Інтеграція, але не асиміляція: проблеми з вивченням українознавчих предметів для дітей з України у Польщі – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Інтеграція, але не асиміляція: проблеми з вивченням українознавчих предметів для дітей з України у Польщі

15 Листопада 2024
Інтеграція, але не асиміляція: проблеми з вивченням українознавчих предметів для дітей з України у Польщі

Станом на початок листопада у Польщі знаходиться 983 345 осіб зі статусом PESEL UKR, 437 157 з них діти віком 0-18 років. Відомо також 195 288 з них вже навчаються у польських школах. Попередні заяви польського уряду про можливість введення до шкільної програми українознавчих предметів так і не були реалізовані, а перед початком навчального року у Міністерстві освіти заявили, що вивчення мови і культури України повинні самостійно організувати українські дипломатичні установи та організації. Розповідаємо, які існують проблеми з вивченням українознавчих предметів для дітей з України у Польщі, та що для їхнього вирішення можуть зробити польський та український уряди.


«Ми розуміємо, що наші діти за кордоном можуть бути асимільовані в місцеві спільноти, хоча самі держави часто й декларують, що вони нібито в цьому не зацікавлені. Насправді ми розуміємо, що так чи інакше діти пристосовуються. Водночас існує небезпека, що діти будуть там маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання. Тому вони повинні ходити в місцеві школи. Але для нас також важливо, щоб ці діти залишилися українцями, зберегли ідентичність», – сказав у травні 2024 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтервʼю для Hromadske. 

Раніше польське Міністерство освіти заявляло, що працює над тим, щоб включити до навчальної програми для дітей з України українознавчий компонент. Однак в останніх розʼясненнях з вересня цього року у Міністерстві відмовились від цих планів та зазначили, що для учнів, які не є громадянами Польщі та підлягають обов’язковій шкільній освіті, вивчення мови та культури країни походження можуть організовувати дипломатичні чи консульські представництва України, що діють у Польщі, або культурно-освітні товариства, але не польські школи. Останні за згодою місцевої влади можуть лише надати приміщення для організації суботніх шкіл.

Як наголошує директор Української суботньої школи у Варшаві Олександр Пустовий, законодавчі проблеми є також і з українського боку. «Україна мусить випрацювати систему навчання у школах вихідного дня. Як приклад, можуть слугувати польські школи за межами країни, якими опікується Сенат Польщі і які мають свою навчальну програму, фінансування, організаційні можливості – все, щоб забезпечити полякам за кордоном можливість збереження і розвитку культурної ідентичності», – зазначає Пустовий. 

На разі Міністерство освіти і науки України пропонує для своїх учнів за кордоном лише вивчення українознавчого елементу онлайн. В рамах українознавчого компонента учні вивчатимуть предмети, які не викладають за кордоном: українська мова, українська література, історія України, географія, Захист України, основи правознавства. Учні матимуть змогу навчатися за цією програмою, а ті предмети, які не входять до українознавчого компонента, перезараховувати з іноземних шкіл. Як пройшов перший рік (2023/2024 н.р.) вивчення українознавчого компонента наразі невідомо. Однак, тільки Нова українська школа повідомила, що станом на січень 2024 року за цією формою навчалось 2 129 дітей. Для того, щоб записати дитину на онлайн-навчання з українознавчих предметів, потрібно обрати школу зі списку МОН та звернутись безпосередньо до навчального закладу з проханням зарахування дитини. Контакти шкіл наведені у списку МОН. 

Як зазначає Олександр Пустовий, наявна навчальна програма українознавчого компонента, на жаль, не може використовуватись для навчання у стаціонарних суботніх школах. «У нас фізично немає можливості реалізувати стільки годин навчання, скільки заплановано в рамах програми українознавчого компонента [у 2024/2025 н.р. кількість годин складає – 6 годин на тиждень для 1-4 класів, 6 годин на тиждень у 5-7 класах; 7 годин на тиждень у 8 класі й 8 годин у 9-11 класах – ред.]», – зазначає директор варшавської суботньої школи.

За словами Олександра Пустового, ще одна проблема для організації суботніх шкіл – це доступ до приміщень. За польським законодавством, для надання приміщень дозвіл мусить дати я адміністрація школи, так і місцева влада. «Ми приречені на добру волю місцевої влади та керівництва шкіл, – зазначає Пустовий та додає. – Немає жодного механізму, який би міг перевірити, чи є потреба у громаді для відкриття такої школи, та який би міг змусити місцеву владу виділити приміщення».

У четвер, 14 листопада, Міністерство освіти і науки України опублікувало інформацію по підсумки польсько-української зустрічі з питань освіти, яка проходила у Варшаві. Як повідомляє МОН, обидві країни продовжують роботу щодо створення освітніх організацій, суботніх / недільних шкіл для факультативного викладання українознавчих предметів українським учням, які тимчасово перебувають у Польщі; щодо запровадження вивчення української мови в польських школах як другої іноземної; фінансування роботи міжкультурних асистентів та запровадження української мови на матурі з 2026 року.

 

Більше про наслідки введення шкільного обовʼязку для українських дітей-втікачів від війни розповіли під час пресконференції фонду «Український дім» у Варшаві – однієї з найбільших організацій у Польщі, яка опікується українською громадою в країні.

Анастасія Верховецька

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись