбу між науковцями. Пізніше на запрошення Штайнхауза, Банах знову приїде до Львова і працюватиме у Львівському університеті Яна Казимира (пізніше – Університет ім. Івана Франка).
Саме у Львові Банах стане одним із співзасновників Львівської математичної школи, науковці якої докорінно змінили розвиток математичної науки в світі. Разом зі своїми колегами Банах неодноразово засиджувався годинами у кав’ярні «Шотландська» (сьогодні це будинок на проспекті Тараса Шевченка, 27). Саме там постали рішення складних математичних задач. Спочатку науковці записували свої міркування просто на столі, але потім почали вести записи у зошиті, що став відомий як «Шотландська книга» і перевиданий у багатьох країнах світу. Цей зошит зберегла і вже після смерті Банаха вивезла до Польщі його дружина Люція.
Стефан Банах, не маючи формально вищої освіти, не міг ані викладати в університеті, ані захистити докторську дисертацію. Та й написанням наукової робити Банах сильно не переймався. Проте він мав гарних друзів, які замість нього подбали про публікацію дисертації та її захист. Для того, щоб Банах з’явився на свій захист, його колеги вигадали причину і таким чином «заманили» вченого: мовляв в деканаті зібралась група науковців, які ніяк не можуть вирішити складну математичну задачу і потребують поради Стефана. Вже після того, як Банах «розклав все по поличках», виявилось, що це була спеціальна комісія для захисту дисертації.
Вже через два роки, у 1922 році, у віці всього лише 30 років, Банах захистив докторську дисертацію та отримав звання професора у Львівському університеті.
Багато цікавих спогадів про свого викладача лишили студенти львівських вишів. Вони розповідали, що Банах часто спізнювався на заняття й любив закінчувати їх раніше. Проте завжди розповідав все чітко та зрозуміло: говорили, що за пів години у Банаха молоді математики вивчали більше, ніж на багатогодинних лекціях в інших викладачів.
З початком Другої світової вчений залишився працювати у Львові. Ще за декілька років до війни, коли його намагались переманити до Сполучених Штатів, Банах відповів, що жодна сума не змусить його залишити рідне місто та університет.
Напад Гітлера на СРСР застав математика в Києві. Попри можливість евакуюватись, він повернувся до родини у Львів. Нацистську окупацію Банах пережив завдяки роботі в лабораторії польського лікаря Рудальфа Вайгля, де «годував вошей» – працював донором для виготовлення протитифозної вакцини.
Стефан Банах був не тільки «королем математики», але також і великим любителем вечірок. Проте, декілька келихів пива або горілки не заважали йому працювати. Математичні задачі він міг розв’язувати не тільки в університетських аудиторіях та в кав’ярні, але і в барах. Вчений також не розлучався з цигаркою. Міг скурити п’ять пачок за день, що в майбутньому і підірвало його здоров’я. В серпня 1945 року Стефан Банах помер від раку легень і похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА
За матеріалами: Historia bez cenzury, dzieje.pl
Читайте також: Google присвятив дудл польському музиканту Кшиштофу Комеді. Хто він такий?
Читайте також: Google присвятив дудл польці Зоф’ї Стриєнський. Хто вона така?
Читайте також: Марія Конопницька. Google Doodle до річниці з дня народження польської письменниці