Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) оприлюднило результати другого дослідження впливу українських біженців на економіку Польщі. Звіт було підготовлено міжнародною компанією Deloitte на замовлення ООН. Дослідження показало, що у 2024 році чистий вплив українських біженців на ВВП Польщі склав 2,7%, а рівень зайнятості зріс з 61% до 69% за останній рік. Швидке відкриття Польщею свого ринку праці дозволило біженцям економічно інтегруватися та забезпечувати себе, отримуючи кошти з зарплати. Дані чітко показують, що біженці є не просто одержувачами допомоги, а сприяють економічному зростанню. Однак все ще залишаються обмеження, які не дозволяють повністю використовувати потенціал українських біженців. Як радять автори звіту, ситуацію можуть покращити поглиблені мовні курси для фахівців та послаблення обмежень для окремих професій.
Компанія Deloitte на замовлення Управління верховного комісара ООН у справах біженців опублікувала другий звіт «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі». Перший звіт було підготовлено рік тому. Ще тоді дослідження показало, що протягом останніх двох років українські втікачі від війни зробили значний внесок у польську економіку, а їх частка у ВВП Польщі у 2023 році склала 0,7-1,1%.
Як показав цьогорічний звіт, українські біженці й надалі позитивно впливають на економіку Польщі. І попри побоювання, що різкий наплив великої кількості працездатних українців створить конкуренцію для поляків або призведе до зниження заробітної плати, цього не сталось. Навпаки, дослідження показало, що в тих повітах, де працює більше українських біженців, підвищилась також зарплата місцевих жителів та знизився рівень безробіття.
Українські біженці у Польщі – структура населення
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща зазнала масового напливу біженців – до 7 квітня 2025 року було здійснено понад 27 мільйонів перетинів кордону з України та подано понад 1,9 мільйона заяв про отримання захисту. Не всі ці люди залишилися в Польщі. Багато з них пізніше повернулися до України або переїхали до інших країн. Станом на 14 лютого 2025 року кількість осіб зі статусом PESEL UKR, які залишилися в Польщі, становила менш як 1 мільйон українців.
Після 24 лютого 2022 року кардинально змінилась також структура українського населення Польщі. До 2021 року українці у Польщі були переважно чоловіками (близько двох третин), які приїжджали у справах, пов’язаних з роботою, часто залишаючи свої сім’ї в Україні. Початок повномасштабної війни в Україні призвів до того, що до країни почали приїжджати переважно жінки та діти, тоді як чоловіки в Україні не можуть виїхати за кордон через воєнний стан та мобілізацію.
Згідно з реєстром PESEL UKR, 61,5% зареєстрованих – жінки, а 38,5% – чоловіки. Понад половина українських втікачів від війни (57,4%), тобто понад 560 тисяч осіб, є людьми працездатного віку (18-65 років). Хоча частка чоловіків та жінок серед осіб віком молодше 18 років (20% та 19% відповідно) та 66+ років (1% та 3%) є схожою, існує велика різниця серед осіб працездатного віку: жінки віком 18-65 років становлять 40%, а чоловіки – лише 18% від загальної кількості українських біженців.
Розмір та структура домогосподарства
Згідно з опитуванням 2024 року, 67% українських домогосподарств біженців очолюють жінки без дорослих партнерів. 5% домогосподарств включають особу з інвалідністю, а 48% включають людину з хронічними хворобами. 57% домогосподарств включають дітей, а 6% включають вагітну матір або матір з немовлям. Лише 15% домогосподарств є сім’ями з дітьми, де працюють чоловік й жінка. Середній розмір домогосподарства складає 2,4 особи.
Місце проживання
Українські біженці частіше обирають для проживання великі міста або їхні околиці. Це пояснюється тим, що у більших містах кращі умови праці та ліпші шанси забезпечувати себе. Найбільшу частку населення українські біженці складають у Вроцлаві (7,4%), Перемишлі (6,5%), та у Прушківському повіті, передмісті Варшави (6,3%). У Варшаві українські біженці становлять 5,6% місцевого населення.
Джерела прибутку
Українські біженці в Польщі продовжують отримувати свої доходи переважно від роботи – 80% доходів домогосподарств надходить від роботи (на повну та неповну зайнятість, самозайнятість, дистанційну роботу та інші форми зайнятості в Польщі, а також дистанційну роботу в Україні).
Соціальну допомогу для дітей 800+ отримує 42% біженців. Для переважної більшості з них ці соціальні виплати були єдиною формою фінансової допомоги, яку вони отримували від польського уряду. Лише 5% домогосподарств українських біженців отримали допомогу на проживання, 4% – допомогу по інвалідності та ще менший відсоток – інші виплати.
У 2024 році домогосподарства українських біженців дедалі частіше отримували дохід з Польщі, а не з України – доходи, отримані в Польщі, зросли з 81% у 2023 році до 90% у 2024 році. І навпаки, доходи з України знизилися з 18% до лише 9%. Ця зміна демонструє, що українські біженці продовжують економічно інтегруватися.
Українські біженці на польському ринку праці
Становище українців на польському ринку праці помітно покращилося. По-перше, рівень зайнятості біженців працездатного віку з України зріс з 61% у 2023 році до 69% у 2024 році, тоді як рівень безробіття знизився вдвічі з 15% до 8%. По-друге, медіанна чиста заробітна плата українських біженців зросла з 3100 злотих до 4000 злотих, тобто на 29%.
Згідно з даними Євростату, у другому кварталі 2024 року у віковій групі 15-59/64 роки рівень зайнятості громадян Польщі становив 75%. Це лише трохи більше, ніж рівень зайнятості українських біженців – 69% за даними опитування cоціально-економічного дослідження (SEIS) 2024 року або 73% з урахуванням іншої статевої та вікової структури. У віковій групі 15-64 роки рівень зайнятості українських біженців-чоловіків становив 67%, тоді як для громадян Польщі у другому кварталі 2024 року – 77%. Щодо жінок, то тут показники для українських біженців та громадянок Польщі майже однакові: 70% для біженців та 72% для польок.
Одночасно з цим зберігається ситуація, коли більшість біженців працюють нижче своїх кваліфікацій, що також відзначається і на заробітній платі. Дані станом на 30 червня 2024 року показують, що 38% українських біженців працювали на простих роботах, що значно більше, ніж довоєнні українці (25%), іноземці не українського походження (18%) та громадяни Польщі (10%).
Медіанний чистий заробіток українських біженців у другому кварталі 2024 року становив 4000 злотих (SEIS) та 3767 злотих за даними Національного банку Польщі. Це становить 84% та 79% від медіани заробітку по Польщі. Розрив у розмірі зарплати спостерігається також між чоловіками та жінками. Відтак, медіана заробітку біженок на 6% нижча, ніж біженців. До порівняння, у Польщі розрив між зарплатами жінок та чоловіків складає 7%.
Українські біженці, які працюють у готельно-ресторанному бізнесі та будівництві, заробляють більше за середньостатистичного польського працівника в цих сферах. Натомість працівники освіти, медицини та сфери транспорту і зберігання – отримують найменше порівняно з польськими колегами.
Вплив українських біженців на економіку
Коли українські біженці почали працювати в Польщі, економіка адаптувалася: зросла спеціалізація праці та підвищилася продуктивність. Згідно з простими економічними теоріями попиту та пропозиції, велика кількість нових працівників мала б призвести до зниження зарплат або зростання безробіття серед поляків. Але цього не сталося. Навпаки – рівень зайнятості серед польських громадян зріс, а безробіття зменшилося. Щобільше, в повітах, де частка українських працівників зросла на 1%, зайнятість серед поляків зросла на 0,5%, а рівень безробіття знизився на 0,3%.
Дані також не підтверджують зниження зарплат – навпаки, там, де оселилися українці, спостерігається швидше зростання заробітної плати. Це відповідає висновкам багатьох досліджень: коли мігранти входять на ринок праці, місцеві працівники переходять на інші, більш кваліфіковані та високооплачувані посади, які доповнюють працю мігрантів.
Це видно і в польській статистиці – поляки дедалі частіше працюють на кращих, вищеоплачуваних посадах. У результаті підвищується продуктивність, що й компенсує додатковий тиск на ринок праці.
За підрахунками Deloitte, у 2022 році, коли українці почали масово виходити на ринок праці, їхній внесок збільшив реальний ВВП Польщі на 1,5%. У 2023 році, коли ще більше людей знайшли роботу, цей ефект зріс до 2,3%, а в 2024 – до 2,7%.
Це означає, що у 2024 році ВВП Польщі був вищим на 98,7 млрд злотих завдяки присутності українських біженців. У довгостроковій перспективі, коли біженці краще адаптуються, здобудуть необхідні навички, а компанії вкладатимуть в інвестиції, щоб підтримати баланс між працею та капіталом, їхній вплив зросте ще більше – до 3,2% ВВП до 2030 року.
Українські біженці сприяють зростанню доходів державного бюджету не тільки як працівники, підприємці, а також як споживачі. По-перше, збільшення кількості зайнятих осіб означає вищий загальний фонд оплати праці. По-друге, зростання чисельності населення веде до зростання споживання. Обидва ці джерела підлягають оподаткуванню. Додатковий ефект дає також притік капіталу з-за кордону – наприклад, заощадження біженців, які вони переводять з українських банків. У результаті доходи бюджету зросли на 2,0% у 2022 році, на 2,75% у 2023 році та на 2,94% у 2024 році. У грошовому вимірі це становить 25 млрд злотих у 2022 році, 39,1 млрд – у 2023, і 47 млрд – у 2024. У довгостроковій перспективі очікується, що біженці щороку збільшуватимуть доходи державного бюджету приблизно на 2,7%. Загалом, українські біженці створюють додатковий попит і виробництво, що позитивно впливає на економіку.
Українські біженці часто працюють нижче своєї кваліфікації
Проблема зниження кваліфікації торкається мігрантів у всьому світі, включно з біженцями, і давно викликає занепокоєння у дослідників та політиків. Згідно з попередніми дослідженнями, приблизно третина мігрантів із вищою освітою працюють на посадах, для яких достатньо лише шкільного диплома. Для порівняння, серед місцевого населення таких лише 10%. Причини цього – не лише мовний бар’єр, а й нестача знань про специфіку країни (наприклад, законодавство чи ділові контакти), складність доведення свого професійного досвіду або дипломів, а також формальні перепони, наприклад, обмеження доступу до державної служби чи регульованих професій.
У Польщі громадяни країн, що не входять до ЄС, у два рази частіше працюють на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації, порівняно з поляками.
За даними опитування SEIS, лише 34% українських біженців у Польщі зараз працюють у тій же сфері, що й в Україні, тоді як 48% змінили галузь. Дані щодо 18% відсутні – це переважно молодь, яка могла ще не працювати в Україні.
Цікаво, що ті, хто зберіг роботу у своїй попередній сфері, у середньому заробляють на 6% більше, ніж ті, хто змінив напрямок. Загалом їхня медіанна зарплата становить приблизно 89% від загальнопольського рівня.
Щоб оцінити можливі вигоди від подолання цієї «втрати кваліфікації», було проведено моделювання: якщо скоротити розрив у представленості біженців у більш оплачуваних професіях удвічі, їхня середня зарплата зросла б приблизно на 10%. Якщо припустити, що зростання зарплати відповідає зростанню продуктивності, це додасть близько 3,5 млрд злотих до економіки. І це ще занижена оцінка, адже підвищення продуктивності підіймає не лише зарплати, а й прибутки роботодавців.
Доступ до регульованих професій
Широка система професійного ліцензування в Польщі – серйозна перешкода для ефективного використання кваліфікації українських біженців. За даними Європейської комісії, Польща займає третє місце серед країн ЄС за кількістю регульованих професій. Це створює бар’єри для мігрантів і біженців, адже ліцензування часто називають однією з причин, чому кваліфіковані мігранти працюють нижче свого рівня освіти й досвіду.
Станом на середину 2024 року лише 3,6% українських біженців, зареєстрованих у ZUS, працюють у регульованих професіях, тоді як серед поляків таких 10,6%. Особливо помітна різниця у таких сферах:
- Водії вантажівок і автобусів. Серед українських біженців лише 0,7% працюють у цій сфері, тоді як серед українців, які приїхали до Польщі до початку повномасштабного вторгнення цей рівень складає 4,7%, серед інших мігрантів – 6,2%, а серед поляків – 2,3%. Одним із пояснень є те, що серед біженців переважають жінки. Виняток становлять таксисти. У цій сфері менше бар’єрів для входу, гнучкі умови та велика частка мігрантів, тому біженці частіше обирають цю роботу.
- Освітня сфера. Лише 0,4% українських біженців працюють вчителями у школах чи дитсадках, тоді як серед поляків – 2,2%. Ситуацію ускладнює вимога мати громадянство Польщі, ЄС, Швейцарії для підвищення вчительського статусу. У 2023/2024 навчальному році три чверті вчителів мали статус «призначеного» або «дипломованого» вчителя – кар’єрні рівні, які практично недоступні для іноземців. Через це серед українців більше асистентів вчителів, бо ця професія не регулюється.
- Медичні професії. Хоча Польща останніми роками відкрила доступ до медицини для мігрантів через кадровий дефіцит, частка біженців серед лікарів, медсестер і акушерок – лише 0,9% проти 1,9% серед поляків.
- Юридичні професії. Тут розрив найбільший – лише 0,02% українських біженців працюють юристами (адвокати, нотаріуси, судові виконавці), тоді як серед поляків таких 0,4%. Перешкодами є не тільки ліцензування, а й відмінності між українською та польською правовими системами, а також складність залучення клієнтів.
Ті, хто володіють польською, отримують вищу зарплату
Однією з найефективніших форм підтримки біженців та інших мігрантів з погляду зайнятості та доходів, є мовні курси. Найбільш вагомим результатом є те, що українські біженці, які вільно володіють польською мовою, отримують на 700 злотих більше нетто щомісячно (що відповідає 1000 злотих брутто), тобто на 16% більше порівняно з тими, хто володіє лише базовим рівнем.
Такий приріст заробітної плати дозволяє підняти медіанну нетто-зарплату українського біженця з приблизно 80% до 98% від загального медіанного рівня зарплати поляка, фактично майже зрівнюючи рівень доходу з середнім по країні.
Українські біженці демонструють поступове покращення рівня володіння польською мовою з часом. Згідно з опитуванням SEIS, ті, хто повідомив про вільне володіння польською, перебували в Польщі в середньому 29 місяців, тоді як особи з середнім рівнем – 22 місяці. Найменше польською володіють нещодавно прибулі біженці, люди з середньою освітою, а також особи старших вікових груп. Найкраще польською володіють ті, хто працює в охороні здоров’я та освіті, а найгірше – у будівництві, сфері торгівлі та інших послугах.
Усунення мовного бар’єра мало б значний позитивний макроекономічний ефект. Для ілюстрації було змодельовано ситуацію, в якій мовний розрив скорочується наполовину – тобто частка працевлаштованих біженців, які не володіють польською вільно, зменшується з 82% до 41%. Якщо вважати, що приріст продуктивності дорівнює приросту зарплати, такий мовний прорив може додати до економіки Польщі приблизно 2,5 мільярда злотих.
З повним звітом можна ознайомитись за посиланням.
Анастасія Верховецька