Варшавський університет розпочав дослідницький проєкт «Вітаємо в Польщі! Аналіз інтеграції молодих поляків і українців після 24 лютого 2022 року». Дослідження мають на меті перевірити, чи наплив українців до Польщі збільшив рівень знань поляків про Україну і українців, та чи українці відтоді більше дізналися про Польщу і поляків. Про дослідження в ефірі Польського радіо Trójka розповіла професорка Варшавського університету Йоанна Ґетка.
Проєкт «Вітаємо в Польщі! Аналіз інтеграції молодих поляків і українців після 24 лютого 2022 року» реалізовують професорка Йоанна Ґетка з Варшавського університету та професорка Галина Наєнко з Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Головним завданням дослідження є з’ясувати, чи проживання в одній країні дозволило полякам і українцям більше дізнатися одне про одного.
«Загалом ми дуже мало знаємо [про Україну]. Ми маємо образи, створені на основі загальних стереотипів. Окрім борщу, вишиванки і шароварів, нам мало що відомо. Старші люди ще згадують Помаранчеву революцію чи Майдан, хоч так і не до кінця усвідомлюють передумови і обставини, чому саме ці події відбулися», – говорить професорка Йоанна Ґетка з Варшавського університету.
Дослідниця зазначає, що попри поверхове уявляння, ніби за багато років спільної історії поляків і українців мало що може відрізняти, це не відповідає дійсності. «Ми маємо цілком іншу картину світу вже від самого початку. Коли говоримо про лівобережну Україну, то думаємо про західну частину України. Оскільки Вісла пливе на північ, то лівий берег для поляків це щось, що лежить на захід від неї. В Україні ж навпаки, адже Дніпро пливе на південь. У зв’язку з цим лівобережна Україна – це її східна частина», – пояснює професорка.
Йоанна Ґетка поділилася також іншим прикладом: її колега з України, коли оселився у Польщі прикрасив свій балкон хризантемами. Він зустрівся з нерозумінням та осудом оточення. Адже, пояснює професорка, для українців хризантеми – просто гарні квіти, а поляки ці квіти чітко асоціюють з цвинтарем і похоронами.
Йоанна Ґетка переконана, детальніше дослідження може виявити більше відмінностей та незнань одне про одного. «А чим менше ми про себе знаємо – тим простіше нами маніпулювати», – переконана вона.
Дослідження будуть проводити у трьох групах студентів: у студентів з України, які ніколи не були у Польщі, запитають про їхні знання про Польщу і поляків. Такі ж запитання отримають студенти-українці, які живуть і навчаються у Польщі. І третя група студентів – поляки, які живуть і навчаються у Польщі. Питання до них стосуватимуться їхніх знань про Україну.
Результати дослідження представлятимуть у рамах наукових конференцій, а після цього опублікують у відкритому доступі. Крім цього, на підставі отриманої інформації, має з’явитися сучасний підручник, двомовний онлайн-порадник, присвячений історії та культурі Польщі та України.
Нагадаємо, нещодавно Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського у Польщі опублікував результати порівняльного соціологічного дослідження про польську та українську молодь «Стабільність vs. Невизначеність». Дослідження проводилося в Україні та Польщі та було присвячене тому, як молодь віком від 16 до 26 років сприймає один одного та які прагнення, страхи та цінності вони мають, беручи до уваги різну безпекову ситуацію у цих країнах. Згідно з результатами опитувань, попри повномасштабну війну, більшість українців не хоче виїжджати за кордон на постійне проживання, а також має значно вищий рівень патріотизму, готовності захищати батьківщину, зацікавлення історією і віри у краще майбутнє своєї країни, ніж їхні польські однолітки.
О.К.