Випускник польського мистецького вишу, художник Павло Казмін прибив степлером на груди свій диплом магістра. За його словами, це – знак протесту проти цензури.
«Мої роботи були цензуровані. З листа, якого я отримав, можна зрозуміти, що цензуру не прийшли теми протестів, політична заангажованість та незгода з несправедливістю», – написав Павло Казмін на своїй сторінці у facebook.
Українець Павло Казмін – випускник Академії мистецтв в Катовіцах. Він захистив свою дипломну роботу на «відмінно» і був рекомендований до участі у виставці «Найкращі дипломи Академії образотворчих мистецтв». Однак, роботи свої він там показати не зможе. Як твердить художник, через цензуру.
«Моя дипломна робота була подана на конкурс “Найкращі дипломні роботи в Гданську”. Тоді коли я приніс репродукції робіт, відбулась дивна розмова, яку влади Академії мистецтв називають “перемовинами”. Але я це сприймаю як залякування. Я роблю такий висновок, бо чув фрази: “Ти мусиш змінити концепцію”, “Боюсь, що ти понесеш наслідки”, “Академія не хоче обрізання бюджету та конфлікту з PiS’ом”, “Вибери інші роботи”», – описує ситуацію художник.
За його словами, він не погодився ані змінити концепцію, ані принести інші роботи і «перемовини» на цьому було завершено. Однак, згодом від третіх осіб довідався, що від конкурсу його все ж відсторонили. Художник надіслав відповідні запити, а за якийсь час отримав відповідь з деканату. Там підтвердили, що було ухвалено рішення не надсилати його робіт на виставку. Деканеса факультету запевнила, що мистецьку цінність робіт художника вони не підважують. Вона перепросила за ситуацію, закликала до розуміння та висловила впевненість, що активність та індивідуальна мистецька мова художника не втратять сили.
«Як державний заклад вищої освіти ми повинні підпорядковуватися засадам аполітичності і поваги для вразливості та різнорідності поглядів», – читаємо у листі, якого Павло Казмін опублікував на своїй сторінці в мережі. Разом із листом художник опублікував роботи, які не змогли потрапити на виставку, – неприхованими темами в них підтримка Протестів жінок, а також іронічна критика польської теперішньої влади, показної релігійності та ультранаціоналізму.
Казмін згадує, що він і в Україні потерпав за творчість – його побили за роботу, в якій було поєднано герб держави та статевий член. Як говорить художник, було боляче, однак ніхто не змушував змінювати концепції чи іти на компроміс із системою.
«Річ у тому, що рабство починається з голови. Навіть якщо фізичне чи ідеологічне насильство змушує вас діяти проти свободи. Навіть коли ви робите те, що вас змусили, ви можете залишатися вільними думкою. І вільний розум, як тільки з’явиться шанс на свободу, ним скористається. Тож рабство починається тоді, коли в нашій свідомості немає волі. Коли ми самі себе цензуруємо. Ми думаємо: “Що скажуть інші?”, коли ми піддаємо цензурі навколишнє середовище. Коли цензор живе всередині нас», – декларує художник.
Павло Казмін народився у 1997 році у Чорткові в Україні. Закінчив Академію мистецтв у Катовіце. Творить у таких сферах як живопис, інсталяція, перфоманс, відео.
У лютому 2020 року в Галереї Українського дому у Варшаві експонувалась виставка Павла Казміна, присвячена Небесній сотні. Це – серія власноруч підписаних листівок, адресованих до кожного протестувальника, який загинув під час Революції гідності. Виставка, за словами автора, є індивідуальним запрошенням зустрітися з кожним із цих людей, що загинули, а також подумати про те, як ми змінилися після того, смерті активістів на Майдані.
О.К.