«Незалежна, сильна Україна у складі європейських структур відповідає інтересам Польщі», – пише польський консервативний публіцист Томаш Терліковський. На його думку, ті, хто цього не розуміє, свідомо чи несвідомо діють проти Польщі та на користь довгострокових інтересів Росії. У колонці для Wirtualna Polska він виступив проти звинувачень польських політиків у належності до «української п’ятої колони» та пояснив, чому, на його думку, така риторика суперечить інтересам самої Польщі. Водночас Терліковський вважає, що на польській правиці залишається значна група виборців, які підтримують Україну, але сьогодні не мають політичної сили, що представляла б їхні погляди.
Приводом для написання колонки стали події навколо відзначення Дня незалежності України у Варшаві. На заході був присутній, зокрема, міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек. Під час виступу він заявив, що польська влада бореться з проявами злочинів на ґрунті ненависті, а з лютого цього року до цього залучила понад 100 прокурорів по всій країні.
Ці слова розкритикувала євродепутатка від «Конфедерації» Ева Зайончковська-Гернік, яка заявила, що Журек «вписався в українську п’яту колону в Польщі».
У цьому ж контексті на слова Журека відреагував лідер «Конфедерації» Славомір Менцен, хоч Терліковський у колонці його не згадує. Менцен заявив, що понад 100 прокурорів нібито «мають переслідувати поляків, яким не подобаються українці», а Журек хоче «саджати поляків до в’язниці» через їхнє ставлення до українців.
Пізніше міністр пояснював, що говорив не лише про захист українців, а про всі злочини на ґрунті ненависті.
Терліковський натомість у колонці згадує також позицію депутата від Громадянської коаліції Марціна Юзефацюка, який написав, що відмовився відвідати заходи до Дня незалежності України, оскільки є поляком і має польські обов’язки.
На думку Терліковського, обидві позиції свідчать про нерозуміння польських державних інтересів. Він нагадує, що ще польський консервативний політик Адольф Бохенський у міжвоєнний період писав про необхідність існування незалежної України між Польщею та Росією. Незалежна Україна, навіть якщо не є союзником Польщі, послаблює тиск Росії на польську державу, вважає автор.
На його думку, після початку повномасштабної війни Росії проти України ця логіка стала ще актуальнішою. Терліковський пише, що Володимир Путін не приховує прагнення відновити російську імперію та витіснити НАТО з Польщі. Тому сильна й незалежна Україна, яка не залежить від Росії, є одним із ключових елементів безпеки Польщі.
Автор також посилається на свої нещодавні поїздки до Естонії, Латвії та Грузії. За його словами, співрозмовники в цих країнах наголошували, що боротьба України стримує подальше просування Росії, а збереження української незалежності важливе і для безпеки інших держав. «Дивно, що не розуміють (бо я все ще маю надію, що це геостратегічна дурість, а не крайній цинізм чи, що ще гірше, звичайна державна зрада) цього польські політики, яким заважає святкування незалежності України», – пише Терліковський.
Чому польські політики мають підтримувати Україну
На думку публіциста, польські політики мають брати участь у заходах до Дня незалежності України. Він називає дві причини: солідарність із народом, який зазнав російської агресії, та розуміння власного державного інтересу Польщі.
Окремо Терліковський підтримує слова Вальдемара Журека про боротьбу зі злочинами на ґрунті ненависті. Він аргументує це не лише моральними міркуваннями, а й економічними інтересами Польщі. «Міністр юстиції, який намагається це їм гарантувати, робить те, що має робити. І не лише тому, що забезпечує дотримання закону, а й тому, що допомагає підтримувати суспільну рівновагу», – пише автор колонки.
За його словами, Польща потребує працівників і мігрантів, а українці вже відіграють важливу роль у польській економіці. Без них проблеми виникли б у транспорті, сфері послуг і промисловості. Тому забезпечення безпеки українців у Польщі він вважає також питанням польського державного інтересу.
Терліковський також попереджає про можливі наслідки поразки України. На його думку, якщо Україна втратить незалежність або буде змушена заплатити за її збереження надто високу ціну, Польща може зіткнутися з новою хвилею міграції. Залежний від Росії Київ, стверджує автор, міг би «виштовхувати» більшу кількість людей до Польщі та інших країн Європи, і таким чином спричини дестабілізацію.
Чи є місце для підтримки України серед польських правих?
Наприкінці колонки Терліковський переходить до польської політики. Він пише, що антиукраїнські настрої в Польщі посилюються, і називає це «великим тріумфом Москви». Водночас, за його оцінкою, у країні залишається значна група людей, які не лише відчувають солідарність з Україною, а й усвідомлюють геополітичні інтереси Польщі.
Автор наголошує, що такі люди є по різні боки політичного спектра. Водночас, на його думку, сьогодні їхні погляди вже не представляє «ПіС», хоча раніше партія робила це, так само як і жодна з правих політичних сил. Тому, вважає Терліковський, хтось має запропонувати цим виборцям політичне представництво.
Терліковський, який сам належить до консервативного середовища, звертає увагу, що правиця помиляється, якщо вважає єдино можливою лінію, яку задають «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони». На його думку, серед правих залишається чимало виборців, які дотримуються зовнішньополітичної лінії Леха Качинського – підтримують сильну й незалежну Україну як важливий елемент безпеки Польщі. За таких виборців, вважає автор, правим політичним силам також варто боротися, інакше «вони можуть просто залишитися вдома».
Водноча його думку Терліковського, якщо нинішня урядова коаліція «якимось дивом» хоче перемогти на наступних виборах, їй доведеться об’єднати під своїми прапорами всі політичні сили, які реалістично оцінюють геополітичну ситуацію, підтримують Україну та виступають проти різних фобій.
Автор припускає, що дедалі ймовірнішим стає створення єдиного виборчого списку нинішніх коаліційних сил. Він також вважає, що спроби самої коаліції грати на антиукраїнських настроях, які вже тестувалися, були б помилкою не лише з погляду державних інтересів, а й з партійної точки зору.
Ред.
Джерело: Wirtualna Polska
Головне фото: Тетяна Шарапова