19 грудня у Варшаві відбулася спільна пресконференція президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького, яка стала центральною подією офіційного візиту українського лідера до Польщі. Президенти обговорили питання безпеки, підтримки України, мирного процесу, історичної пам’яті, економічної співпраці та загроз з боку Росії і Білорусі.
Зібрали головні теми та заяви, озвучені під час пресконференції.
«Хороша новина для Варшави, Києва і всього регіону»
Виступаючи першим, президент Польщі Кароль Навроцький наголосив, що візит Володимира Зеленського є «хорошою новиною для Польщі, України та всього регіону» і водночас «поганою новиною для Москви». За його словами, зустріч підтверджує стратегічну єдність країн, які поділяють демократичні цінності та спільно протистоять російській загрозі.
Навроцький підкреслив, що агресивна політика Росії не почалася у 2022 році, а має значно глибші корені – від Чечні до війни проти Грузії. Він також звернув увагу на гібридні загрози, з якими Польща стикається щоденно – диверсії, атаки дронів, втручання в інфраструктуру, дії російських агентів.
Президент Польщі підтвердив підтримку санкцій проти Росії, зокрема ударів по «тіньовому флоту», а також зусиль із використання заморожених російських активів. Він нагадав, що з 2022 року Польща спрямувала на підтримку України 4,91% свого ВВП – у гуманітарному, військовому та логістичному вимірах, а ключову роль у постачанні допомоги відіграє логістичний хаб у Ясьонці поблизу Ряшева (Жешува).
Визнання напружень і розмова про довіру
Окрему увагу Навроцький приділив настроям у польському суспільстві. Він визнав, що частина поляків відчуває, ніби масштабна допомога Україні не завжди знаходить належне розуміння та вдячність. За його словами, ця тема стала предметом відвертої, але коректної розмови з Володимиром Зеленським.
Президент Польщі зазначив, що українська сторона має інструменти, аби зупинити негативні емоційні тенденції, і саме тому важливо паралельно з питаннями безпеки вирішувати чутливі теми двосторонніх відносин.
Володимир Зеленський, відсилаючись до цих слів, зазначив: «Ви підняли таке питання, пане Президенте, під час виступу щодо громадської думки. І Україна завжди вдячна Польщі. І завжди буде вдячна, пам’ятати всі ці дні ганебної агресії Росії проти нас. Але при цьому Україна завжди захищала себе й захищала собою Європу. І найбільшу ціну ми заплатили. Це життя наших людей, сімей, наших дітей. Я думаю, що дуже важливо, щоб союз між нашими державами був міцний. І ми маємо зробити все, щоб він був найсильнішим за будь-який час. І щоб він залишився – цей союз».
Історична пам’ять – без замовчування і без маніпуляцій
Значну частину переговорів президенти присвятили історичним питанням. У зустрічі взяли участь керівники польського та українського інститутів національної пам’яті. Навроцький повідомив, що Польща очікує розгляду 26 поданих до України заяв, пов’язаних із ексгумаціями та вшануванням жертв.
Він підкреслив, що розв’язання цих питань важливе не лише з морального й християнського погляду, а й у контексті безпеки – адже Росія системно використовує історію як інструмент дезінформації та розколу між народами.
«Для Російської Федерації, для сучасної Російської Федерації інструменталізація історії, минулого, брехня про минуле та історію є одним із фундаментів її імперських дій. Тож ми з президентом Зеленським усвідомлюємо, що, пояснюючи цю ситуацію і реалізуючи 26 заявок [про ексгумацію – ред.], ми позбавляємо Російську Федерацію одного з її аргументів та спроб розділити нас і розповсюджувати дезінформацію. Так, це питання, яке сьогодні є найчутливішим між нашими державами, і я вірю, що наша сьогоднішня зустріч його просто вирішить», – зазначив Навроцький у відповідь на запитання про ексгумації журналістки Republika.
Український президент підтвердив, що під час зустрічі обговорювались ці питання і до них неодноразово поверталися. Він підкреслив, що у складі української делегації присутні представники та керівники Інституту національної пам’яті, які володіють усіма фактами і вже мають розписані всі подальші кроки. Робота розпочалася, і польська сторона прагне її прискорити. Зеленський підкреслив, що українська сторона готова цьому сприяти, і що йдеться не про декларації, а про конкретні дії, які вже тривають.
«Важливо, що вже проходять пошукові ексгумаційні роботи, і в цьому році є перші результати. Наші Інститути національної пам’яті спілкувалися сьогодні. Вони спілкувалися сьогодні про це в нашій присутності. Ми будемо підтримувати їх на цьому треку і далі», – сказав Зеленський.
Енергетичний потенціал Польщі
«У питаннях економіки з паном президентом ми торкнулися теми термінала LNG у Свіноуйсьце, готовності Польщі до цього великого плану та готовності України. І за це дякую пану президенту. Щоб Польща насправді стала енергетичним хабом для всього регіону Центральної та Східної Європи», – сказав президент Польщі Кароль Навроцький.
Він додав: «Ми знаємо, що близько 15% енергії надходить через Свіноуйсьце до України. Тут є величезний потенціал для нашої співпраці та великий потенціал для Польщі, щоб завдяки чудовим відносинам зі Сполученими Штатами та співпраці з нашими партнерами стати газовим і енергетичним хабом для всієї Європи».
Зеленський – про нову сторінку і спільну безпеку
Президент України Володимир Зеленський подякував за організацію візиту та назвав розмову з Навроцьким відвертою і перспективною. Він висловив сподівання, що зустріч відкриває нову, змістовнішу сторінку у відносинах між Україною і Польщею.
Зеленський наголосив, що незалежність України і Польщі є фундаментом свободи всієї Центрально-Східної Європи. За його словами, без української державності російська загроза неминуче пошириться далі – зокрема і на Польщу.
Президент України подякував Польщі та польському суспільству за підтримку від початку повномасштабного вторгнення, згадавши також роль колишнього президента Анджея Дуди. Він наголосив, що Україна прагне, аби Польща була присутня у всіх ключових процесах, які визначають майбутнє Європи, зокрема у форматі «коаліції охочих».
Військова співпраця, дрони і МіГ-29
Зеленський запропонував Польщі поглиблення співпраці у сфері безпеки – зокрема в протидії дронам, морській безпеці та оборонному виробництві. Він підкреслив, що Україна має унікальний практичний досвід, здобутий у війні, і готова ним ділитися.
Під час блоку запитань президенти прокоментували тему можливого передання Україні винищувачів МіГ-29. Навроцький заявив, що навколо цього питання виникла «непотрібна інформаційна буря», і наголосив на формальних процедурах та відповідальності перед польськими військовими. Водночас він підтвердив, що обмін військових можливостей – зокрема МіГів на українські антидронові рішення – не суперечить політиці Польщі.
Зеленський, зі свого боку, пояснив, що для України критично важливі літаки, на яких уже можуть літати підготовлені пілоти, адже підготовка до F-16 займає багато часу. Він підкреслив, що Україна ніколи не тиснула на Польщу в цьому питанні.
Мир, активи Росії і роль Заходу
Президент України прокоментував також рішення ЄС щодо 90 млрд євро фінансової підтримки, назвавши його важливим сигналом для України та стримувальним сигналом для Росії. Він наголосив, що принцип «Росія має заплатити за війну» повинен бути реалізований повною мірою, а заморожені російські активи мають відіграти ключову роль.
«Вчора Європейський Союз ухвалив історичне рішення для України щодо фінансових гарантій безпеки. Це рішення дає Україні фінансову впевненість на найближчі роки. Польща підтримала нас – ми вдячні за це. Якщо Росія буде затягувати цю війну – а саме такі сигнали весь світ чує з Москви, вони продовжують нам погрожувати, – ми використаємо кошти на оборону. Саме якщо вони будуть продовжувати війну. Якщо світ примусить Росію до миру, ми будемо використовувати ці кошти виключно на відбудову нашої держави», – зазначив Зеленський.
Навроцький заявив, що Польща підтримує мирні зусилля, але лише за умови, що мир не стане паузою для перегрупування російських сил. Він також висловив переконання, що важливу роль у примушенні Росії до миру може відіграти президент США Дональд Трамп.
Українці в Польщі
Журналістка української служби BBC поцікавилася у президента Кароля Навроцького, як він оцінює внесок українських мігрантів до польського ВВП – минулого року їхні податки склали понад 15 млн злотих, що становить 2,7% польського ВВП. Навроцький відповів, що радий, що українці, які приїхали до Польщі, знайшли тут свій безпечний і турботливий дім. Він зауважив, що водночас підтримка Польщі для України становила 4,91% ВВП (25 млрд євро), і держава дбає про всі меншинні групи. За його словами, дані про внесок українців у ВВП демонструють, що вони почуваються добре, а створена система опіки та підтримки меншин дає можливість розвитку.
«Але ті дані, які наводить пані редактор, незалежно від цього дисонансу, показують, що українці в Польщі почуваються добре. У нас також створено систему опіки над меншинами, яка дає можливість розвитку. І я вважаю, що це ще один доказ того, як Польща була відкрита після 2022 року, прийнявши понад мільйон українців. Ми дозріли до того моменту, і над цим, як мені відомо, працює польський уряд після мого першого вето, щоб уже після чотирьох років війни до української меншини ставились так само як і до всіх інших меншин. Польща виконала свої соціальні завдання, а також завдання солідарності, відкрившись для громадян України, які живуть у Польщі», – зазначив президент Польщі.
Від редакції: слід звернути увагу, що наведені Каролем Навроцьким дані про 4,91% ВВП потребують уточнення контексту. Ця цифра походить не з річних розрахунків за 2024 рік, а зі зведеного звіту про допомогу Україні, надану Польщею з 2022 року Інформація була оприлюднена на сайті президента Польщі, зазначена дата публікації 23 лютого 2025 року (хоча ці цифри фігурують у публікаціях медіа ще у листопаді 2024 року).
У документі зазначено, що Польща посідає перше місце серед країн-донорів за обсягом допомоги Україні у співвідношенні до ВВП. Йдеться про сукупну підтримку з початку повномасштабного вторгнення Росії, зокрема військову допомогу, гуманітарні витрати та витрати на прийом українських біженців.
Таким чином, ці дані не є прямо співмірними з показниками економічного внеску українських мігрантів до польського ВВП за один конкретний рік, про які йшлося в запитанні журналістки.
Водночас польські економісти висловлюють сумнів щодо наведених цифр і наголошують, що загальні витрати Польщі, пов’язані з війною в Україні, складно точно підрахувати. Заступник директора Польського інституту економіки Анджей Кубісяк у коментарі PAP зазначив, що йдеться про «цілий комплекс чинників», зокрема різке зростання цін на енергоносії після скорочення постачання з Росії, яке почалося ще до повномасштабної війни.
Загрози з Білорусі і гібридна війна
Відповідаючи на питання журналістки про ситуацію з Білоруссю, а зокрема розміщення російської ракети «Орєшнік» на території цієї сусідньої держави, Навроцький заявив, що Польща багато років перебуває у стані гібридної війни з боку Росії та Білорусі. Він запевнив, що країна залишається безпечною завдяки сильній армії та союзникам.
Зеленський підтвердив, що Україна володіє інформацією про розміщення російських систем озброєння на території Білорусі та передає ці дані партнерам. Він закликав до жорсткіших санкцій проти ланцюгів постачання російського військового виробництва.
«Росія хоче зруйнувати союз – не дамо їй цього»
На завершення президент України повідомив про запрошення для президента Кароля Навроцького відвідати Київ і наголосив, що нинішня зустріч відкриває новий розділ у двосторонніх відносинах. Володимир Зеленський підкреслив, що польсько-українські відносини мають бути міцними та ґрунтуватися на взаємній повазі, яка є вимогою для обох сторін, а також зауважив, що багато залежить від риторики обох країн – особливо в питаннях, які можуть роз’єднувати.
Ред.