Світ охоплює дедалі сильніша геополітична турбулентність. Сьогодні війна в Україні відійшла на другий план у світових медіа, однак вона нікуди не зникла. Натомість війна в Ізраїлі внесла корективи в інтереси міжнародної громадської думки, і це цілком природно. Важливо пам’ятати, що на ситуацію в Україні можуть вплинути не лише великі регіональні потрясіння, за якими ховаються інтереси інших великих гравців, а й чимало інших чинників.
Наприкінці вересня у Словаччині відбулися парламентські вибори, а через два тижні свій парламент обирали поляки. За обома виборами в Україні стежили дуже уважно, оскільки вони стосувалися найближчих сусідів.
Словацьке попередження
Торішні вибори в Угорщині, попри об’єднання опозиції, виграла коаліція Фідес – ХДНП (Християнсько-демократична народна партія). Це забезпечило продовження влади прем’єр-міністра Віктора Орбана, який будує свою зовнішню політику на протистоянні з ліберальними цінностями ЄС. Що гірше для України, його позиція є явно проросійською і вже багато років створює конфліктне поле у відносинах з Україною. І це ще сильніше відчувається після російської повномасштабної агресії минулого року.
Наприкінці вересня 2023 року Орбан отримав союзника у своїй проросійській позиції та блокуванні військової допомоги Україні. Йдеться про Словаччину, адже партія «Курс – соціальна демократія» колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо посіла перше місце на виборах. Сила Фіцо набрала 23,29% голосів, що дозволило їй отримати право на формування коаліції.
«Люди в Словаччині мають більші проблеми, ніж Україна», – висловився Роберт Фіцо після перемоги своєї партії, що одразу дозволило спрогнозувати курс нового уряду.
До виборів Словаччина була одним із провідних партнерів-сусідів України з надання допомоги. Але виборча кампанія партії Фіцо з антиукраїнськими гаслами та проросійським минулим колишнього прем’єра показала, як може змінитися політика Словаччини в разі їхньої перемоги.
Новостворена коаліція ще яскравіше показує, з якими проблемами зіткнеться Україна. Новий міністр оборони Роберт Каліняк підтвердив попередню позицію Фіцо про те, що Словаччина більше не надаватиме військової допомоги Україні.
«Послу США ми на зустрічі передали позицію прословацького уряду – в Україну ми не надсилатимемо нові партії зі словацьких складів зброї та боєприпасів, а оборонний договір необхідно переглянути», – написав у Фейсбуці Калиняк після зустрічі з послом США.
Однак невідомо, чи нова політика військової допомоги також включатиме розірвання комерційних угод, які були підписані попереднім урядом. Спікер словацького парламенту та лідер другої за величиною керівної партії Петер Пеллегріні, чия партія увійде до коаліції, вважає, що ці контракти повинні бути реалізовані.
Про свою позицію щодо військової допомоги Роберт Фіцо також поінформував керівництво ЄС на нещодавньому саміті в Брюсселі, 26-27 жовтня.
«Я також поінформував президентку Єврокомісії, що новий словацький уряд не підтримуватиме Україну у військовому плані і що ми зосередимося лише на гуманітарній допомозі», – сказав Фіцо.
За короткий період після виборів Фіцо вже робив гучні заяви, наприклад, у розмові з журналістами в Брюсселі назвав Україну «однією з найбільш корумпованих країн у світі», а тому допомогу Україні слід обмежити.
«Словаччина, я всім нагадаю, є найбільш проросійською країною в Центральній Європі. Не Угорщина, як здається багатьом українцям. За багатьма опитуваннями, Словаччина найбільш проросійська країна взагалі і в Європейському Союзі і, звісно, в Центральній Європі», – заявив у недавньому інтерв’ю радіо NV колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.
У всякому разі, завдяки зміні влади в Словаччині Угорщина отримала нового союзника у своїх антиукраїнських і проросійських поглядах. Під час згаданого саміту ЄС у Брюсселі Словаччина та Угорщина спільно виступили проти пакета допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.
Обидві країни можуть створити спільний альянс, який блокуватиме інтеграцію України в ЄС і НАТО і вимагатиме послаблення санкцій проти Росії.
Польща може бути більш передбачуваною
На цьому тлі парламентські вибори в Польщі, які відбулися через два тижні після виборів у Словаччині (15 жовтня), фактично принесли Україні полегшення. Навіть більше, чимало публіцистів стверджували, що незалежно від результатів виборів ситуація з підтримкою України Польщею не зміниться. Проте українські коментатори були стурбовані можливим високим результатом Конфедерації, яка була єдиною силою, яку вважали антиукраїнською.
Проте, хоча і влада, і опозиція принципово не розходяться у питаннях безпеки, російської агресії проти України та необхідності їй допомагати, останніми місяцями ми спостерігаємо значне погіршення відносин між Варшавою та Києвом.
Суперечка про зерно фактично перетворилася на конфлікт, насичений емоційними й часто шкідливими заявами з обох сторін. Деякі експерти, як в Польщі, так і в Україні, вважали вибори в Польщі відповідальними за ескалацію зернової суперечки. Урядуща на той момент партія Право і справедливість (ПіС) хотіла використати українську карту – захист польських фермерів – для покращення свого виборчого результату.
Українська редакція «Радіо Свобода» зазначила: якщо у словацьких виборах «нагнітання страху і втоми від України спрацювало, то польське голосування дало протилежний результат». Тому, хоч позиція ПіС і могла допомогти відтягнути частину голосів Конфедерації, аж ніяк не гарантувала успіху на виборах.
Українські медіа, звісно, звернули увагу на погляди опозиції, яка перемогла на виборах, щодо України. В останні роки, а особливо після 24 лютого 2022 року, на Польщу в основному дивилися лише крізь призму влади, яка була в руках ПіСу. Тим паче, що до зернової кризи майже всі були впевнені, що в польсько-українських стосунках стався перелом після того, як Польща та поляки першими допомогли Україні.
Однак ситуація змінилася і дружні відносини, в тому числі особисті між президентами, значно охолонули.
Тепер же варто пам’ятати, що Дональд Туск назвав допомогу Україні екзистенційним питанням для Польщі. Це означає, що Польща насправді не стоїть перед вибором.
«BBC-Україна» та «Європейська правда», а також інші видання наголошували, що від нового уряду можна очікувати нормалізації відносин з ЄС і, отже, більш передбачуваних дій.
Але були також побоювання, які відображали занепокоєння в Польщі щодо процесу формування нового уряду. Як швидко він з’явиться і, перш за все, наскільки ефективним буде? Чи не зашкодить цьому можливе протистояння між новою владою і президентом? Крім того, як писало «BBC-Україна», наступного року Польщу очікують наступні вибори: місцеві та до Європарламенту.
Але проблемою для Києва, як зазначає «Європейська правда», може бути те, що українська влада зосередилася на відносинах із ПіС «…і не має хоч якось налагоджених каналів співпраці із опозицією. <…> І це може стати немалим фактором ризику для українсько-польських відносин наступних місяців», – підкреслюється у статті. Тому Києву варто взятися за роботу, щоб це змінити.
Темні хмари над Німеччиною
Після 24 лютого 2022 року у відносинах Німеччини та України відбулася метаморфоза, набагато більша, ніж у польсько-українських стосунках. За часів канцлерки Ангели Меркель Берлін впроваджував «прагматичну» політику співпраці з Росією, яку символізує Північний Потік. За Олафа Шольца Німеччина стала одним із найважливіших партнерів України щодо військової допомоги. Українське небо захищають подаровані Берліном «гепарди», IRIS-Т і Patriot, а вся військова допомога обраховується у мільярдах євро. Тому політичні зміни у Німеччині можуть негативно відбитись на подальшій підтримці України.
Хоч до виборів до Бундестагу ще досить далеко, там вибори мають відбутись у 2025 році, але вже можна спостерігати за падінням популярності урядущих партій (коаліція Соціал-демократичної партії Шольца, Зелених та Вільної демократичної партії). Регіональні вибори у двох федеральних землях, що відбулися на початку жовтня, власне це і продемонстрували. Ультраправа популістська партія «Альтернатива для Німеччини» значно покращила свій результат як у Гессені, так і в Баварії, а перемогу здобули консервативні християнські демократи. Медіа в цьому контексті повідомляють про тиск на уряд Німеччини з боку опозиції, яка вимагає повернути так звану велику коаліцію (коаліція двох найбільших політичних сил – блоку консерваторів-демократів (ХДС/ХСС) і Соціал-демократичної партії), як це було під час трьох із чотирьох термінів правління канцлерки Ангели Меркель. Головною причиною падіння рейтингів називають міграційні проблеми.
Найбільше має хвилювати зростання політичної ваги у Німеччині відверто проросійських партій. Спостерігається розширення підтримки для популістської проросійської ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини». За останніми опитуваннями партія має 22 відсотки і посідає друге місце у рейтингу популярності політичних партій.
Незабаром до неї може приєднатися нова сила, щоправда, з лівого боку політичної сцени. 23 жовтня Сара Ваґенкнехт оголосила про плани створити на початку 2024 року свою партію «Союз Сари Вагенкнехт: за розум і справедливість». Назва партії походить від імені лівої політикині, яка вирішила привнести щось нове у німецьку політику: йдеться про поєднання лівих ідей в економічній політиці та правих у питаннях соціальної політики. На практиці це перекладається, серед іншого, на постулат про посилення імміграційних правил. Щодо України, ця партія проти військової допомоги Україні та підтримує скасування санкцій проти Росії. І головна проблема у тому, що наразі цей проєкт має підтримку у німецькому суспільстві (припускають, що нова партія могла б отримати 12 відсотків голосів, якби зараз балотувалася до Бундестагу). На яку підтримку вона справді зможе розраховувати, побачимо наступного року, адже вона має намір балотуватися на виборах до Європарламенту та на місцевих виборах у трьох східнонімецьких федеральних землях Тюрингії, Саксонії та Бранденбургу.
Головні вибори для України відбудуться наступного року
Вибори президента США наступного року можуть значною мірою визначити обсяг подальшої допомоги Україні. Песимістичний сценарій пов’язаний з можливою перемогою Дональда Трампа, який хоче знову балотуватися у президенти. Згідно з новим опитуванням The New York Times та Дослідницького інституту Сієнського коледжу, Трамп є лідером у п’яти із шести штатів США, голосування в яких традиційно суттєво впливає на результат виборів президента.
Проте у Республіканській партії є й інші політики, які підтримують обмеження допомоги Україні. Вже сьогодні помітна проблема того, що новообраний спікер Палати представників Майк Джонсон хоче розділити допомогу Ізраїлю та Україні. Президент Джо Байден висунув спільний пакет, оскільки це мало б означати кращі шанси на схвалення. Розподіл голосів щодо допомоги Ізраїлю та Україні може означати більше проблем із затвердженням допомоги Україні. Чи так це буде, ми дізнаємося найближчими тижнями.
Пьотр Андрусечко,
Київ