Висловлювання польського історика і публіциста Казімєжа Вуйціцького про Українську повстанську армію (УПА) та Армію Крайову (АК) викликали хвилю критики в Польщі. Після його появи в ефірі TVP Info пояснень від мовника зажадала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (KRRiT), а керівництво інформаційного каналу вирішило більше не запрошувати експерта до своїх програм.
Скандал після ефіру TVP Info
12 червня Казімєж Вуйціцький взяв участь у програмі «Kłamstwo nie przejdzie» («Брехня не пройде») на телеканалі TVP Info. Однією з тем дискусії стали нещодавні слова заступника міністра науки Анджея Шептицького про місце УПА в українській історичній пам’яті.
Під час дискусії Вуйціцький заявив, що порівняння УПА з польськими «проклятими солдатами» є очевидним, зокрема з огляду на співпрацю між українським та польським антикомуністичним підпіллям після війни. У відповідь представник Конфедерації Міхал Нєзнанський звинуватив його у применшенні значення Волинської трагедії та почав говорити про масові вбивства польського населення, вчинені УПА.
Вуйціцький заявив, що Нєзнанського характеризує «ганебне незнання України», та наголосив, що польсько-українські відносини мають базуватися на усвідомленні того, що Армія Крайова та УПА були двома національно-визвольними арміями. Він також згадав контакти між представниками обох формувань під час і після війни, зазначивши, що ветерани 27-ї Волинської дивізії АК зустрічалися з ветеранами УПА і «подавали одне одному руку».
Історик також заявив, що, на його думку, молоді люди часто не розуміють, що таке війна, є надмірно ідеологізованими та недостатньо знають історію України.
Після того як Нєзнанський згадав жорстокі вбивства польських жінок і дітей на Волині, Вуйціцький відповів, що злочини проти цивільного населення відбувалися також з польського боку. На завершення він закликав депутата ознайомитися з працями польських істориків, зокрема Гжегожа Мотики.
Реакція KRRiT
15 червня голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Агнєшка Гляпяк оприлюднила заяву щодо програми TVP Info.
У повідомленні зазначено, що в ефірі пролунали висловлювання, які порівнювали Армію Крайову з УПА та покладали на поляків відповідальність за злочини на Волині.
У KRRiT також звернули увагу на те, що ведучий програми Матеуш Долатовський не відреагував на ці слова, а учасник дискусії, який намагався з ними полемізувати, не отримав можливості висловитися.
Голова Ради заявила, що очікує пояснень щодо способу ведення дискусії та виконання суспільним мовником своїх обов’язків у сфері достовірності, плюралізму та відповідальності за оприлюднений контент.
У заяві наголошується, що питання національної пам’яті та історичних фактів вимагають особливої чутливості та ретельності.
TVP Info відмовляється від співпраці
За інформацією порталу Wirtualne Media, після скандалу TVP Info вирішило більше не запрошувати Казімєжа Вуйціцького до своїх програм.
Таке рішення, як повідомляє видання, ухвалив заступник директора Телевізійного інформаційного агентства (TAI), відповідальний за TVP Info, Ян Юзефовський.
Його позицію Wirtualne Media цитують так: «Його прирівнювання АК до УПА є не лише історичною брехнею і просто дурницею, а й тезою, яка викликає мій спротив як польського журналіста».
За даними видання, про рішення було повідомлено журналістам та редакторам телеканалу.
«Польська реакція на УПА ґрунтується на незнанні історії»
Напередодні скандального ефіру, 13 червня, Казімєж Вуйціцький був гостем подкасту Rzeczpospolita, де дискутував із головним редактором видання Богуславом Хработою про українсько-польські суперечки навколо історичної пам’яті.
Вуйціцький заявив, що рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одній з українських військових частин ім’я «героїв УПА» не викликає у нього обурення. На його думку, з 1991 року Україна поступово вибудовує власний національний пантеон, проходячи через переосмислення різних етапів своєї історії – від Голодомору до подій Другої світової війни. Історик наголошував, що кожна національна держава формує власний пантеон героїв, а дискусія про місце УПА є частиною цього процесу в Україні.
Вуйціцький стверджував, що значна частина польської реакції на УПА є наслідком недостатнього знання української історії. На його думку, у Польщі український визвольний рух часто сприймають винятково крізь призму Волинської трагедії, тоді як для багатьох українців пам’ять про УПА пов’язана насамперед із післявоєнною боротьбою проти радянської влади. Він наголошував, саме події другої половини 1940-х – початку 1950-х років, коли учасники підпілля зазнавали репресій, потрапляли до радянських таборів і продовжували боротьбу з СРСР, значною мірою формують сучасне українське ставлення до УПА. Водночас він наголошував, що українські історики критично оцінюють злочини УПА, а в самому українському суспільстві триває дискусія щодо складних сторінок минулого.
Вуйціцький також заявив, що в Польщі протягом багатьох років поширювалося ототожнення бандерівського руху з нацизмом, яке він назвав наслідком впливу російської пропаганди. За його словами, саме через це будь-які згадки про УПА чи Степана Бандеру викликають у польському суспільстві надзвичайно емоційну реакцію.
Історик також заперечував поширене в Польщі уявлення про домінування націоналістичних настроїв в Україні. Він зазначав, що українське суспільство має радше соціал-демократичний характер, а націоналістична партія «Свобода» за весь час незалежності лише один раз потрапила до парламенту й не стала впливовою політичною силою.
Окремо Вуйціцький звернув увагу на те, що польсько-українське примирення в минулому ґрунтувалося на визнанні складності історії з обох боків. Як приклад він навів покійного президента Польщі Леха Качинського, який, за словами історика, усвідомлював двосторонній характер польсько-українського конфлікту та підтримував дослідження цього періоду, зокрема злочинів, скоєних також проти українського населення.
О.К.
Джерело: polsatnews.pl, onet.pl, Rzeczpospolita
