Центр діалогу ім. Юліуша Мєрошевського у Польщі опублікував результати порівняльного соціологічного дослідження про польську та українську молодь «Стабільність vs. Невизначеність». Дослідження проводилося в Україні та Польщі та було присвячене тому, як молодь віком від 16 до 26 років сприймає один одного та які прагнення, страхи та цінності вони мають, беручи до уваги різну безпекову ситуацію у цих країнах. Попри повномасштабну війну, більшість українців не хоче виїжджати за кордон на постійне проживання, а також має значно вищий рівень патріотизму, готовності захищати батьківщину, зацікавлення історією і віри у краще майбутнє своєї країни, ніж їхні польські однолітки. Розповідаємо детальніше про дослідження.
Патріотизм та готовність до особистої залученості у ситуації агресії
Згідно з результатами дослідження «патріотами» називають себе 64% поляків і 81% українців. Для більшості молодих поляків патріотизмом є любов, вірність і гордість за державу та її національні символи (57%), виконання громадянських обов’язків (25%) та пам’ять про історію (19%). «Зараз патріотизм – це боротьба за свою країну, це не обов’язково вимахування шаблею, це турбота про цю землю, про наші терени. Не фіксація на собі, а буття солідарними зі своїми співвітчизниками», – розповів один з польських респондентів.
Водночас для української молоді патріотизм, перш за все, сприймається у категоріях любові до країни (32%), лояльності до держави (20%) та активної діяльності з метою допомоги Україні (напр. волонтерства) (19%). «Для мене патріотизм є універсальним. Не споживаєш російського мистецтва, не говориш російською. Не підтримуєш російську мову і мистецтво. Ти знаєш, що ти українець, і якось це демонструєш», – зазначив один з українських респондентів.
На питання про готовність до особистої залученості в ситуації військової агресії, лише 36% поляків відповіли ствердно, в той час як українська молодь показала значно вищий показник – 49%. У гендерному розрізі особливо сильна різниця є між жінками, де лише 28% польок готові йти захищати батьківщину, у порівняні до 48% українок. Відповіді польських (44%) та українських (51%) чоловіків мають меншу різницю.
На запитання про бажання допомагати армії у разі нападу ворога відповіді молодих громадян обох країн є позитивними. Близько 55% поляків заявили про готовність допомагати власним збройним силам, в той час як серед українських респондентів цей рівень сягає 90%. Знову помітною є відмінність у відповідях між українськими (94%) та польськими (49%) жінками. Серед молодих українських чоловіків про готовність допомагати армії заявило 86%, в той час як серед польських – 61%. Дослідники пояснюють, що причиною такою диспропорції є відмінна безпекова ситуація в обох країнах.
Майбутнє вдома чи за кордоном?
Попри те, що молоді українці вже понад 2 роки перебувають у країні, де триває повномасштабна війна, вони рідше ніж їхні польські однолітки допускають можливість виїзду за кордон для постійного проживання. Близько 59% українців не хочуть виїжджати з України (лише 30% висловили таке бажання). Водночас серед молодих поляків ситуація виглядає навпаки – 46% хотіло б виїхати з Польщі, а 41% – ні. Таку різницю поглядів дослідники пояснюють тим, що українці відчувають більший обов’язок перед батьківщиною, яка воює, в той час як поляки не мають такого відчуття, адже їхня країна перебуває у відносній безпеці.
Крім цього молоді українці оптимістичніше за поляків оцінюють майбутнє своєї країни. Лише 27% поляків позитивно бачать майбутнє Польщі, в той час як серед українців цей рівень сягає 54%. Під час розмов у групах молоді українці говорили, що не хочуть виїжджати з України через культурні відмінності, незнання мов та звичаїв іншої країни, а також через патріотичні мотиви.
«У моєї мами є подруга, яка живе у Польщі. Коли вона в нас буває, то завжди каже, що там легше. Там легше, але треба вивчити польську. А мені мама каже: “поїхали, якщо вони будуть поруч”. Нещодавно ми чули вибухи. Вона сказала, що найпростіше, що ми можемо зробити, це поїхати в Польщу. Але я не хочу їхати. Взагалі не хочу за кордон. Мене не тягне. Мені всі кажуть, що там легше, але… У цієї тітки є дочка і вона навіть сказала, що там важче. В Україні легше. Навіть якщо війна», – сказала одна з респонденток з України.
Водночас молоді люди в Польщі найчастіше серед причин еміграції називали економічні фактори, а саме бажання знайти високооплачувану роботу. «Мабуть, у Польщі, але я не виключала б переїзду в іншу країну. Мені не подобається змінювати місце проживання, але, можливо, я спокусилася б на пропозицію роботи, тому що за кордоном кращі зарплати, наприклад, для лікарів», – заявила респондентка з Польщі.
Читайте також: «У своєму класі я існую сама, як кіт»: опубліковано результати дослідження самопочуття українських дітей у Польщі
Зацікавленість національною та міжнародною ситуацією
Різні реалії повсякденного життя в Польщі та Україні впливають і на теми розмов молоді з друзями. Поляків більше цікавлять буденні справи (35%), політика і світові новини (25%), робота і гроші (16%), культура і розваги (13%). Вони наголошують на важливості індивідуального розвитку та добробуту, а також на гармонії та балансі між навчанням, роботою та часом для себе.
Натомість молодь з України розмовляє між собою переважно про політику і війну (38%) та приватне життя і родину (26%). Водночас такі теми як робота, культура чи товариське життя займає лише 5–7% усіх тем. «Чим далі на Захід, тим довше можна бути дитиною, чим далі на Схід, тим швидше мусиш дозріти», – сказав один з польських респондентів.
Значні відмінності у результатах молоді з Польщі та України спостерігаються у питанні про джерела інформації про події в країні та закордоном. Молоді поляки найчастіше отримують інформацію через Facebook (55%), спілкування з родиною та друзями (54%), а також через YouTube (54%), в той час як українці дізнаються про новини з Telegram (80%), Instagram (58%), Tiktok (58%), YouTube (57%), а також від родини та знайомих (54%).
Зацікавленість історією батьківщини
Як польська (63%), так й українська (80%) молодь виявляють зацікавлення до історії, проте серед українців рівень зацікавленості є трішки вищим, що на думку дослідників пояснюється більшою потребою знайти історичний контекст для поточної ситуації, в якій опинилася їхня країна. Для обох груп респондентів найважливішою історичною подією, якою вони пишаються, є проголошення незалежності своїх держав – 11 листопада 1918 року для поляків і 24 серпня 1991 року для українців.
Ставлення до сусідніх країн
На питання про те, яким є ставлення інших країн до вашої країни, і українці, і поляки зазначили, що Білорусь та Росія мають неприязне ставлення до їхніх батьківщин. Водночас українці вказали, що Польща має прихильне ставлення до України (75%), в той час як поляки мали значно гіршу думку про ставлення України до Польщі (34%). На думку аналітиків причиною такої диспропорції у взаємосприйнятті є комунікативні проблеми обох народів або складний історичний контекст польсько-українських стосунків.
Ще одним прикладом диспропорцій у взаємному сприйнятті є відповіді на запитання про те, як ми говоримо про наших сусідів. Наприклад, 24% українців називають поляків «друзями», а про українців так говорять лише 8% поляків. Крім цього 16% поляків назвали українців «ворогами», в той час як жоден український респондент не використав такого терміну.
Відповідаючи на питання про оцінку польсько-українських відносин 48% українців зазначили, що сприймають їх як добрі. Водночас з польської сторони лише 23% респондентів вважають їх добрими. Зауважимо, що аж 48% поляків висловили нейтральну думку про стан цих відносин.
Під час фокус-інтерв’ю молоді українці іноді підкреслювали відчуття певної неприязні з боку поляків, пов’язуючи це з недавньою блокадою кордону чи загальним змученням від українців, проте їхнє загальне ставлення були позитивним. «Спочатку наші люди приїхали налякані, нажахані, що це кінець, більше немає дому, нема де жити, нема для чого жити. Ми були голі й босі, як то кажуть. А потім вони були там… Хтось їм там допомагав. Вони отримали роботу. Вони відчували певну свободу слова. І почали просувати щось своє. І полякам це, звичайно, теж може не сподобатися. І поляки тепер так само думають про нас. І зараз там якось важче прижитися, чесно кажучи. Важче знайти роботу чи квартиру. Загалом, у Європі стало трохи складніше з усіма цими справами», – розповіла одна з респонденток з України.
Водночас під час розмов польські однолітки частіше згадували про близькість і схожість наших культур, ніж про конфлікти та історичні відмінності. «Польща пішла вперед більше, ніж Україна, але якщо говорити про мову і підхід, то коли я працювала з українцями, було схоже… Якби не акцент, то сказала б, що вони поляки», – зазначила одна з респонденток з Польщі.
Інтеграція України з ЄС та НАТО
Бажання українців вступити до Європейського Союзу та НАТО є дуже сильним, адже його підтримує 82% і 85% молодих респондентів. Українці розглядають членство в цих організаціях як можливість зміцнити зв’язки із Західною Європою та підвищити безпеку країни перед обличчям російської агресії. Водночас більшість поляків підтримує прагнення України вступити до Європейського Союзу (51%) та НАТО (54%), проте є й великий відсоток противників (27% і 25% відповідно).
Порівняльне соціологічне опитування було проведене наприкінці 2023 року на замовлення Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського. Респондентами були молоді люди у віці 16–26 років з Польщі та України. Дослідження проводилося методом онлайн опитування, участь у якому взяло 500 людей, а також включало проведення 4 інтерв’ю у фокус-групах. Польську частину дослідження провели дослідницькі центри ARC Rynek i Opinia, а українську частину – InfoSapiens. Детальніше зі звітом дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Центру діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (до 2022 року Центр польсько-російського діалогу та порозуміння) є державною установою, яка діє на основі закону Сейму та під наглядом Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща. Її головна мета полягає у розбудові діалогу між поляками та народами Східної Європи: українцями, білорусами, грузинами, молдованами, росіянами, а також іншими народами Російської Федерації.
Дмитро Димидюк
Джерело: Centrum Mieroszewskiego