Виставку, присвячену Сергію Параджанову, у Варшаві продовжили до 2 березня 2025 року – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Виставку, присвячену Сергію Параджанову, у Варшаві продовжили до 2 березня 2025 року

11 Січня 2025
Виставку, присвячену Сергію Параджанову, у Варшаві продовжили до 2 березня 2025 року

Варшавська галерея Zachęta продовжила час експонування виставки «Параджанов. Хочу пройти крізь свою тінь» до 2 березня 2025 року. Виставка присвячена творчості українського та вірменського кінематографіста Сергія Параджанова. Планувалося, що вона триватиме до 12 січня 2025 року.


Варшавська галерея Zachęta оголосила про продовження експонування виставки «Параджанов. Хочу пройти крізь свою тінь». Останній день виставки перенесли з 12 січня на 2 березня. Відповідне повідомлення з’явилося на facebook-сторінці галереї Zachęta 10 січня. Виставку можна відвідати з вівторка по неділю від 12:00 до 20:00 за адресою вул. Малаховськєго, 3 / ul. Małachowskiego 3. У четвер вхід до галереї безплатний.

Виставка експонується з 12 жовтня 2024 року. Вона присвячена творчості видатного українського та вірменського кінематографіста. Тут можна дізнатися більше про самого Сергія Параджанова та його образ життя. Основною композицією виставки є кадри з фільму «Колір граната». Цей фільм є одним з найважливіших у творчості Сергія Параджанова та одним з найцінніших в історії світового кіно. На виставці можна побачити кадри, які не увійшли до кінострічки, а також сцени з інших фільмів режисера – «Тіні забутих предків», «Легенда про Сурамську фортецю» та «Ашик Керіб». Також експозиція виставки містить у собі малюнки, колажі та асамбляжі Сергія Параджанова. 

Сергій Параджанов

Як зазначається на сайті галереї Zachęta, «життя Параджанова було сповнене неоднозначностей: бісексуальність, неочевидна етнічна, національна та державна приналежність – і все це є приводом замислитися про власну ідентичність. Що це таке? Що її створює?». Виставку супроводжували покази та перфоманси сучасних українських, грузинських та вірменських художників і художниць, які у своїй творчості також порушують ці питання. А це, зокрема, Давид Апакідзе, Ян Бачинський/Яна Бачинська, Ута Бекая та Розана Палазян, а також Роза Саркісян. Співкуратором виставки є український митець Тарас Гембік.

Також у рамах виставки можна ознайомитись з творчістю двох інших видатних творців Вірменії та Грузії – Гамлета Овсепяна та Карло Качавари. «Виставка є унікальною можливістю заново відкрити для себе творчість Параджанова в контексті сучасних мистецьких та політичних наративів», – ідеться в описі події.

Придбати квитки на виставку можна на сайті або безпосередньо у касі галереї.

Сергій Параджанов – режисер «найкращого українського фільму»

Сергій Параджанов (Саркіс Параджанян) народився у Тбілісі (тоді місто називалося Тіфлісом) 9 січня 1924 року. Навчався спочатку у Тбіліському інституті інженерів залізничного транспорту, а потім на вокальному факультеті Тбіліської консерваторії та в хореографічному училищі при оперному театрі. Після II Світової війни Сергій Параджанов вступив на режисерський факультет у московському державному інституті кінематографії, а за результатами розподілу опинився у Києві.

Сергій Параджанов. Фото зі сторінки Інститут кіно і телебачення
Найбільшу популярність режисеру приніс фільм «Тіні забутих предків» за мотивами твору Михайла Коцюбинського, прем’єра якого відбулася у 1965 році. Завдяки цьому фільму Сергій Параджанов отримав міжнародне визнання і низку міжнародних нагород. Фільм вийшов українською мовою та не був дубльований російською. Також Сергій Параджанов відомий завдяки фільмам «Колір граната», «Київські фрески» (незавершена робота) та «Українська рапсодія». На сьогодні стрічка «Тіні забутих предків» займає 1 місце в рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно

Під час прем’єри «Тіні забутих предків» у Києві, 4 вересня 1965 року, відбулася акція протесту української інтелігенції (на якій виступили, зокрема, Іван Дзюба, Василь Стус та В’ячеслав Чорновіл) проти політичних репресій в Україні. До неї приєднався й сам кінорежисер. Після цього він неодноразово виступав проти судових розправ над українською інтелігенцією, а також проти цензури.

Кадр з фільму «Тіні забутих предків»
У 1973 році режисера звинуватили в українському націоналізмі та гомосексуалізмі та засудили на 5 років таборів суворого режиму. За роки свого ув’язнення він створив десятки колажів і малюнків. У 1977 році, після кампанії за звільнення режисера, у якій взяли участь радянські та світові митці, Сергій Параджанов вийшов на свободу. Однак ще тривалий час він не міг створювати кіно. До своєї діяльності режисер повернувся у 1983 році. У 1990 році, після тривалої хвороби, Сергій Параджанов помер.
Сергій Параджанов. Автопортрет
Творчістю Параджанова захоплювались світові режисери, серед яких, зокрема, італієць Федеріко Фелліні (який мав із Параджановим тривале листування), чи поляки Єжи Кавалерович та Анжей Вайда. В одній зі своїх промов Сергій Параджанов говорив, що Анджей Вайда писав йому: «Маестро, ви вчитель». «Я був враженим художньою майстерністю Вайди і ніколи в житті б не подумав, що можу бути його вчителем», – зазначив він.
Сергій Параджанов і Аллен Гінзберг (культовий американський поет, один з основоположників рухів бітників і хіпі). Фото: Юрій Мечитов. Джерело: Sergey Parajanov museum

Більше інформації про українські заходи у Польщі у січні 2025 року – у дайджесті подій

Т. Ш.

Джерело: Galeria Zachęta

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись