«”Шахтар” знову гратиме в Донецьку, Мустафа Джемілєв повернеться до Криму, а над базою ВМС у Севастополі майорітиме український прапор», – сказав зі сцени заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький під час святкування Дня незалежності України у Варшаві. Його слова про майбутнє України та повернення окупованих територій прозвучали 24 серпня на Замковій площі, де українці, поляки, білоруси та громадяни інших країн зібралися разом, щоб підтримати Україну.
Слова підтримки та заклики припинити російську агресію
Увечері 24 серпня Замкова площа була заповнена людьми, які тримали плакати зі словами підтримки й закликами припинити російську агресію. Саме тут усі охочі зібралися відзначити 35-ту річницю відновлення незалежності України.
Для гостей заходу облаштували тематичні фотозони. Також можна було створити власний плакат. Окремо було презентовано роззброєний дрон-камікадзе Shahed-136, який росіяни використовують для атак по Україні.
Від самого початку заходу в натовпі були розгорнуті великі, кількаметрові польський та український прапори. Вони залишалися поруч упродовж усього заходу – від початку і до самого завершення.
Традиційно захід розпочали з виконання гімнів України та Польщі. Також показали відеозвернення українських військових, а пам’ять полеглих вшанували хвилиною мовчання. Люди в натовпі тримали таблички з іменами тих, хто загинув під час російсько-української війни.
Зі сцени лунали слова підтримки і заклики припинити російську агресію. Закликали не піддаватися ненависті до українців і протидіяти їй. До заходу долучилися представники понад 20 країн.
На сцені виступив міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек. Він побажав Україні перемоги, вступу до НАТО та Європейського Союзу, подякував українським військовим за мужність і жертовність та наголосив, що вони захищають не лише Україну, а й Європу. Окремо Журек звернув увагу на прояви ненависті до українців у Польщі та заявив, що понад 100 прокурорів разом із поліцією активно розслідують такі випадки.
Водночас заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький наголосив на тому, що Україна та Польща разом борються за світ, у якому панують свобода, демократія, правила та співпраця, а не сфери впливу й сила великих держав. Він підкреслив, що підтримка України є не проявом альтруїзму, а спільною боротьбою за майбутнє, та висловив упевненість у перемозі України. Зокрема, він заявив, що в майбутньому «Шахтар» знову гратиме на стадіоні в Донецьку, Мустафа Джемілєв повернеться до Криму, а над базою ВМС у Севастополі майорітиме український прапор.
«Я підтримую українців у їхній боротьбі та в прагненні вступити до ЄС і НАТО»
Захід відвідали не лише українці. У натовпі можна було побачити поляків, білорусів і громадян інших країн.
«Я тут, бо я підтримую українців і Україну в усьому, за що вони борються. Ідеться не лише про те, щоб перемогти чи захиститися від цієї огидної російської агресії, а й про те, що я поділяю прагнення України вступити до НАТО та Європейського Союзу, адже це країна, яка всіляко на це заслуговує», – наголосив у коментарі для «Нашого вибору» Кшиштоф Вархол. Він тримає на плечах український та польський прапори, зв’язані між собою.
Кшиштоф підкреслив, що Україна захищає Європу від російської агресії й якби українці не поставили російським військам заслін, росіяни вже могли б опинитися біля німецького кордону, адже Європа не встигла б озброїтися та підготуватися до війни.
«Ми дуже добре відчули перед Другою світовою війною, коли залишилися самі й мусили безуспішно захищатися від Росії та Німеччини. Зараз ми бачимо, що НАТО також не може гарантувати нам безпеки, тим більше коли президентом Америки є Трамп, який постійно змінює свою думку і ускладнює оборону України від Росії», – додав Кшиштоф Вархол.
«Поки Україна не буде вільною, вільною не може бути й Білорусь»
Інший учасник заходу – Мікіта – вперше долучився до святкування. Він приїхав із Гомеля. Мікіта був політичним в’язнем у Білорусі, а до Польщі прибув після звільнення.
«Сьогодні я прийшов, бо хочу підтримати Україну. Як і багато інших білорусів, я підтримую Україну від початку війни», – сказав він у коментарі для «Нашого вибору».
Мікіта підкреслив, що багато білорусів воює на боці України. За його словами, білоруси беруть участь у боях на українському фронті ще від 2014 року. Він також розповів про білоруських партизанів, які знищували російські ешелони на території Білорусі. Додав, що багато білорусів долучаються до допомоги українським біженцям.
«Я вважаю, що поки Україна не буде вільною, вільною не може бути й Білорусь», – підкреслив він.
Вручення нагороди Stand With Ukraine Award
Вже вчетверте під час заходу полякам, які допомагають і підтримують Україну в її боротьбі проти Росії, вручили нагороду Stand With Ukraine Award. Як підкреслюють організатори, нагороди мають особливу форму: у кожній статуетці вмонтовано фрагмент знешкодженої російської військової амуніції.
«Ми хочемо звернути увагу на тих поляків, які роками підтримують Україну і українців. Це люди з різних галузей. Хтось з них у прямому сенсі ризикує своїм життям, допомагаючи Україні, хтось жертвує свій час, гроші – робить все можливе для наближення кінця війни, для підтримки тих, кому важко», – підкреслив журналіст Євген Клімакін, який є ініціатором нагороди.
Одним із лауреатів нагороди став видатний польський актор, режисер і педагог, багаторічний директор Театру Польського у Варшаві Анджей Северин. Він послідовно підтримує Україну та розвиток польсько-українських культурних зв’язків.
Його зв’язки з Україною почалися задовго до повномасштабного російського вторгнення. У 2014 році Северин приїхав до Харкова зі своєю виставою Shakespeare Forever! та виступив на сцені театру «Арабески».
Після початку повномасштабної війни Театр Польський під керівництвом Анджея Северина став одним із просторів підтримки українських митців та української культури. Сам Северин брав участь у сценічних читаннях творів українських авторів та публічно підтримував Україну.
Нагороду отримала польська підприємиця та філантропка, голова Kulczyk Foundation і голова наглядової ради Polenergia Домініка Кульчик. Від перших днів повномасштабної війни вона послідовно підтримує Україну, зокрема жінок, дітей та людей, які були змушені залишити свої домівки.
У 2022 році Kulczyk Foundation започаткувала кампанію «Cześć Dziewczyny!» та Фонд підтримки жінок і дівчат з України. Домініка Кульчик особисто передала на нього 1 млн злотих. Зібрані кошти спрямовували на довгострокову підтримку українок, їхню інтеграцію, освіту, психологічну допомогу та професійну активізацію.
У межах цієї ініціативи виникло Польсько-українське сестринство – коаліція жінок із Польщі та України, яка реалізує програми підтримки українок і дітей. Домініка Кульчик також підтримала польсько-український проєкт Sestry та долучилася до кампанії «Тепло з Польщі для Києва», метою якої було забезпечити Київ генераторами після російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Відзнаку отримав польський журналіст, медіаменеджер, видавець і співзасновник польсько-українського медіа Sestry.eu Єжи Вуйцік. Багато років він працював у «Gazeta Wyborcza», де був заступником головного редактора та відповідав за розвиток цифрового напряму видання. Нині через медійну діяльність він підтримує польсько-український діалог та допомагає українським голосам бути почутими в Польщі й Європі. Після початку повномасштабної війни Вуйцік долучився не лише до інформаційної, а й до практичної допомоги Україні.
У 2026 році він став ініціатором кампанії «Тепло з Польщі для Києва», метою якої було передати генератори до Києва після російських атак на енергетичну інфраструктуру. Збір коштів розпочався із мети придбати 100 генераторів, але переріс у масштабну громадянську ініціативу. До неї долучилися десятки тисяч поляків, а загалом вдалося зібрати понад 12 млн злотих на генератори для України.
Вуйцік також особисто бере участь у доставці допомоги та публічно говорить про необхідність подальшої підтримки України.
Нагороду отримала Богуміла Бердиховська – публіцистка, дослідниця та одна з найбільш послідовних діячок польсько-українського діалогу. Понад 40 років вона займається Україною та польсько-українськими відносинами.
Ще у 1980-х роках Бердиховська підтримувала українське дисидентське середовище та була співініціаторкою незалежних Тижнів української культури в Любліні. У 2014 році стала співзасновницею Громадянського комітету солідарності з Україною, а у 2016 році отримала премію імені Єжи Ґедройця.
Окремим напрямом її діяльності є програма Gaude Polonia – стипендіальна програма для митців і перекладачів із країн Центральної та Східної Європи. Бердиховська долучилася до її розвитку від самого початку, а нині очолює програму.
Лауреатом нагороди став польський адвокат, судовий медіатор, громадський активіст і волонтер Давид Денерт, який від початку повномасштабної війни систематично підтримує Україну та українців. Понад два роки він допомагає захищати права українців у Польщі, зокрема тих, хто став жертвою ксенофобних нападів, дискримінації, булінгу та інших порушень закону. У своїй професійній діяльності він особливу увагу приділяє захисту честі та гідності й протидії злочинам на ґрунті ненависті.
Під час блокади польсько-українського кордону Денерт доставляв українським водіям, які чекали в чергах, воду, їжу та засоби гігієни. Він також їздив в Україну з гуманітарною допомогою та підтримує дитячі будинки. У соцмережах і під час публічних виступів розповідає полякам про війну та важливість подальшої підтримки України.
Нагороду отримала також сестра Малґожата Хмелевська – громадська діячка та керівниця Фундації «Domy Wspólnoty Chleb Życia». Фундація опікується людьми, які через хвороби, вік, інвалідність або складні життєві обставини не можуть самостійно впоратися з життям, зокрема українськими біженцями.
У дев’яти будинках Фундації прихисток знайшли близько 260 громадян України, близько 50 із них живуть там і зараз. Після змін у законодавстві частина найбільш вразливих біженців втратила доступ до державної підтримки, однак організація продовжила їх утримувати – нині ці люди повністю залежать від її допомоги.
Понад 100 молодих українців отримали від «Domy Wspólnoty Chleb Życia» стипендійну підтримку, 47 із них і надалі отримують щомісячні стипендії. Також Фундація передавала в Україну гуманітарну допомогу з ліками та медичними матеріалами, допомагала обладнати лікарню, де лікують поранених, а також школу для дітей з інвалідністю в Житомирі.
Також нагородою відзначено волонтера і координатора фонду Poland Helps Єжи Юрчинського. Після початку повномасштабного вторгнення він приїхав до Харкова з гуманітарною допомогою та вирішив залишитися в місті, щоб допомагати його мешканцям. Завдяки досвіду спелеолога він долучився до роботи харківських рятувальників і виїжджав на місця російських обстрілів, де допомагав розбирати завали та шукати постраждалих.
Під його координацією в Україну доставляють пожежні автомобілі, генератори, медичне обладнання, аптечки та іншу необхідну допомогу. Юрчинський також бере участь в евакуації мешканців прифронтових територій Харківської області та інших регіонів. За кілька років роботи фонд передав Україні допомогу на близько 40 млн злотих. За мужність і внесок у захист Харкова Юрчинський отримав медалі та звання Почесного посла Харківської міської територіальної громади.
Концерт на завершення святкування
Завершенням святкування став концерт. Під час нього відбулася прем’єра пісні «Nie dajmy się podzielić» Артема Томіна.
Для гостей заграв польський виконавець Кшиштоф Залевський. Як він написав напередодні на своїй сторінці, дуже важливо у цей важкий для українців час висловити солідарність і підтримку.
На завершення виступив український гурт «ДахаБраха».
Варшава у синьо-жовтих кольорах
На знак солідарності з Україною та з нагоди свята увечері у столиці засяяли синьо-жовтими барвами фасади будинків Національної опери та Палацу культури і науки.
Також синьо-жовтими барвами була підсвічена будівля Сенату Польщі.
Не лише святкування: антиукраїнська акція та політичні заяви
Варто зазначити, що паралельно зі святковим заходом відбулася також «Четверта маніфестація польської національної гордості – Волинь 1943: пам’ятаємо». Її учасники вигукували антиукраїнські гасла та закликали припинити підтримку України. Лунали також звинувачення на адресу польського уряду, зокрема через розслідування випадків ненависті до українців.
Українців закликали «повернутися до себе». Також лунали звинувачення у «відсутності подяки» полякам.
Польський депутат від «Громадянської коаліції» Марцін Юзефацюк публічно заявив, що відмовився від участі у святкуванні Дня незалежності України на Замковій площі. Він пояснив своє рішення тим, що як польський депутат не бачить своєї ролі у публічному святкуванні незалежності іншої держави в центрі польської столиці. Водночас Юзефацюк наголосив, що не заперечує права українців відзначати власне свято, та заявив, що готовий брати участь у заходах, присвячених безпеці, допомозі, інтеграції та майбутньому польсько-українських відносин.
Того ж дня на слова міністра юстиції Вальдемара Журека, сказані під час святкування, відреагував лідер «Конфедерації» Славомір Менцен. В одному з дописів він заявив, що понад 100 прокурорів нібито «мають активно переслідувати поляків, яким не подобаються українці», та закликав припинити те, що назвав «лівими експериментами». В іншому дописі Ментцен заявив, що Журек хоче «саджати поляків до в’язниці за те, що їм не подобається поведінка українців».
Нагадаємо, Україну з Днем незалежності публічно привітали представники чинного уряду, зокрема прем’єр-міністр Дональд Туск та міністр закордонних справ Радослав Сікорський, а також Міністерство закордонних справ Польщі.
Тетяна Шарапова