З 6 по 15 жовтня проходитиме 39-й Варшавський міжнародний кінофестиваль. В кінотеатрах Atlantic та Multikino Złote Tarasy можна буде переглянути 138 фільмів із 46 країн світу, серед яких буде 9 українських стрічок та 2 іноземні на українську тематику. Розповідаємо більше про них.
«Так довго, як триватиме війна, в програмі Варшавського кінофестивалю не буде російських фільмів. Будемо старатися показувати якнайбільше українських фільмів», – заявив на пресконференції директор Варшавського міжнародного кінофестивалю Стефан Лаудин.
Цього року на 39-й фестиваль було подано 4 800 фільмів зі 111 країн світу. Було відібрано 77 повнометражних фільмів з 46 країн світу, серед яких є 23 світові прем’єри, а також буде показано 61 короткометражний фільм.
В складі цьогорічного журі буде три представники з України – письменник Юрій Андрухович (журі основної програми), продюсер Олег Щербина (журі конкурсу документальних фільмів) і акторка Маша Кондакова (журі конкурсу короткометражних фільмів).
Захід відбуватиметься з 6 по 15 жовтня 2023 року. Фестивальними кінотеатрами стануть Atlantic та Multikino Złote Tarasy. Попередній продаж квитків розпочнеться 22 вересня о 14:00 за посиланням. Більше інформації про програму можна знайти на сайті організаторів. Детальніше про час і місце показів українських фільмів можна дізнатися за посиланням до кожного нижчеподаного фільму.
Українські стрічки у програмі Варшавського міжнародного кінофестивалю:
«Нескорені» (Defiant), режисер Карім Амер (Україна, Велика Британія, США).
Секція: Спеціальні покази
Це документальний фільм про дипломатичну боротьбу міністра Дмитра Кулеби та інших українських посадовців проти російської дезінформації в перших днях і тижнях повномасштабної російської агресії проти України. Стрічка закриватиме цьогорічний фестиваль.
«Дім за склом», режисер Тарас Дронь (Україна, Кіпр, Румунія, Німеччина).
Секція: Міжнародний конкурс
Стрічка розповідає про життя амбітної архітекторки Вікторії, яке кардинально змінюється після того, як її донька зникає зі своїм хлопцем, якого звинувачують у торгівлі наркотиками. Вікторія починає розслідування і намагається довести невинуватість доньки, щоб зберегти свою бездоганну репутацію і не втратити важливий проєкт.
Одним із продюсерів фільму виступив Ігор Савиченко, фільми якого регулярно беруть участь у Варшавському кінофестивалі, а сам він був членом журі конкурсу дебютів у 2018 році. Інший продюсер фільму Валерія Сочивець і режисер Тарас Дронь у 2020 році перемогли у цьому ж конкурсі дебютів зі своїм фільмом «Із зав’язаними очима».
«БожеВільні», режисер Денис Тарасов (Україна)
Секція: Конкурс 1-2 фільмів
Це художня стрічка, заснована на реальних подіях. 1970-і роки Андрій Довженко – молода, творча, волелюбна людина, з’ясовує страшну правду – більшість обвинувачених за статтею «антирадянська діяльність» відправляли не до в’язниці, а до психіатричних лікарень спеціального типу, приписуючи їм вигаданий в кабінетах КДБ діагноз – «млявоплинна шизофренія». Андрій потрапляє у справжнє пекло каральної психіатрії. Перед ним постає непростий вибір – співпрацювати з КДБ і повернутися до сім’ї чи розкрити правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях.
Зауважимо, що у цьому та попередньому фільмі зіграла відома українська акторка Ірма Вітовська-Ванца.
«Залізні метелики», режисер Роман Любий (Україна, Німеччина)
Секція: Документальний конкурс
Це історія про збиття російськими військовими літака малайзійських авіаліній #MH17 на початку російсько-української війни у 2014 році. Фільм показує пропагандистський дискурс навколо цієї події та висвітлює реакцію міжнародної спільноти.
«Фотофобія», режисери Іван Остроховський і Павол Пекарчик (Словаччина, Чехія, Україна)
Секція: Документальний конкурс
Стрічка розповідає про життя у харківському метро 12-річного хлопчика Нікі та його сім’ї. Діти граються, знайомляться з людьми та понад усе мріють вийти на поверхню, де денне світло є водночас синонімом смертельної небезпеки. Блукаючи закинутими вагонами та заповненими платформами Нікі зустрічає 11-річну Віку, котрі набираючись сміливості хочуть знову побачити сонце.
«Небезпечна зона» (Danger zone), режисер Віта Желакевічюте (Польща, Велика Британія, Бельгія, Україна)
Секція: Документальний конкурс
Стрічка-рефлексія яка розповідає про військовий туризм – людей, які шукаючи екстремальних вражень подорожують по країнах, де відбуваються військові конфлікти. Фільм ставить запитання про мотив таких туристів, їх взаємодію з місцевими жителями та наслідки для обох сторін цього феномену.
«Перехрестя: Наслідки правди» (The crossing: consequences of the truth), режисер Ендрю Дідвей (США, Україна)
Секція: Документальний конкурс
Історія про румунського борця Георге Ігната, який на прохання ООН бере участь в евакуації українських дітей під час повномасштабного російського вторгнення, але йому на заваді стають люди та помилки з минулого.
«Мурали» (Murals), режисери Артем Іваненко, Алех Топаллер та Деніел Шапіро (Україна, Польща, США)
Секція: Відкриття секції
Фільм-інсталяція, що відтворює в об’ємі знищені російською артилерією стіни українських будинків. Головним героєм стрічки є Артем Іваненко – митець з Ірпеня, який займається 3D-скануванням. Він шукає і сканує роботи Бенксі, котрі той зробив у знищених українських містах. Ця стрічка є однією з двох, котрі відкривають кінофестиваль.
«Як це було», режисери Анастасія Солоневич і Дам’ян Коцур (Польща, Україна)
Секція: Найкращі польські короткометражні стрічки
15-хвилинна історія розповідає про кілька днів із життя Лери, яка з початку війни в Україні живе в Берліні. Одного разу вона вирішує повернутися до Києва. По дорозі вона дізнається, що її рідних немає в столиці і вони повернуться наступного дня. Очікуючи на своїх близьких, Лера проводить один день в компанії свого друга, гуляючи містом та розмовляючи про воєнний побут столиці. Прем’єра фільму відбулася на Каннському фестивалі.
Зауважимо, що фільми «Дім за склом», «БожеВільні» та «Залізні метелики» були створені за підтримки Державного агентства України з питань кінематографії.
Іноземні стрічки на українську тематику:
«Поклик моєї крові», режисер Нейт Поммер (США)
Секція: Документальний конкурс
Стрічка описує історію соліста гурту «Гоголь Борделло» Євгена Гудзя – українського рома, народженого на Київщині, котрий емігрував з родиною до США після Чорнобильської катастрофи, де зробив кар’єру музиканта. «Коли суверенітет та культурна ідентичність України перебувають під загрозою, панки з Gogol Bordello використовують свою музику як гасло. […].Тепер, після багатьох років вигнання демонів завдяки власній музиці, він повертається додому, щоб зіткнутися з найбільшим з них. Це дикий панк-рок-документальний фільм, який буквально вибухає на екрані», – пише в описі до фільму.
«Автівки з України / Три машини» (Cars from Ukraine/ Trzy samochody), режисер Аліція Сокул (Польща).
Секція: Короткометражний конкурс
Документальний фільм про три українські родини, які знайшли притулок у приморському місті у Польщі. Кожна сім’я розповідає свою історію про небезпечну втечу від війни. Їхні автомобілі мали вирішальне значення для всієї подорожі, і, як і їхні власники, вони багато чого пережили і ніколи більше не будуть такими, як колись.
Дмитро Димидюк
Джерело: dzieje.pl Polskie Radio, Україна Молода, Moviegram, Usfa.gov.ua, WFF.