У вівторок, 23 січня, президент Польщі Анджей Дуда підписав указ про помилування ув’язнених політиків партії Право і справедливість Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка, яких було заарештовано на підставі вироку суду за перевищення повноважень у так званій земельній афері з 2007 року. Того ж самого дня політики вийшли на волю та оголосили, що вертаються виконувати свої депутатські повноваження у Сеймі у чому своїх однопартійців підтримав президент Польщі. Натомість представники об’єднаної урядущої коаліції вважають, що політики втратили свої депутатські мандати в момент їхнього засудження 20 грудня 2023 року, а президентське помилування не повертає їм місць у парламенті. Розповідаємо, що відбувається.
У вівторок, 23 січня, Анджей Дуда отримав від генерального прокурора необхідні документи для проведення нового помилування колишнього очільника Центрального антикорупційного бюро (2006–2009) Маріуша Камінського та його заступника Мацея Вонсіка, які були засуджені за перевищення повноважень у так званій земельній афері з 2007 року. Генеральний прокурор додав до документів своє рішення з проханням не робити помилування, проте воно мало лише рекомендаційний характер.
Обидва політики ще у 2015 році були засуджені за перевищення повноважень, але того ж року отримали помилування від президента Польщі Анджея Дуди. Проте у червні 2023 році Верховний суд постановив, що президентське помилування не було здійснено згідно з процедурою, а тому не має правової сили. Справу було направлено на новий розгляд до окружного суду у Варшаві, який у грудні 2023 року виніс вирок про повторне засудження політиків до ув’язнення. 9 січня 2024 року політиків було заарештовано, після чого Президент Польщі повторно ініціював справу про їхнє помилування вважаючи їх політичними в’язнями.
«Розпорядження про помилування було видано. З усією належною силою. Я закликаю до його негайного виконання і звільнення ув’язнених, особливо Маріуша Камінського з огляду на стан його здоров’я», – заявив президент Польщі Анджей Дуда після підписання акту помилування 23 січня 2024 року.
Згодом на сторінці канцелярії президента з’явилося пояснення, що Анджей Дуда провів повну процедуру помилування на основі Конституції та Кримінально-процесуального кодексу саме тому, що його перший указ, який ґрунтувався лише на Конституції, не був визнаний. Також, він запросив обох політиків до себе у президентський палац, де з ним й зустрівся 24 січня.
— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) January 24, 2024
Prezydent @AndrzejDuda spotkał się z Posłami Mariuszem Kamińskim i Maciejem Wąsikiem. pic.twitter.com/umpf6JRGwj
— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) January 24, 2024
Представники об’єднаної урядової коаліції негативно сприйняли рішення президента критикуючи його за те, що він помилував справедливо засуджених людей. «Пан Президент помилував злочинців, які були обґрунтовано засуджені за перевищення повноважень. Нічого дивного. Як початок, так і кінець президентства проходить під знаком “порятунку” однопартійців», – написав на своїй сторінці у фейсбуці мер Варшави Рафал Тшасковський.
Попри на різноманітні заяви, 25 січня Маріуш Камінський та Мацей Вонсік все ж таки не з’явилися у будівлі Сейму. На запитання журналістів про те, чому політики не прийшли, очільник партії Право і справедливість Ярослав Качинський сказав, що у них поганий стан здоров’я внаслідок перебування у в’язниці. Далі політик додав, що проти одного з ув’язнених були застосовані тортури. «Це особисте рішення Туска, за яке він відповість», – зауважив Ярослав Качинський. Коли журналістка хотіла звернути увагу на те, що на вчорашній зустрічі у президента Камінський та Вонсік не виглядали як жертви тортур, очільник партії порівняв їхню ситуацію зі справою свого дядька, якого катували в гестапо. «Німецькі зв’язки пана Туска свідчать про те, що таке порівняння є справедливим», – підкреслив очільник партії Право і справедливість.
Чи політики й надалі мають депутатські мандати?
Одразу після звільнення Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка з в’язниці серед політиків почалися дискусії про те, чи помилуванні політики мають право повернути собі депутатські мандати. Канцелярія президента заявила, що Анджей Дуда й надалі вважає Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка депутатами Сейму. Натомість об’єднана урядуща коаліція стверджує, що вони втратили депутатські мандати ще 20 грудня 2023 року, коли окружний суд у Варшаві засудив їх, а нове президентське помилування не повертає їм місць у парламенті. «Пан Камінський і пан Вонсік не є депутатами. Вони були позбавлені мандатів за рішенням суду, а не Сейму. Справа закрита», – написав у своєму профілі у мережі Х спікер Сейму Шимон Головня.
Як пояснює у своєму матеріалі польський портал Business Insider, справа є неоднозначна і все залежить від того, яке розпорядження підписав президент. Річ у тім, що акт помилування може діяти або з моменту його видання, або заднім числом (т.зв. реституція). У першому випадку політики вважалися б засудженими з 20 грудня 2023 року до моменту помилування (23 січня 2024 року) і не могли б знову бути депутатами. Натомість у ситуації з «реституцією», Камінський і Вонсік вважалися б повністю відновленими у правах, втрачених внаслідок винесеного вироку і вважатимуться такими, що ніколи не втрачали своїх прав. Проте, проблема полягає у тому, що зміст документа, виданого президентом Польщі, не є опублікованим, тому невідомо, чи у ньому є запис про реституцію.
Хто такі Маріуш Камінський та Мацей Вонсік і в чому їх звинувачують?
Щоб краще зрозуміти за що засудили колишнього голову Центрального антикорупційного бюро та його заступника і що таке «земельна афера», потрібно повернутися у 2006 рік, коли Польщею керувала коаліція з трьох партій: Право і справедливість, Самооборона та Ліга польських родин, а прем’єр-міністром був Ярослав Качинський. Того ж року Сейм ухвалив закон про створення Центрального антикорупційного бюро, яке очолив політик від партії Право і справедливість Маріуш Камінський, а його заступником став Мацей Вонсік.
Як коментували тоді медіа, Право і справедливість хотіла урядувати одноосібно, а для цього їй потрібно було послабити впливи коаліційної партії Самооборони, головою якої був Анджей Леппер. У 2006–2007 він був віцепрем’єр-міністром і міністром сільського господарства та розвитку села в коаліційному уряді Ярослава Качинського.
У той час Центральне антикорупційне бюро нібито отримало інформацію про те, що Анджей Леппер брав хабарі в обмін на полегшення процесу зміни цільового призначення земельних ділянок. Центральне антикорупційне бюро вирішило організувати провокацію, в результаті якої чутки мали б підтвердитися. Проте, буцімто через витік інформації, до передачі можливого хабаря так і не дійшло, а сама операція завершилася провалом та політичним скандалом. Кінцевим результатом «земельної афери» стала відставка віцепрем’єр-міністра Анджея Леппера, розпад урядущої коаліції Права і справедливості, Самооборони та Ліги польських родин та позачергові вибори. Опісля поразки на дострокових парламентських виборах у 2007 році влада в країні перейшла до коаліції двох партій: Громадянської платформи та Польської народної партії.
У 2009 році прокуратура звинуватила Маріуша Камінського та його заступника Мацeя Вонcіка у перевищенні службових повноважень і підробці службових документів, а через рік справу було передано до суду. У 2015 році суд першої інстанції визнав обох підозрюваних винними у висунутих звинуваченнях і засудив до 3 років позбавлення волі. Проте вирок суду не набув одразу законної дії, адже обвинувачені мали час на подання апеляції. Саме тоді, не дочекавшись набуття вироком законної дії, новообраний президент Польщі від партії Право і справедливість Анджей Дуда помилував своїх однопартійців.
Натомість тема «земельної афери» повернулася у ЗМІ ще у червні 2023 року, коли Верховний суд розглянув касацію, подану родиною покійного Анджея Леппера. Судді скасували закриття справи Камінського і Вонсіка і направили її на повторний розгляд до окружного суду. Вже 20 грудня 2023 року окружний суд у Варшаві визнав Камінського і Вонсіка винними та призначив їм покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а також заборонив їм обіймати державні посади протягом п’яти років.
Засуджені не визнають вироку, посилаючись на рішення президента Польщі, який у 2015 році помилував їх. Того ж самого дня Анджей Дуда зустрівся з обидвома політиками й опублікував з ними спільну фотографію у мережі Х, написавши, що рішення про його помилування залишається юридично чинним.
Водночас представники урядущої коаліції мають протилежну думку і підтримують рішення суду. Вони вважають, що президентське помилування з 2015 року є недійсне, адже було видане до моменту набуття вироком суду законної сили. Саме тому спікер Сейму Шимон Головня підписав наступного ж дня (21 грудня) рішення про позбавлення депутатських мандатів засуджених депутатів.
Маріуш Камінський та Мацей Вонсік подали клопотання про закриття виконавчого провадження у зв’язку з їхнім президентським помилуванням. Проте їхні клопотання були відхилені, а 8 січня 2024 року суд склав наказ про виконання вироку та видав ордери на арешт політиків.
Увечері, 9 січня, поліція увійшла на територію президентського палацу та арештувала Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка, які там перебували на запрошення Анджея Дуди. Обидвох політиків було доставлено у відділок поліції, а згодом перевезено у слідчий ізолятор Варшава-Грохув. Коментуючи затримання, новий міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський написав у мережі Х: «Перед законом усі рівні».
Більше про цю ми писали у матеріалах «У Варшаві відбувся “Протест вільних поляків”. На вулиці столиці вийшли тисячі людей. Що відбувається?» та «У Польщі поліція арештувала двох політиків на території президентського палацу. Що відбувається?»
Дмитро Димидюк
Джерело: Prezydent.pl, Business Insider.