Наприкінці жовтня Міністерство юстиції Польщі представило оновлений проєкт змін до Кримінального кодексу в частині, що стосується злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Польські медіа одразу звернули увагу, що в проєкті змін зникло визначення «гендерна ідентичність», яке повинно було убезпечити від злочинів ненависті та дискримінації трансгендерних осіб. Одночасно з цим частина громадських організацій наголошує, що зникнення визначення – не найбільша проблема реформи Кримінального кодексу, і раз вже уряд розпочав її, то варто внести ґрунтовніші зміни і в першу чергу ввести до законодавства визначення «злочину на ґрунті ненависті». Така зміна повинна захистити не тільки осіб іншої статті чи гендеру, а загалом всі осіб, які через свою етнічну приналежність, національність, вік, здоровʼя чи стать наражені на дискримінацію або погане трактування.
Реформа Кримінального кодексу Польщі – навіщо потрібна?
Протягом останніх кількох років Польщу та її законодавство критикують за недостатній захист осіб від злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Стосується це також переліку осіб, які, за визначенням Кримінального кодексу (ст. 256), можуть постраждати від подібних злочинів. У старій версії ст. 256 Кримінального кодексу Польщі звучала таким чином: «Хто публічно пропагує нацистський, комуністичний, фашистський чи інший тоталітарний державний лад або розпалює ворожнечу за національною, етнічною, расовою чи релігійною ознакою або з огляду за відсутність віросповідання, карається позбавленням волі на строк до 3 років».
Як повідомляє портал prawo.pl ще у 2016 році Комітет з прав людини ООН висловив занепокоєння, що польський Кримінальний кодекс у цій статті не враховує інвалідності, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності. За даними дослідження Польської асоціації людей з інтелектуальними вадами, яке наводить портал, 90% осіб з інтелектуальними вадами зазнали різних форм насильства. Також за даними Центр дослідження суспільної думки / Centrum Badania Opinii Społecznej, 42% опитаних заявило, що зустрілось з неналежним ставленням до літніх людей у громадських чи приватних місцях. Питання захисту осіб ЛГБТК+ у Польщі також підіймалось давно. Уряд Дональда Туска, що зараз є при владі, навіть після перемоги у виборах, обіцяв виправити це та заявляв у коаліційній угоді, що «всі є рівними і сексуальна орієнтація та стать не можуть бути приводом для дискримінації».
Пропозиції уряду щодо реформи Кримінального кодексу
У січні 2024 року Міністерство юстиції Польщі розпочало роботу над змінами до Кримінального кодексу в тій частині, що стосуються мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті. Тоді заступник міністра Кшиштоф Смішек повідомив, що відповідно до коаліційної угоди положення будуть розширені, щоб включити такі ознаки, як стать, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік та інвалідність. У березні вже був готовий відповідний законопроєкт, згідно з яким ст. 256 Кримінального кодексу мала б мати такий вигляд: «Хто публічно пропагує нацистський, комуністичний, фашистський чи інший тоталітарний державний лад або розпалює ворожнечу за національною, етнічною, расовою чи релігійною ознакою або з огляду на відсутність віросповідання, інвалідність, вік, стать, сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність, карається позбавленням волі на строк до 3 років».
Частина громадських організацій, які займаються захистом прав ЛКБТК+ осіб, позитивно оціни запропоновані зміни та чекали, коли законопроєкт після обговорень в уряді передадуть на голосування до Сейму. Однак наприкінці жовтня 2024 року стало відомо, що до парламенту законопроєкт потрапить у трохи зміненому вигляді. Через політичні дискусії в урядущій коаліції з тексту статті прибрали визначення «гендерна ідентичність».
На це одразу відреагували кілька польських медіа та громадські організації «Ми негативно оцінюємо невключення гендерної ідентичності до проєкту, тим паче, що це визначення було включене у попередній проєкт. На нашу думку, його чітке згадування в положеннях забезпечить повніший захист потерпілих злочинів на ґрунті гомофобії», – зазначають в організації «Кампанія проти гомофобії» / Kampania Przeciw Homofobii та наголошують що включення до польського Кримінального кодексу терміну «гендерна ідентичність» рекомендує Європейська комісія по протидії расизму та нетолерантності та Офіс речника громадянських прав Польщі.
Громадські організації: реформа – це добре, але потрібно більше
Реформа Кримінального кодексу викликала жваве обговорення серед громадських організацій, як серед тих, хто спеціалізується на захисті ЛГБТК+, так і тих, хто займається національними чи етнічними меншинами. У коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві пояснив, чому зміни до законодавства щодо злочинів на ґрунті ненависті важливі, зокрема, для української спільноти у Польщі. «Раніше було дуже важко притягти до відповідальності людину, яка, наприклад, кидається з кулаками на жінку у трамваї і кричить “wypie***laj z Polski” / “вали з Польщі” через те, що вона говорила з дитиною українською. Тепер буде важко притягнути ще й людину за злочини на ґрунті гомофобії. Тому наші колеги, з Єврейського товариства Czulent і фонду “Інститут суспільної безпеки” / Fundacja Instytut Bezpieczeństwa Społecznego запропонували більш радикальну реформу кодексу. Зокрема мала б з’явитися нова стаття з описом того як чим є злочин на ґрунті ненависті та як він має каратись. Зараз діє норма, що мотив ненависті є обставиною, що обтяжує вину, а не окремим видом злочинів. І чи цю обставину врахують залежить від конкретного судді», – пояснює Олександр Пестриков.
Дійсно у чинному Кримінальному кодексі Польщі відсутня стаття, яка чітко окреслює чим є злочини з ненависті. Натомість фонд «Український дім» та інші організації пропонують таке визначення: «Злочин на ґрунті ненависті – це заборонена дія, мотивована упередженням, вчинена через фактичний або уявний зв’язок, стосунки, приналежність, членство або надання підтримки групі, що виділяється через національне, етнічне чи расове походження, мову, колір шкіри, релігію чи відсутність віросповідання, стать, вік, фізичну чи розумову інвалідність, сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність».
Ще одним моментом, який залишається неврегульованим – є процес початку кримінального провадження та можливе покарання за злочини на ґрунті ненависті. Як пояснює Олександр Пестриков, зараз особа, яка стала жертвою такого злочину повинна не тільки написати заяву, а сама збирати докази та виступати стороною у судовому процесі. «Ми пропонуємо, щоб в ситуаціях, коли правопорушником керував мотив ненависті до групи, до якої належить потерпілий, справа починалась автоматично, докази збирали правоохоронні органи, а стороною процесу, крім потерпілого була прокуратура, а у разі можливості навіть неурядові організації. Це значно полегшить переслідування людей, які, наприклад нападають на іноземців через колір шкіри, або мову, якою вони розмовляють в публічному просторі», – зазначає представник Українського дому.
Щодо покарання, то як наголошує Олександр Пестриков, зараз за порушення статей 256-267 Кримінального кодексу, передбачене лише покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років. На практиці правопорушники найчастіше отримують лише умовний вирок. «Як і випадку хуліганських дій (тобто дій, які не мали іншого мотиву, як зневага правопорушника до норм суспільства), злочини з мотиву ненависті мають каратися умовно тільки у максимально обґрунтованих випадках. Правопорушник має отримати покарання, яке буде для нього відчутне – штраф, ув’язнення», – зазначає Олександр Пестриков та підсумовує, що в Українському домі розуміють, що зараз польський уряд точно не врахує цих пропозицій. Однак початок реформи Кримінального кодексу і активна позиція громадських організацій повинні започаткувати суспільну дискусію на цю тему, яка і може призвести до більших та ґрунтовніших змін.
Анастасія Верховецька
