У Гуті Пеняцькій на Львівщині під час спільних українсько-польських пошукових робіт виявили масове поховання. Дослідники знайшли людські останки зі слідами обгоряння та травм. Роботи на місці триватимуть до 19 червня.
8 червня розпочалася пошукова місія в колишньому селі Гута Пеняцька на Львівщині. У ній беруть участь польські та українські фахівці – Бюро пошуку та ідентифікації IPN та українське підприємство «Волинські старожитності». До робіт також залучені представники профільних державних установ обох країн. Метою досліджень є локалізація місць поховань мешканців села, які загинули під час подій лютого 1944 року. Дозвіл на проведення робіт Міністерство культури України видало в лютому 2026 року.
12 червня Бюро пошуку та ідентифікації IPN повідомило про виявлення першого поховання у Гуті Пеняцькій. За даними інституту, людські останки знайшли на четвертий день польових робіт поблизу фундаментів колишнього храму. У відомстві припустили, що йдеться про місце масового поховання, однак на той момент не могли визначити його розміри.
Наступного дня, підбиваючи підсумки першого тижня пошуків, IPN повідомив, що дослідив кількасот квадратних метрів території та виявив поховання площею щонайменше 40 квадратних метрів. За даними інституту, останки були поховані безладно, без трун, а кістки мають сліди обгоряння та травм. На цьому етапі дослідники не виявили елементів одягу чи особистих речей і не можуть визначити кількість похованих осіб.
Розташування могили, спосіб поховання останків і сліди обгоряння, на думку інституту, вказують на те, що це можуть бути жертви злочину, скоєного взимку 1944 року.
Пошукові роботи триватимуть до 19 червня.
Як Україна та Польща описують трагедію в Гуті Пеняцькій
Водночас українська та польська сторони по-різному описують історичні події, пов’язані з Гутою Пеняцькою.
Різниця в оцінках проявилася і після початку нинішніх пошукових робіт. 9 червня Інститут національної пам’яті Польщі розкритикував повідомлення Українського інституту національної пам’яті про початок досліджень у Гуті Пеняцькій. У польському інституті заявили, що український опис подій покладає відповідальність на «підрозділ німецької поліції» та не враховує висновків польських істориків і прокуроріів.
У Міністерстві культури України зазначають, що Гута Пеняцька – колишнє село на Львівщині, яке існувало щонайменше з XVIII століття. У міжвоєнний період воно входило до складу Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польщі. У відомстві наголошують, що в той час у селі компактно проживали представники польського етносу.
За даними українського відомства, 28 лютого 1944 року село зазнало збройного нападу, який, згідно з архівними джерелами, здійснив підрозділ німецької поліції. Значна частина мешканців загинула, а саме село було спалене. Точна кількість жертв трагедії, за інформацією Мінкульту, залишається невідомою.
Натомість польський Інститут національної пам’яті подає значно детальніший опис подій. У повідомленні установи Гуту Пеняцьку називають великим польським селом, яке налічувало понад 170 господарств. За даними IPN, під час Другої світової війни там діяв сильний осередок самооборони, що співпрацював з Армією Крайовою. У польському інституті стверджують, що «у період посилення нападів українських націоналістів на Кресах там також переховувалися цивільні мешканці навколишніх населених пунктів та втікачі єврейського походження».
Польський інститут називає події 28 лютого 1944 року однією з найкривавіших пацифікацій на території тодішньої Східної Малопольщі. За його версією, напад здійснили військовослужбовці 4-го поліцейського полку СС, сформованого з українських добровольців, за участю підрозділів УПА та місцевих українських націоналістичних воєнізованих формувань.
У повідомленні IPN йдеться, що під час нападу були вбиті польські мешканці села, серед яких жінки, діти та люди похилого віку. Саму Гуту Пеняцьку, за твердженням інституту, спочатку пограбували, а потім спалили.
Польська сторона також наголошує, що розслідування цих подій триває вже багато років. У межах слідства прокурори IPN допитали сотні свідків, зокрема тих, хто пережив трагедію, членів їхніх родин та мешканців сусідніх сіл, а також проаналізували архівні документи з Польщі та інших країн. Одним із головних завдань слідства залишається встановлення повного списку жертв та осіб, яких польська сторона вважає причетними до злочину.
За даними інституту, наразі вдалося встановити особи 634 із понад 800 жертв.
Т. Ш.
Джерело: Biuro Poszukiwań i Identyfikacji IPN