Останнім часом на полицях книгарень у Польщі можна знайти непогану добірку книг сучасних українських авторів. На найближчі місяці також заплановано кілька потужних літературних прем’єр. Про найцікавіші видання, що вже є і незабаром з’являться, читайте далі у статті.
Для початку варто згадати про те, що цьогоріч до боротьби за престижну літературну нагороду Центральної Європи «Ангелус» було закваліфіковано аж 8 українських авторів, перекладених польською мовою. Троє письменників з України ввійшли до довгого списку, й, маємо надію, комусь вдасться потрапити до фіналу та змагатися з авторами з інших країн за перемогу. Сам факт, що аж 8 українських книг, перекладених польською мовою, прийнято до розгляду премії, свідчить, що українська сучасна література в Польщі існує та кількість видань збільшується. За це велика подяка перекладачам і видавництвам.
Для початку розглянемо три книги, що опинились у довгому списку «Ангелуса».
Перше видання – це роман Тані Малярчук «Забуття» («Zapomnienie», переклад на польську – Марціна Ґачковського, видавництво «Warstwy»). В Україні роман вийшов у Видавництві Старого Лева у 2016 році, став Книгою року ВВС–2016, а згодом отримав премію «ЛітАкцент року». Польський переклад побачив світ у 2019 році. Восени планується презентація цієї книжки в Українському домі у Варшаві.
«Забуття» кваліфікують як історичний роман, проте цей твір – це щось набагато більше: він має багато рівнів, шарів історій і сенсів. Насамперед – це розповідь про долю українського історика, філософа, політика В’ячеслава Липинського, який мав польське походження, проте свідомо обрав українську ідентичність. Малярчук дуже доступно та цікаво змалювала не лише життєпис свого героя, але й на його тлі показала багато цікавих історичних деталей, подій, нюансів. Книга піднімає питання історичної пам’яті, а також загальнолюдської – її втрати, забування, зникнення як екзистенційних, філософських категорій. «Забуття» – це певне нашарування життів, епох та розповідей. Висвітлюється в ньому і багато сучасних та актуальних людських проблем, які авторка описує через головну героїню та нараторку роману. Те, що «Забуття» має можливість прочитати польський читач, є дуже важливим, адже там багато говориться про українсько-польський діалог, який роками потребує більшого розуміння та уваги. Роман Тані Малярчук може надихнути до роздумів щодо польсько-українського наративу.
Наступним виданням, що претендує стати фіналістом «Ангелуса», є «Інтернат» («Internat») Сергія Жадана. В Україні книга з’явилась у 2017 році, у Польщі – у 2019 році в перекладі Міхала Петрика у видавництві «Czarne». «Інтернат» – це роман, який важливо прочитати як кожному українцеві, так і іноземцеві, щоб збагнути, що за війна точиться на Сході України. Разом із головним героєм книги, пересічним вчителем Пашею, читач має можливість пройти його шлях – спроби забрати з інтернату племінника в умовах війни на Донбасі. Нам відкриваються всі рани сучасної російсько-української війни. «Інтернат» настільки наближує сучасні реалії на Сході України, що читати подекуди боляче, дуже сумно, а найчастіше – страшно. Проте й відірватися неможливо. Хочеться пережити цю подорож, що веде героя немов через чистилище: чи то до пекла, чи то до раю – до кінця. Хочеться пам’ятати цю абсурдну реальність війни, яка насправді набагато ближче, ніж може видаватися, до кожного українця, де б він не був, та й до кожного поляка теж.
Третьою книгою, з довгого списку «Ангелуса» є роман Наталки Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше» (2013 рік). У перекладі Богдана Задури («Frau Müller nie zamierza płacić więcej») роман вийшов у 2019 році у видавництві «Warsztaty Kultury». Книгу можна охарактеризувати як психологічний роман. Чи не найважливішим є те, що текст розповідає про українців за кордоном, розкриває різні підводні течії українського заробітчанства, по камінчику розворушує різноманітні стереотипи, пов’язані з життям поза межами України, Європою з її плюсами й мінусами. Текст, як завжди, написаний доступно й цікаво про складне та заплутане.
Що ж до інших українських літературних новинок у Польщі, багато уваги та позитивних відгуків отримала книга Вікторії Амеліної «Дім для Дома». В Україні роман вийшов у 2017 році, польської прем’єри в перекладі Катажини Котинської у видавництві «Warstwy» роман дочекався у 2020 році.
«Дім для Дома» – дуже цікаво сконструйований роман. Оповідь ведеться від песика Дома, що спостерігає за життям людей. Для всіх, кого захоплює Львів з його заплутаними родинними історіями та таємницями, кого приваблює мультикультурність, багатонаціональность міста Лева, книга видасться дуже доречною. Оригінальний спосіб нарації та захопливі людські долі, розказані нам у романі, створюють неповторну атмосферу тексту.
Щодо новинок, яких варто очікувати на польському книжковому ринку найближчим часом, навіть уже восени, тут також список є насиченим. У перекладі легендарного Богдана Задури незабаром вийде поетична збірка Жадана «Антена» та роман «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» Наталки Сняданко. У перекладі Ришарда Купідури з’явиться передостанній детективний ретророман Богдана Коломійчука «Готель Велика Пруссія» (до речі, щойно в Україні вийшла найновіша книга автора з циклу романів про пригоди львівського комісара Вістовича «Експрес до Ґаліції»). До друку теж готуються українські поетичні новинки молодих авторів (наприклад, поезія Мирослава Лаюка). Не відстає також українська мала проза. У перекладі Валерія Бутевича та Мацєка Пйотровського скоро побачить світ збірка коротких оповідань Андрія Бондаря «Церебро».
Насправді приємним є той факт, що тепер, в одному журналістському матеріалі, неможливо перерахувати всі українські видані та анонсовані новинки в Польщі. Тож шукайте в польських книгарнях українських авторів польською на свій смак і будьте здорові. Добра книга лікує все.
Дарина ПОПІЛЬ