«Припиніть нас вбивати», «Жінка – не інкубатор», «Серце Дороти теж билося». 14 червня по всій Польщі й поза її межами відбулися акції протесту під гаслом «Жодної більше» проти польського законодавства, яке не дозволяє переривати вагітність навіть за медичними показниками. Єдина законна причина – пряма загроза життю матері, але навіть в цьому випадку вимагається висновок комісії, що не дозволяє лікарям діяти оперативно. Як проходила акція у Варшаві – в репортажі Дар’ї Лобанової.
24 травня в місті Новий Тарг у пологовому відділенні лікарні ім. Іоанна Павла ІІ померла Дорота – 33-річна жінка на 5 місяці вагітності. До лікарні Дорота потрапила з безводдям – станом, який на цьому терміні вагітності практично не залишає шансів на виживання плоду. Протягом трьох днів гарячки, нудоти і ломоти в тілі, які чітко вказували на запальний стан в організмі, найкращою рекомендацією лікарів було «лежати з ногами догори, щоб навколоплідні води повернулися». Вже після констатації зупинки серця плоду замість екстреної операції, що могла б врятувати життя матері, – понад чотири години очікування і марних консультацій, які привели до смерті жінки від сепсису.
Історія Дороти – перша з тих, які прозвучали на акції протесту, що почалась біля пам’ятника Миколаю Копернику у Варшаві о 18:00 14 червня.
«Те, що діється – не нормально. Ми живемо в країні, де вагітні жінки позбавлені права на належну медичну опіку. Кожен має доступ до лікування – так каже Конституція. Наші фундаментальні права порушується. Католики виступають проти абортів – добре, припустимо, ніхто не наполягатиме на перериванні вагітності. Але такі жінки як Дорота, яку вбили в лікарні через польське аборційне законодавство, повинні мати повний доступ до інформації про їхнє здоров’я і самі вирішувати, що робити в критичній ситуації. Це їхнє рішення, а не фанатиків», – коментує пані Мажена, учасниця акції.
Учасники страйку тримали в руках портрети і плакати з іменами інших жертв: Анна, Агнєшка, Ізабела, Марта, Домініка, Аґата, Юстина. Одна з історій – про українку Марину:
«Марина з України живе в Польщі два роки. В лютому 2022 року вона дізналась, що вагітна. Подзвонила партнеру, вони були щасливі. “Ми не планували дитину, але дуже зраділи”. Марина була на 17 тижні вагітності, коли під час чергового УЗД лікар, відомий варшавський гінеколог, сказав їй, що, скоріш за все, народиться дівчинка. Інші медичні “деталі” він оминув. Щобільше: в документацію він вписав розміри “голівки”, якої не було.
Під кінець липня, коли Марина в черговий раз з’явилась на прийом до свого гінеколога, під час внутрішньовагінального дослідження він був змушений ствердити, що не бачить голівки, і відправив жінку до іншого лікаря. Тільки на 30 тижні Марина потрапила до гінекологині, яка надала їй інформацію про фактичний стан плоду. “Коли вона почала робити УЗД, я побачила страх в її очах. Спитала, що не так, а вона: жоден лікар Вам нічого не сказав? Дитина не має голови,” – згадує Марина. Діагноз: акранія. Голова закінчується на рівні очей, замість черепа – кривава рана. Шанси на виживання – нульові. Вада, яка діагностується в першому триместрі вагітності на плановому УЗД.
Марина потребувала негайної допомоги. Вона не хотіла бути ходячою труною. Впала в депресію. Мала суїцидальні думки. 10 серпня жінка почула від психіатра, що продовження вагітності загрожує її життю і здоров’ю. Попри це, в лікарні Inflancka в Варшаві, до якої вона звернулась, в перериванні вагітності відмовили. Лікарі прийшли до тями тільки тоді, коли з відпустки повернувся директор закладу, проф. Лукаш Віхерек, який вирішив, що слід рятувати пацієнтку згідно з чинним законодавством. Марина була на 33 тижні вагітності і на межі психічного виснаження, коли лікарі викликали пологи мертвого плоду.»
Страйк супроводжується викриками: «Припиніть нас вбивати», «Хочемо лікарів, а не місіонерів», «Ти ніколи не йтимеш сама», «Її серце теж билося», які перемежовуються з ударами барабанів. Це – варшавський RoR (Rhythms of Resistance), колектив руху Ритми Спротиву. «Ми не можемо про це говорити – лють і горе відбирають нам мову. Але попри те, що ми не можемо підібрати слів, ми хочемо бути почутими. Тому ми граємо», – говорять його учасники.
Одна з учасниць акції закриває обличчя плакатом – просить зняти його тільки так, щоб її не можна було впізнати. Проте, дізнавшись, що це для українського медіа – погоджується на коментар: «Я працюю в державній інституції. Якщо керівництво побачить мене на протесті – можуть бути проблеми. Проте я не можу не бути тут. Це не лише політичне, але й особисте. Два роки тому моїй доньці було 18. Вона була на студентській вечірці, коли раптом почулася погано: слабкість, запаморочення, а далі темрява. У нас довірливі стосунки, тому вона все мені розповіла. За кілька тижнів ми дізнались, що вона вагітна. Я не могла дозволити моїй дитині народити від ґвалтівника тільки тому, що польське законодавство порушує права жінок. Ми поїхали у Львів, де дочці зробили аборт. Багато польських жінок раніше їздили в Україну. У львівській клініці не було жодного осуду, жодних дурних питань – нам пояснили медичні аспекти процедури, провели кілька тестів, і за кілька годин виписали додому, призначивши ліки. Усе дуже професійно, ввічливо і турботливо. Через війну багато жінок втратили таку можливість – це ще одна причина бажати вам якнайшвидшої перемоги».
Українські жінки теж вийшли на протест. Одна з них поділилась своєю історією: «Для мене стало шоком, що в країні Євросоюзу в ХХІ столітті жінка може загинути від сепсису внаслідок смерті плоду. Десять років тому зі мною сталася майже така ж історія, як із Доротою. З тією різницею, що це відбулося у донецькій районній лікарні. Коли я потрапила у відділення патології вагітності з безводдям на 20 тижні, лікарі не вагаючись стимулювали пологи, бо розуміли, що лік іде на хвилини, і головне не згаяти час і не допустити септичного запалення. Єдине, що я при цьому чула від медичного персоналу – слова співчуття і підтримки».
Акція завершилась хвилиною тиші в пам’ять про загиблих жінок, а також зверненням до лікарів від акушерки: «Не бійтеся боротись за свої права і свої рішення. Ми розуміємо, що ви ризикуєте кар’єрою, але ваші пацієнтки ризикують життям».
Дар’я Лобанова
Читайте також: Це війна. Конституційний суд заборонив аборти у випадках невиліковної хвороби плоду
Читайте також: Вчора у Варшаві відбувався жах. Поліція затримала учасників страйку жінок
Читайте також: У польських містах – тихі протести. ЗМІ пишуть про першу жертву нового польського законодавства щодо абортів.
Читайте також: Чергова жертва польського законодавства в сфері абортів? Померла 37-річна жінка, вагітна близнюками