Вісті з України. Квітень 2021 - Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Вісті з України. Квітень 2021

0

Російська військова техніка біля кордонів з Україною, довибори у Верховну раду, зміна очільників головних культурних інституцій країни та  підвищення пенсійного віку для жінок чим запам’ятався квітень 2021 року.

Росія підтягнула до кордонів з Україною військову техніку

Найважливішою новиною квітня стала інформація про накопичення біля кордонів з Україною російської військової техніки. Водночас, ЗМІ стали повідомляти про зростання кількості випадків порушення перемир’я на сході України з боку Російської Федерації та про втрати серед бійців Збройних сил України.  В Росії ці процеси супроводжувались потужними інформаційними атаками із звинувачуванням України у бажанні порушити статус кво та у ескалації конфлікту.

Про те, що такої кількості військової присутності близько східних кордонів України, в анексованому Криму, Чорному та Азовському морях не було від 2014 року заговорили експерти та політики.  Зі свого боку, Україні висловили підтримку західні союзники. Зокрема, США запровадили нові санкції проти Росії, у Сенаті Польщі  та Сейм Литви ухвалили резолюцію на підтримку України із засудженням дій Російської Федерації. Відвести війська від російських кордонів закликали США, Німеччина, Франція.

У Кремлі заявляли, що військова техніка переміщається в межах навчань, їхні дії нікому не загрожують, а війська на території Росії розміщуються там, де це вважається доцільним. Вже 22 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив про припинення військових навчань і повернення до 1 травня військ у місця їх постійної дислокації. Попри цей факт, питання, чи буде повномасштабне вторгнення збоку Росії, досі вісить в повітрі. Хоч офіційно Кремль відводить війська, військова техніка біля українського кордону буде  залишатись щонайменше до вересня – саме на тоді заплановані чергові навчання «Захід-2021».

Україна прирівняла електронні паспорти до звичайних

Від 23 серпня в Україні цифрові паспорти у додатку «Дія» будуть мати таку ж юридичну силу, що і пластикові чи паперові. Відповідний законопроєкт ухвалили у Верховній раді 30 березня.  Президент України підписав закон 15 квітня. У Міністерстві цифрової трансформації назвали Україну першою державою, що узаконила цифрові документи.

Законопроєкт передбачає введення е-паспортів як аналогу для внутрішнього та закордонного паспортів. Електронний паспорт буде мати форму картки та міститиме унікальний  електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код). Такі паспорти формуватимуться за бажанням. Використовувати цифрові документи можна буде під час подорожей залізницею або літаком у межах України; під час медичного обслуговування чи банківських операцій; для отримання адміністративних, готельних, телекомунікаційних, бібліотечних послуг та пошти; під час придбання товарів у магазині й для підтвердження особи на запит поліції та правоохоронних органів. Однак, цифрові документи не будуть вважатись підставою для перетину кордону України або виїзду на тимчасово окуповані території.

Пенсійний вік для жінок

З 1 квітня підвищується пенсійний вік для жінок. Це останнє підвищення віку в рамках змін, ухвалених ще у 2011 році.  На пенсію у 60 років виходитимуть жінки, які народились з 1 квітня 1961 року.  Таким чином, пенсійний вік для чоловіків і жінок в Україні зрівнявся  і становить 60 років.

Щоб отримати пенсії за віком, страховий стаж людини має бути не менше 28 років. Якщо ж він є меншим, то вік виходу на пенсію становитиме 63 років.

Довибори у Верховну раду на Прикарпатті та Донбасі

28 березня в окрузі № 87 в Івано-Франківській області та окрузі №50 на Донеччині відбулися довибори до Верховної Ради.

На Донеччині з результатом 65,46% переміг Андрій Аксьонов – мер Добропілля, представник партії «Порядок», людина яку у 2018 році було внесено в розшукову базу МВС України як особу, що переховується від органів прокуратури, та звинувачували у підробці документів для відвідин Криму. Його конкуренти:  представник «Партії Шарія» – адвокат Валентин Рибін  отримав 13% голосів,  Юлія Кузьменко від «Європейської солідарності» – 6,69%. Явка на Донеччині становила трохи менше 21%.

4 квітня Центральна виборча комісія оголосила результати голосування на Франківщині: перемогу здобув кандидат від «Слуги народу» спортсмен Василь Вірастюк (31,25%). Його головний конкурент кандитат від партії «За майбутнє», співзасновник курорту «Буковель» Олександр Шевченко набрав 29,69%  на третьому місці кандидат від «Свободи» Руслан Кошулинський (28,86). Підрахунок голосів супроводжували скандали: на окрузі фіксувались порушення, розбіжності у підрахунку голосів та демарші за участі народних депутатів. Результати виборів на п’яти дільницях скасували.  У опонентів Вірастюка результати виборів назвали сфальсифікованимии і будуть оскаржувати в суді.

1 травня Верховний суд скасував протокол про обрання депутатом Вірастюка.

Візити польських високопосадовців в Україну

Квітень був рясним на візити польських високопосадовців. Вони були пов’язані, передусім, з ескалацією ситуації на українсько-російському кордоні, але не тільки.

Міністр закордонних справ Польщі Збігнев Рау прибув  8 квітня в Україну з екстренним візитом на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Збігнєв Рау висловив занепокоєння діями Росії та запевнив: «Польща незмінно та міцно підтримує Україну у її боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність». Сторони обговорили поглиблення військово-політичної співпраці та домовились про спільні зусилля задля збільшення обсягів торгівлі та інвестицій, створення нових можливостей для компаній двох країн.

Упродовж 19-24 квітня з візитом в Україні перебували віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська та заступник голови Сейму Литви Пауліс Саударгас. Зустрічі та поїздки, зокрема на Донбас, відбулися у форматі Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва). За словами Госєвської, головною метою приїзду парламентаріїв держав Люблінського трикутника в Україну є висловити солідарність з Києвом та протистояння російській агресії.

Віце-прем’єр-міністр, Міністр розвитку, праці та технологій Ярослав Ґовін відвідав Україну 29 квітня 2021 року. Основними темами,  що були обговорені під час візиту,  були польсько-українське торговельно-інвестиційне співробітництво, вплив пандемії COVID-19 на економічне становище обидвох країн, бар’єри для розвитку польських інвестицій в Україну, а також перспективи економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

Атака на культурні інституції України? Скандали із призначеннями голів провідних культурних інституцій

Письменники Сергій Жадан, Юрій Андрухович, письменниці Оксана Забужко, Наталія Сняданко та Таня Малярчук, проректор УКУ Миросллав Маринович, президент Українського ПЕН Андрій Курков, режисер Олег Сенцов, куратор і музикант Юрій Гудімов, релігієзнавець та громадський діяч Ігор Козловський та багато-багато інших – загалом понад півтори тисячі культурних діячів, приватних осіб та установ підписали наприкінці березня відкритого листа президенту України, у якому вони висловили «стурбованість долею українських культурних інституцій та збуреність перетворенням конкурсів на заміщення посад керівників на імітацію прямих, чесних і відкритих виборів, де перемагає “попередньо” узгоджений».

Йдеться про новітні «постмайданні» інституції, що постали або вийшли на новий рівень після Революції Гідності: Український культурний фонд, Український інститут, Український інститут книги, Державне агентство України з питань кіно, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр. Підписанти наголошують на появі небезпечних тенденцій у цій сфері, зокрема, проведення з порушеннями конкурсів на посади голів інституцій, тиск на керівників, урізання фінансування, повернення практики ручного управління, залякування перевірками та перспективами рейдерського захоплення, формування некомпетентних та наближених до влади органів контролю.

Після гучних скандалів, у квітні 2021 року було обрано нових очільників  Українського культурного фонду та Довженко-центру. Попри позитивну оцінку їх діяльності серед діячів культури,  жодна з двох інституцій не зберегла попередніх керівників.

Довженко-Центр є державним фондом фільмів, у структурі центру є кіноархів, кінолабораторія, Музей кіно, Фільмофонд і медіатека.  У конкурсі на голову інституції перемогла Олена Гончарук, яка працювала директором Музею кіно і була погоджена як кандидат від колективу Довженко-Центру, частиною якого вона є від 2016 року. Фактично одразу після голошення результатів, чесність конкурсу була підважена Міністром культури Олександром Ткаченком. Наразі Олена Гончарук є виконувачкою обов’язків керівника.

Український культурний фонд є державною установою, створеною для сприяння розвитку культури: фонд надає державну фінансову підтримку ініціативам у сфері культури та креативних індустрій через механізм відбору проєктів та ініціатив на конкурсній основі. 27 квітня стало відомо що інституцію очолить керівник Центрального державного кінофотофоноархіву України Владислав Берковський.  Попередня директорка УКФ Юлія Федів зняла свою кандидатуру за добу до проведення першого конкурсу, чому передував скандал із звинувачуванням у непрозорості діяльності фонду.  Єдиною причиною відмовитись брати учать у конкурсі вона назвала бажання не ставити під загрозу створену нею інституцію. Низка культурних діячів, коментуючи це рішення,  зазначають, що Федів відкликала кандидатуру під тиском.

 

Опрацьовано на підставі матеріалів: Офіс президента України, Кабінет міністрів України, Посольство Польщі в Україні, Укрінформ, Радіо Свобода, Громадське, Польське радіо, BBC Україна, Медуза, LB, Суспільне.

Share.