У середу, 15 травня Сейм Польщі проголосував за зміни до «Спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні». Передбачається, що тимчасовий захист для українців буде продовжено до 30 вересня 2025 року. Крім того, серед нововведень скасування одноразової фінансової допомоги «300+», допомоги «40+», а також обмеження допомоги за програмою «800+» виключно для тих дітей, які відвідують польські дитсадки та школи. Також українці зі статусом PESEL UKR зможуть отримати спеціальний дозвіл на тимчасове проживання терміном на 3 роки.
Далі за зміни до спецзакону повинен проголосувати Сенат, а потім підписати Президент. Тільки після цього нові положення набудуть чинності. Передбачається, що це станеться з 1 липня 2024 року.
У середу, 15 травня, Сейм Польщі після третього читання ухвалив закон про зміни до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. Як повідомив Мачєй Дущик, відповідальний за цей законопроєкт віцеміністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, «за» зміни до спецзакону проголосувало 381 депутат, «проти» – 10, і 20 втрималось від голосування.
Після затвердження у Сеймі законопроєкт було передано де Сенату. Там його повинні розглянути на засіданні 22 травня. Після голосування у Сенаті закон повинен підписати Президент. Нововведення наберуть чинності 1 липня 2024 року.
Ухваленню змін передували консультації польського уряду з воєводами та неурядовими організаціями, які займаються допомогою українцям у Польщі. «Ці зміни від попередніх відрізняє широке залучення громадських організацій. Наші колеги були присутні й навіть брали слово на засіданнях Комісії з питань адміністрації та внутрішніх справ / Komisji Administracji i Spraw Wewnętrznych 8 травня і 15 травня. Таку близькість законодавця і суспільства можна тільки вітати. Проте залученість не означає автоматично, що наші уваги будуть враховуватися. Тільки третина пропозицій громадськості була врахована під час публічного обговорювання на рівні Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, натомість жодна з пропозицій не була врахована при розгляді проєкту на Комісії в Сеймі», – говорить у коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому.
Найважливіші зміни до спецзакону
Продовження терміну легального перебування до 30 вересня 2025 року
Зміни до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні передбачають продовження терміну його дії до 30 вересня 2025 року. Відповідно ті українці, які прибули чи прибудуть до Польщі, рятуючись від повномасштабної російської агресії, зможуть легально перебувати на території Польщі до 30 вересня 2025 року.
«Ця зміна закону потрібна. По-перше, необхідно продовжити термін тимчасового захисту для осіб, які перебувають у Польщі внаслідок російської агресії проти України. Оскільки чинні норми діють до кінця червня, ця невизначеність втомлювала людей. Зараз ситуація прояснюється, люди можуть почуватися безпечно», – говорить у коментарі для OKO.Press голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка.
«Негайне» отримання номера PESEL UKR після прибуття
Підставою для легального перебування в першу чергу є оформлення номера PESEL UKR. Попри застереження від органів державного самоврядування та громадських організацій, у спецзаконі не встановлюється точний термін, коли українець повинен звернутись до адміністрації, щоб отримати номер PESEL UKR. Раніше передбачалось, що в людей є на це 30 днів після прибуття до Польщі. Натомість в оновленому спецзаконі чіткий термін замінюється поняттям «негайно» після прибуття. «Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вважає, що біженець з України має подати заяву на отримання номера PESEL якнайшвидше, без зайвих зволікань. Це положення має лише інструктивний характер і не передбачає жодних санкцій щодо громадян України за неподання заяви. Крім того, слід мати на увазі, що через обов’язок мати дійсний проїзний документ можуть бути випадки, коли цей період буде довшим за поточні 30 днів», – йдеться у коментарі міністерства.
«У нас є сумніви щодо обов’язку людей з України “негайно” подавати документи на отримання PESEL UKR. Уряд розраховує на здоровий глузд інституцій та стверджує, що формулювання залишає простір для індивідуальних випадків. Однак наш досвід показує, що відсутність вказівки кінцевого терміну (наприклад, 30 днів після прибуття) означає, що неоднозначний термін “негайно” буде тлумачитися різними установами по-різному. У результаті до людей ставитимуться по-різному, а деякі матимуть труднощі з отриманням номера», – коментує у соцмережах зміни до спецзакону Агнєшка Косовіч з Польського міграційного форуму – громадської організації, яка займається мігрантами у Польщі.
PESEL UKR тільки з дійсним закордонним паспортом
Раніше номер PESEL UKR надавався всім громадянам України, незалежно від того, чи мають вони дійсний закордонний паспорт, чи ні. Наприклад, тим, у кого є лише внутрішній паспорт громадянина України старого зразка або ID-картка, або ж протермінований закордонний паспорт. Натомість нововведення передбачають, що PESEL UKR можна буде оформити лише за наявності дійсного закордонного паспорта. Ті особи, які оформлювали PESEL UKR на підставі інших документів, після набуття чинності змін, повинні будуть протягом 60 днів з моменту набуття чинності цих змін, оновити свої дані у відповідній адміністрації та надати дійсний закордонний паспорт.
Під час виступу у Сеймі віцеміністр Мачєй Дущик сказав, що обовʼязок надати чинний закордонний паспорт стосується лише тих осіб, які хочуть отримати спеціальну карту перебування (більше про це нижче). «Якщо вони цього не зроблять [не нададуть дійсного закордонного паспорта – ред.], то й надалі зможуть користуватись статусом тимчасової охорони [PESEL UKR – ред.], але не зможуть перейти на тимчасове перебування», – сказав Дущик.
Як пояснює Олександр Пестриков, питання про скасування обовʼязку мати дійсний закордонний паспорт для отримання номера PESEL UKR підіймалось громадськими організаціями під час роботи сеймової комісії. Однак цю пропозицію не прийняли. «За недотримання цього обовʼязку не передбачена санкція. Тому Мачєй Дущик представляє це як право. Але чомусь це право автори не хочуть формулювати як право. Залишили слово “zobowiązany” (“зобовʼязані”) i “60 dni”», – говорить Пестриков.
«Ми розуміємо необхідність розібратися в правовому становищі людей і раціональне очікування, що мігранти виготовлятимуть дійсні документи. Проте ми боїмося значного збільшення кількості людей, які не зможуть легалізувати своє перебування через відсутність паспортаЙдеться про новий закон про мобілізацію в Україні згідно з яким, чоловіки віком 18-60 років, які перебувають за кордоном, зможуть отримувати консульські послуги, зокрема виготовити новий закордонний паспорт, тільки після оновлення військово-облікових даних. Станом на 16 травня 2024 року консульства України у Польщі, а також закордонні відділи ДП «Документ» призупинили прийом заявок на виготовлення закордонних паспортів у чоловіків мобілізаційного віку.‘ – наприклад, хлопці, які досягли повноліття в Польщі, яким цей паспорт на практиці не видається. Закон передбачає, що ці люди й надалі залишатимуться в Польщі на підставі тимчасового захисту – тож наступний рік їхнє перебування буде легальним. Проте ми передбачаємо труднощі у функціонуванні цих людей на практиці. Також все більше людей з України (навіть власники посвідки на постійне проживання в Польщі!) тепер звертаються за статусом біженця. Це тривожна тенденція», – коментує Агнєшка Косовіч з Польського міграційного форуму.
Спеціальна карта перебування CUKR
Нові зміни до спецзакону передбачають, що громадяни України зі статусом PESEL UKR зможуть подати заявку на отримання дозволу на тимчасове проживання у спрощеному режимі. Такі карти перебування / karta pobytu видаватимуться також дітям. Однак вони відрізнятимуться від звичайних карт перебування, які видають у Польщі іноземцям. Далі в тексті називатимемо її абревіатурою, що запропонована у змінах до спецзакону – CUKR.
Заявку на отримання такої карти CUKR (спеціально для українців з PESEL UKR) можна буде подати виключно онлайн через електронну систему Управління у справах іноземців. В CUKR буде зазначено, що її власник раніше перебував під тимчасовим захистом (тобто мав PESEL UKR). Також на такій карті не буде інформації про місце проживання або прописки. Така карта перебування діятиме 3 роки та даватиме її власнику право працювати у Польщі без отримання додаткового дозволу. Також не потрібно буде вже повідомляти управління праці про працевлаштування громадянина України, якщо він має CUKR. Однак власник такої карти зобовʼязаний повідомляти воєводу про зміну адреси проживання протягом 15 днів. Власники карти CUKR матимуть такі само права як інші іноземці зі звичайною картою перебування / karta pobytu.
Отримати карту CUKR зможуть ті громадяни України, які відповідають усім вимогам:
- станом на 4 березня 2024 року мали PESEL UKR;
- мали PESEL UKR у день подачі заявки на карту побиту CUKR;
- безперервно мали PESEL UKR протягом 365 днів.
«Зміни до спецзакону є сумішшю хороших і поганих рішень. Є хороші ідеї, які на практиці, на жаль, можуть викликати багато труднощів. Наприклад, подача заяви на тимчасове проживання пов’язана з низкою вимог, які, як ми боїмося, деякі люди не виконають і не зі своєї вини. Однією з вимог є наявність статусу UKR на 4 березня 2024 року або наявність дійсного проїзного документа», – говорить в коментарі для OKO.Press д-р Магдалена Назімек з Міграційного консорціуму.
Отримання карти перебування для обʼєднання з родиною
Нововведення розширюють перелік ситуацій, коли громадянин України зі статусом PESEL UKR може подати документи на отримання карти перебування / karta pobytu. Раніше карту перебування можна було отримати лише з огляду на роботу у Польщі. Відтепер, дозвіл на тимчасове перебування можуть отримати особи-родичі громадян Польщі або з метою обʼєднання родини. На практиці це дає можливість отримати карту перебування для дітей або ж родичів похилого віку, або родичів-осіб з інвалідністю, які не можуть працювати.
«Нас тішить можливість отримання карти перебування на підставі возз’єднання сім’ї. Завдяки спезакону люди з PESEL UKR отримують можливість отримати посвідки на проживання не лише для себе (зазвичай на підставі роботи), але й для дітей та літніх батьків, які перебувають на утриманні. В Польському міграційному форумі було багато випадків, коли через законодавчі обмеження всі члени сім’ї мали різний правовий статус, що було незручно і важко. Це дуже довгоочікувана зміна», – говорить Агнєшка Косовіч.
Оплата за проживання у центрах тимчасового перебування
Ще попередні зміни до спецзакону ввели часткову оплату для українців за перебування у центрах масового проживання. Однак нові зміни ще більше врегульовують це положення та додають нові вимоги. Відтак, після 120 днів з моменту першого вʼїзду на територію Польщі особи, що проживають у пунктах масового перебування, повинні сплатити 50% коштів, що витрачаються на їхнє перебування, однак ця сума не повинна перевищувати 40 злотих на особу на день. Також у випадку неповнолітніх, якщо на них отримується допомога «800+», необхідно буде сплачувати по 15 злотих на день на особу.
Після 180 днів з моменту першого приїзду до Польщі, сума відшкодування допомоги зростає до 75%, однак не більше 60 злотих на день на особу. Сума 15 злотих для неповнолітніх залишається незмінною.
«В осередках надають житло та повноцінне харчування. Тому участь в оплаті для неповнолітніх, на яких батьки отримують допомогу “800+”, здається правильним рішенням, особливо в контексті збільшення цієї допомоги з 500 до 800 злотих та зрівняння рівня підтримки до того, який можуть отримувати громадяни Польщі», – так у Міністерстві внутрішніх справ пояснюють ухвалення цього положення.
«Нам не подобається ідея, що діти, які отримують 800+, повинні нести частину витрат у центрах розміщення. Аргумент, що вони можуть платити, якщо отримають підтримку, непереконливий. Це також поглиблює нерівність – сім’я, яка орендує квартиру самостійно, отримає вигоду від 800+ повною мірою. Сім’я, яка живе в центрі розміщення (за визначенням менш заможна і більше потребує підтримки), втратить частину 800+. Яка в цьому логіка?» – говорить Агнєшка Косовіч.
Також чітко регулюється перелік осіб, яким не потрібно сплачувати кошти за своє перебування у пунктах масового проживання. Це стосується:
- людей з інвалідністю;
- людей похилого віку: для жінок – старше 60 років, для чоловіків – 65 років;
- вагітні жінки (за наявності відповідних документів) або особи, які самостійно виховують дитину до 12 місяців;
- особи, які самостійно опікуються трьома та більше дітьми;
- неповнолітні, на яких не отримується жодна соціальна допомога;
- особи, які мають письмову згоду місцевого воєводи, що через складну життєву ситуацію вони не можуть сплачувати ці кошти.
Програма «40 злотих на добу»
До цього часу особи, які у себе прихистили українців та надили їм житло та харчування, могли отримати фінансову допомогу у розмірі 40 злотих на добу на одну людину. Нові зміни до спецзакону передбачають, що така допомога буде повністю скасована від 1 липня 2024 року.
За словами віцеміністра Мачєя Дущика, уряд виявив «багато різних зловживань» у випадках, коли українцям надавали прихисток у своїх приватних домівках. Згідно з оновленим спецзаконом, на державну підтримку зможуть розраховувати більші центри, які уклали договори з відповідним воєводськими адміністраціями.
«Викликає занепокоєння те, що люди, які живуть у приватних будинках або таких маленьких центрах, можуть бути позбавлені цієї допомоги. Іноді це люди в унікальній ситуації, наприклад люди з психічними розладами або люди, які потребують спеціальної медичної допомоги, і вони не можуть залишатися у великих групах, їм доводиться жити в менших середовищах», – говорить Мирослав Скірка. Він додає, що в цьому питанні також потрібні індивідуальні рішення, які дозволять надавати таку допомогу, наприклад, через міські центри соціального захисту.
Працевлаштування громадян України
Як і раніше зберігається положення, що ті громадяни України, які мають PESEL UKR не повинні мати спеціального дозволу на роботу. Достатньо буде, якщо працедавець зголосить такого працівника до управління праці / urząd pracy. Натомість нові зміни передбачають, що тепер слід буде повідомляти не тільки про сам факт працевлаштування українця, але також про кількість годин роботи та розмір винагороди. Також було зменшено термін – з 14 до 7 днів – протягом якого працедавець повинен зголосити українського працівника до управління праці.
«Автори спецзакону стверджують, що зараз багато роботодавців поводяться несправедливо – два тижні нелегально використовують працю мігрантів, потім не повідомляють про це і звільняють працівника (іноді без оплати). В уряді сподіваються, що скорочення терміну викорінить цю практику. На нашу думку, цього не буде і навіть є ризик погіршення ситуації. Багато роботодавців не встигали подати необхідного повідомлення навіть протягом двох тижнів. Тому і за 7 днів не встигнуть. Методом розвʼязання проблеми, на нашу думку, має бути посилення Національної інспекції праці та всієї системи підтримки працівників перед використанням на ринку праці. Також було б корисно зобов’язати роботодавців інформувати працівників про виконання вимог у контексті легалізації – наразі працівник не знає, чи вчасно роботодавець зголосив його до управління праці. Він може навіть не підозрювати, що працює нелегально», – говорить Агнєшка Косовіч.
Доступ до програм фінансової допомоги
Cитуація щодо доступу українців до програм соціальної фінансової допомоги є такою:
- право на одноразову фінансову допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду (świadczenia rodzinne) мають громадяни України, які легально перебувають на території Польщі разом зі своєю дитиною;
- право на програми фінансової допомоги по догляду за дитиною «800+», а також програми «Добрий старт» мають громадяни України, які легально перебувають на території Польщі разом зі своєю дитиною і ця дитина відвідує польську школу або дитячий садок;
- право на допомогу в рамах родинного опікунчого капіталу мають громадяни України, які легально перебувають на території Польщі разом зі своєю дитиною.
Шкільний обовʼязок
Зміни до спецзакону передбачають, що виплати за програмами соціальної допомоги «Родина 800+» і «Добрий старт» будуть повʼязані із тим, чи відвідують ці діти школу. У планах – ухвалення додаткового розпорядження про те, що це обов’язково має бути польська школа. «У польському уряді бояться, що українські діти не вчаться у жодній системі освіти. Діти не ходять до польської школи, а проконтролювати їхнє онлайн навчання в українській школі майже неможливо. Не відомо, чи вони там справді вчаться, чи лише формально записані. Саме тому уряд хоче, щоб українські діти, які проживають у Польщі, ходили до польських шкіл, попри те, чи вони вчаться зараз онлайн в Україні, чи взагалі не вчаться. Для цього вони вирішили пов’язати отримання соціальних виплат зі шкільним обов’язком, щоб таким чином розв’язати звичайну проблему браку контролю над дітьми», – пояснює у розмові з «Нашим вибором» Олександр Пестриков.
Важливо, що обовʼязок відвідувати польську школу для того, щоб отримувати гроші за програмою 800+ буде стосуватись виключно осіб, які мають статус PESEL UKR. «Це не стосуватиметься тих мігрантів, які приїхали до Польщі до 2022 року чи пізніше, або втратили статус UKR. Тобто, тут є яскраві ознаки нерівного трактування, а фактично – дискримінації, адже це нове право буде стосуватися лише окремої групи людей», – говорить Пестриков.
Інші зміни в галузі освіти
Зміни в галузі освіти передбачають, що буде полегшена процедура працевлаштування у школах міжкультурних асистентів, які не є громадянами Польщі.
Також у 2024/2025 навчальному році учні з України, які навчаються в польських школах будуть зобовʼязані писати іспит восьмикласника лише з математики та іноземної мови. Натомість іспит з польської можна буде скласти за бажанням.
Більше про зміни в галузі освіти читайте у нашому тексті: «“Хочемо, щоб діти відчували, що їхня українська ідентичність плекається і водночас, щоб вони здобували освіту”: Міністерство освіти Польщі готує зміни для українських учнів»
Нагадаємо, що після голосування у Сеймі законопроєкт буде передано до Сенату, а після – на підпис до Президента. Тільки після цього нові зміни наберуть чинності. Передбачається, що це станеться 1 липня 2024 року.
З повним проєктом змін до спецзакону можна ознайомитись за посиланням.
Анастасія Верховецька
Джерело: Senat RP, Polskie Forum Migracyjne, OKO.Press