У Польщі оголосили молодіжне слово 2025 року – ним стало «szponcić» / «szpont». Розповідаємо, що воно означає та які інші слова претендували на цей титул.
Молодіжне слово року – це конкурс, який проводить наукове видавництво PWNPWN (Państwowe Wydawnictwo Naukowe – «Державне наукове видавництво»)з 2016 року, щоб популяризувати польську мову серед молоді. Його мета – обрати найцікавіші та найпопулярніші серед молодих людей слова чи вирази та привернути увагу до того, як мова постійно змінюється.
«Szponcić» / «szpont»
У 2025 році молодіжним словом року обрали «szponcić» / «szpont» читається як «шпончічь» / «шпонт» .
Як пояснює PWN, слово «szponcić» вживається у двох випадках: або як жартівливе несхвалення, коли хтось робить щось неправильне чи незаконне, грає з чимось, дуріє чи хитрує; або ж з захопленням: коли хтось робить щось цікаве, шалене, щось організовує чи фліртує. Раніше воно також траплялося в міських говірках та у злодійському жаргоні зі значенням «хитрувати, інтригувати, спричиняти непорозуміння». Іменник «szpont» залежно від контексту може означати «метушню, пригоду, помилку або хитрий трюк».
«6 7»
На другому місці опинився вираз «6 7» (чит. «six seven» або «sześć siedem»). Він не має чіткого визначення, але використовується для вираження позитивних емоцій і як елемент дружнього спілкування.
«Залежно від контексту 6 7 може бути жартом, сигналом радості, виразом захоплення або просто способом підтримати контакт», – пояснюють у PWN.
Вираз є «6 7» настільки популярним, що словом року його назвав також Dictionary.com.
Як пише CNN, цілком можливо, що жодного однозначного пояснення цього феномену не існує, однак є кілька версій. Число з’являється в приспіві вірусної пісні «Doot Doot (6 7)» американського репера Skrilla.
Пісня «Doot Doot» з’являлася і в спортивних нарізках, зокрема у відео за участі розігрувального захисника Charlotte Hornets Ламело Болла (зріст якого – 6 футів 7 дюймів).
У грудні 2024 року, коли «Doot Doot» набирала популярність, до мему додався жест. В одному з відео молодого баскетболіста Тейлена Кінні (TK) попросили оцінити напій, що він п’є, за десятибальною шкалою. «Ну… десь на шість… шість… шість-сім», – каже Кінні, роблячи характерний нерішучий рух, ніби зважує дві опції. Згодом він почав регулярно використовувати пісню та жест у своїх тіктоках, де має понад мільйон підписників.
У березні мем отримав і своє «обличчя». Відео з юним надміру емоційним уболівальником на аматорському матчі, який вигукує «6 7!» і повторює жест, моментально стало вірусним (можна шукати за запитом «6 7 Kid»). Хлопець став уособленням того набридливого однокласника, який повторює безглузді фрази. Інтернет вирішив, що такого персонажа звуть Мейсон – і «Mason» 67 став ще одним внутрішнім жартом.
Тож, пише CNN, якщо підліток називає будь-яке з цих пояснень, він, найімовірніше, має рацію. Але водночас більшість підлітків узагалі не знають, звідки все почалося – і саме це й робить мем смішним.
«Okpa»
Відзнаку отримало слово «okpa». Це – стале поєднання міжнародного слова схвалення «OK» та польського прощання «pa». Слово вимовляється як okpa / okejpa / okipa, або з додаванням сполучника як okejtopa / okitopa. Лінгвісти зазначають, що «OK» вперше з’явилося в 1839 році як жартівливе скорочення неправильно записаного all correct («все правильно») і здобуло популярність завдяки виборчій кампанії Мартіна Ван Бурена. Інша теорія пояснює походження «OK» через ініціали Оскара Келлера, німецького іммігранта й контролера якості на фабриці, який позначав допущені товари написом «OK». Польське прощання «pa», ймовірно, походить із дитячої мови, у якій малюки використовують прості губні звуки як перші легкі вигуки на позначення звернення чи прощання.
Цьогоріч молодіжне слово року обирали серед 15 номінантів. Переможця обирали шляхом інтернет-голосування.
«Слова-переможці в нашому конкурсі зазвичай передавали емоції або позитивне оцінювання – як, наприклад, торішнє “sigma”. Ми не знаємо, чи таке позитивне забарвлення є характерним для спілкування молоді, чи це радше ставлення до мовної гри. У будь-якому разі й цього року перемогло слово, яке можна тлумачити позитивно, хоча його походження далеко не бездоганне», – коментує цьогорічний конкурс член журі професор Марек Лазінський.
Т. Ш.