Увага! Посередники-шахраї!

Останніми роками, у зв’язку із запровадженням безвізового режиму, в Україні спостерігається посилення процесів трудової міграції. Це не може залишитися поза увагою шахраїв, які наживаються на потребах людей чи знайти працю чи оформити документи. Пропонуємо вам кілька порад про те, як застерегтись від недобросовісних посередників.

Мовний бар’єр, нерозуміння процедур працевлаштування та легалізації перебування в іншій країні, страх і відсутність досвіду спілкування з контролюючими органами за кордоном – усе це породжує потребу використання послуг посередників у працевлаштуванні за кордоном (далі – посередники). Іноді працівники намагаються зробити все самостійно, користуючись порадами знайомих, але не враховують те, що кожна ситуація індивідуальна й пакет документів може відрізнятися.

На жаль, досить частими є випадки, коли особи страждають від недобросовісних посередників та, витративши чималі кошти, не отримують обіцяної роботи, натомість виникає загроза депортації та заборони в’їзду до зони ЄС. Крім цього, повернути гроші зазвичай також неможливо.

Пропозиції працевлаштування за кордоном і допомоги в легалізації перебування лунають з оголошень на вокзалах, реклами в Інтернеті тощо.

На що звертати увагу, користуючись послугами посередників.

1. Варто зазначити, що в законодавстві України прописаний такий вид господарської діяльності, як посередництво у працевлаштуванні за кордоном.
   Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зазначена господарська діяльність підлягає ліцензуванню.

Господарська діяльність із посередництва у працевлаштуванні за кордоном – послуга, яка надається суб’єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб’єктом (іноземними суб’єктами) господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання послуг із посередництва. Це посередництво включає  працевлаштування за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту), відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць (вакансій), включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, інформації про умови праці (п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060).

Згідно з чинним законодавством України, посередники для здійснення своєї діяльності повинні отримати ліцензію від Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики).

Під час особистого звернення до посередника запитайте в нього дату й номер наказу про видачу ліцензії та перевірте його наявність у відповідному розділі на офіційному сайті Мінсоцполітики.

Слід зазначити, що з 1 січня 2017 року Мінсоцполітики видає ліцензії без паперового носія. Тобто в посередника буде знаходитися лише копія наказу про її видачу. Відсутність ліцензії означає лише одне – посередник працює нелегально.

Також зверніть свою увагу, що посередник має право сприяти у працевлаштуванні виключно в країнах, які зазначені в документах, поданих ним до Міністерства соціальної політики. Тобто якщо посередник, відповідно до вищезазначеного реєстру, має право здійснювати посередництво щодо працевлаштування у Чехії, то незаконною буде пропозиція допомоги знайти роботу в іншій країні, наприклад у Польщі.  Наявність у посередника ліцензії та перелік країн, до яких він має право направляти для працевлаштування, ви маєте змогу перевірити на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики в розділі: ліцензування/працевлаштування за кордоном/перелік суб’єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, або за телефонами: +38(044) 289-53-12, (044) 289-87-83, (044) 287-38-65.

Після отримання ліцензії посередник повинен забезпечити певні умови для свої діяльності. Так, вона має здійснюватися виключно в офісному приміщенні, в якому повинні бути розміщені інформаційні матеріали щодо працевлаштування за кордоном (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, копія ліцензії, перелік держав, у яких можливе працевлаштування, вакансії, умови праці й проживання, витяги із відповідних законодавчих актів тощо).

Важливо, що посередник має право отримувати плату виключно після укладення особою трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем та підписання акту наданих послуг.

Гроші за послуги треба оплачувати тільки на офіційний розрахунковий рахунок, відкритий у банку. Якщо вам пропонують здійснити оплату на карту або через системи міжнародних платежів, то швидше за все вас хочуть обдурити, і довести факт обману буде фактично неможливо.

Варто пам’ятати, що компанії-посередники не можуть брати гроші авансом. Оплата їхніх послуг має здійснюватися виключно після підписання контракту з іноземним роботодавцем. Різні пропозиції дешево влаштуватися за кордоном (наприклад, оформити візу заднім числом, внести неправдиві відомості до реєстраційних документів, внести передоплату за майбутні послуги) потрібно відразу відкидати.

Посередник повинен мати укладені договори з іноземними партнерами. На прохання він зобов’язаний надати копію такого договору (на зрозумілій для особи мові), номери телефонів людей, які були його клієнтами і можуть підтвердити його порядність. Інформацію такого змісту можна також отримати на різноманітних інтернет-форумах, у соціальних мережах або інших інтернет-ресурсах.

Варто звернути увагу на договір між агентством та особою. Він укладається у двох екземплярах з підписами обох сторін та печаткою компанії з працевлаштування. Один оригінал залишиться в агентстві, а другий віддадуть особі, яка шукає роботу. Якщо договір укладається з польською компанією, то він має бути на зрозумілій для іноземця мові та підписаний обома сторонами. Відмова це зробити повинна насторожити.

Договір повинен містити наступну інформацію:

• номер і дату його укладення;
• назву, адресу та інформацію про ліцензію агентства;
• особисті дані про особу, яка шукає роботу (користується послугами агентства);
• опис предмета договору: «надання послуг з працевлаштування за кордоном»;
• місце й порядок підписання трудового договору з майбутнім роботодавцем;
• права та обов’язки сторін;
• умови можливих змін у договорі чи його розірвання;
• інформаційно-дорадчі послуги;
• порядок вирішення суперечок;
• відповідальність сторін у разі порушення умов договору;
• строк дії договору;
• сума та порядок розрахунку за послуги посередника;
• реквізити сторін.

Обов’язково зверніть увагу на те, щоб предмет договору відповідав меті. Якщо його формулювання буде «консультація», «інформаційно-дорадчі послуги» тощо, то агентство не нестиме жодної відповідальності у разі виникнення проблем безпосередньо з роботодавцем. Швидше за все, компанія не проходила перевірку державних органів і не має ліцензії на таку діяльність. У договорі з агентством повинно бути зазначено, що воно надає послуги з працевлаштування. А отже, саме воно повинно знайти роботу, допомогти у виготовленні дозволу на працю. Його видають роботодавцю та засвідчують компетентні органи Польщі. Агентство має допомогти укласти трудовий договір із польським роботодавцем і зібрати всі необхідні документи для робочої візи.

Трудовий договір, який підписує працівник із роботодавцем, має обов’язково містити:

• зазначені професійні навички, досвід, освіту працівника;
• умови праці: місце роботи, графік, навантаження тощо;
• оплату праці: розмір зарплати, доплати, відрахування, лікарняні, час та порядок розрахунку;
• умови проживання: хто платитиме за житло, скільки осіб там буде жити, стан помешкання, харчування, робочий одяг, доїзд до роботи;
• умови медичного страхування;
• спосіб відшкодування травм у різних випадках.

У договорі не може бути формулювань типу «і таке інше», «за домовленістю», «тощо». Усі пункти прописуються вичерпно й чітко.

Роботодавцям також в обов’язковому порядку необхідна інформація щодо навичок та вмінь, які мають їхні потенційні працівники. Відомості такого змісту шахраям взагалі не потрібні, адже вони насправді не мають наміру нікого забезпечувати роботою. У випадку відсутності в посередника інтересу до ваших навичок і досвіду роботи будьте обережні у процесі співпраці.

2. Багато посередників пропонують свою допомогу в оформленні віз/дозволів на перебування. Варто зазначити, що ніхто не може посприяти отриманню візи/карти перебування або скоротити терміни оформлення. Єдине, в чому вам можуть допомогти, – зібрати пакет документів.
3. Деякі «посередники» незаконно продають запрошення на роботу, на підставі яких відкривають національні візи.

Суть такої «схеми» полягає в тому, що людина купує запрошення на роботу від одного роботодавця, відкриває візу, в’їжджає по ній у країну, після чого вже на місті починає шукати роботу. Варто зазначити, що всі дозволи на роботу для працівника є безкоштовними і за їх оформлення сплачує роботодавець. Продаж таких запрошень є порушенням закону.

4. Договори, які пропонують підписати недобросовісні посередники, не відповідають фактичним умовам працевлаштування, що тягне за собою відповідні правові наслідки для працівника у вигляді порушення його прав, а також недоотримання заробітної платні.
5. Деякі посередники на підставі візи в Польщу пропонують працевлаштування в інших країнах, наприклад, Чехії, Латвії, Німеччині (без оформлення відповідних дозвільних документів, що також є порушенням законодавства й тягне за собою відповідальність працівника).
6. Агенції працевлаштування, посередники, роботодавці не мають права вимагати жодної оплати за працевлаштування. Перевірити законність їхньої діяльності й наявність ліцензії (якщо вона передбачена) можна на офіційних сторінках відповідних реєстрів (наприклад, www.krs-online.com.pl – Державний судовий реєстр (KRS), kraz.praca.gov.pl – тут можна перевірити агентство з працевлаштування). Для того щоб перевірити фірму, треба знати:

• назву організації або прізвище та ім’я фізичної особи-підприємця;
• реєстраційний код фірми (у Польщі він називається KRS) або податковий номер (NIP).

Алла МАЄВСЬКА

Читайте також: Недобросовісні посередники! Чого треба остерігатись