1 березня вступили в дію останні зміни до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною у цій країні. Одним з важливих нововведень є запровадження оплати за проживання в осередках для біженців. Нова вимога не стосуватиметься всіх українців, що проживають у таких осередках – з оплати звільнять людей, що перебувають у складній життєвій ситуації.
З 1 березня 2023 року біженці матимуть право на безплатне проживання у пунктах масового розміщення протягом 120 днів від першого приїзду до Польщі. Після цього терміну, особи, які не належать до вразливих категорій, будуть зобов’язані отримати номер PESEL та покривати частину витрат за проживання.
Так, громадяни України, які перебувають в Польщі понад 120 днів і при цьому проживають у пунктах масового розміщення, з 1 березня повинні будуть відшкодувати 50% коштів наданої допомоги, але не більше 40 злотих в день. Також, з травня 2023 року біженці, які перебуватимуть у цих пунктах понад 180 днів, змушені будуть повернути 75% витрат на допомогу, але не більше 60 злотих в день.
Виключенням є вразливі категорії населення, які не можуть самостійно себе утримувати: особи з інвалідністю та їх опікуни, діти, пенсіонери, вагітні жінки, особи, що виховують дітей до 1 року, батьки або опікуни принаймні трьох дітей, а також інші особи, що знаходяться у важкій життєвій ситуації. Такі особи продовжуватимуть отримувати безоплатну допомогу і після 120 дня їхнього перебування в Польщі.
Сумніви юристів та органів місцевого самоврядування
Такі зміни до спецзакону мають допомогти біженцям стати незалежними, але їх критикують юристи. Мовляв, оплата проживання біженців несумісна з директивою ЄС про тимчасовий захист.
«Забезпечити проживання та харчування біженців – це обов’язок держави», – коментує для видання Rzeczpospolita Малгожата Язвіньська, юрист, член правління Асоціації правового втручання.
Труднощі зі змінами до спецзакону мають також органи місцевого самоврядування, на які покладений обовʼязок вирішити, хто буде платити за проживання, а кого від оплат звільнити, і як поводитися з людьми, які не платять. Відповідно до чинного законодавства громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, вагітні жінки, особи, які виховують дитину до 12 місяців, неповнолітні та особи, які самостійно доглядають трьох і більше дітей на території Республіки Польща звільняються від оплати. Також закон дозволяє звільнити від оплати за проживання людей, які перебувають у складній життєвій ситуації. Саме «важка життєва ситуація» може викликати проблеми з інтерпретацією.
За даними Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, у польських гуртожитках, спортивних залах та інших приміщеннях, переобладнаних на осередки для біженців досі проживає майже 82,5 тисячі осіб.
Про інші зміни до спецзакону ми писали раніше тут.
Нагадаємо, закон Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни набув чинності 12 березня. Його дія поширюється на період з 24 лютого 2022 року – дня повномасштабного нападу Росії на Україну. Закон регулює становище біженців у Польщі з початку війни, зокрема легальність їхнього перебування, право на навчання та роботу, доступ до медичної допомоги.
Про попередні зміни до закону ми писали тут і тут.
А.В.