23 січня Мачєй Дущик, віцеміністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі у Сеймі представив план майбутніх змін до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. Приводом став законопроєкт від партії «Право і справедливість» про додаткові вимоги для українських біженців для отримання виплати 800+. Розповідаємо, що наразі відомо про зміни до спецзакону.
Спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною у цій країні польський уряд ухвалив у березні 2022 року як відповідь на повномасштабну російську агресію проти України та велику хвилю українських біженців, більшість з яких тікала саме до Польщі. До спецзакону неодноразово вносились зміни. Останні набули чинності 1 липня 2024 року.
Як заявив під час засідання Сейму 23 січня віцеміністр Мачєй Дущик, сьогодні в Польщі перебуває близько 950 тисяч українців зі статусом PESEL UKR. Рівень працевлаштування серед дорослих громадян України, які знайшли у Польщі прихисток від війни, складає 78%, що є найвищим показником серед країн ЄС і лиш незначно відрізняється від рівня працевлаштування серед поляків (81%).
За словами Дущика, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі ще з грудня минулого року працює над новими проєктом змін до спецзакону про допомогу громадянам України. Термін дії спецзакону міністр Дущик привʼязує до директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист для українських біженців. «Директива ЄС, яку ми впроваджуємо, закінчує свою дію 4 березня 2026 року. З моїх розмов з міністрами внутрішніх справ інших країн-членів ЄС, бачу, що є загальна згода на те, що ця директива про тимчасовий захист не буде продовжена», – зазначив під час виступу у Сеймі віцеміністр Мачєй Дущик.
За його словами, замість цього буде розроблятись інша система допомоги українським втікачам від війни. У Польщі, наприклад, уряд прагне того, щоб особи зі статусом PESEL UKR, які знаходяться у Польщі на підставі спецзакону, легалізували своє перебування в країні, так само як інші іноземці – за допомогою отримання дозволу на тимчасове перебування (karta pobytu). Таким чином наразі спецзакон планують продовжити тільки до цієї дати – 4 березня 2026 року.
Серед інших планованих нововведень, які називає міністр Дущик, ще більший контроль над виплатою соціальної допомоги, зокрема, виплат за програмою 800+; уточнення правил отримання цієї допомоги для учнів, які не відвідують польську школу; регуляція проживання в пунктах колективного розміщення.
Виплати 800+ для українських біженців
Приводом для розгляду у Сеймі положень спецзакону про допомогу громадянам України став законопроєкт, поданий 20 січня парламентським клубом партії «Право і справедливість». Депутати від ПіС пропонують ще більш загострити вимоги для отримання українцями допомоги за програмою 800+. Зокрема йдеться про те, що фінансову допомогу на дитину зможуть отримувати лише ті громадяни України, які виконують такі вимоги:
- проживають разом з дитиною на території Польщі;
- дитина, на яку отримується допомога, виконує у Польщі шкільний обовʼязок – відвідує польську школу, клас дошкільної підготовки. Винятком є діти, які через вік не зобовʼязані відвідувати школу;
- громадянин України працює або веде господарчу діяльність у Польщі;
- платить податки до польської податкової.
Доступ українських біженців до виплат за програмою 800+ вже стала темою заяв кандидатів у найближчих президентських виборах, які відбудуться у травні цього року. Законопроєкт підтримала також партія «Конфедерація». Обмежити виплати 800+ для українців раніше запропонував також чинний мер Варшави, кандидат від «Громадської коаліції» Рафал Тшасковський.
«На відміну від торішньої поправки, яка привʼязувала отримання 800+ до відвідування дитиною польської школи та мала сенс як боротьба зі зловживаннями та протидія освітньому відчуженню українських дітей, оголошена зміна є сигналом іншого характеру – незалежно від життєвої ситуації (інвалідність, догляд за літніми людьми тощо) або ти будеш корисним польській державі, або тобі тут не місце. Ця зміна не відбувається в умовах, коли польська держава робить значний внесок у допомогу українським біженцям – понад 70% з них все одно працюють, а адміністрація отримує більше податків і внесків до ZUS, ніж витрачає. Тож тут йдеться не про те, щоб поправити фінанси держави, а про те, щоб показати полякам: ми візьмемося за цих вимогливих і невдячних українців», – так і заяву Тшасковського і законопроєкт від ПіС прокоментувала політична оглядачка Олена Бабакова.
Слова експертки підтверджують також дані від Міністерства родини, праці та соціальної політики Польщі. Як зазначив віцеміністр Себастьян Гаєвський під час виступу в Сеймі, у 2024 році громадянам України у Польщі, включно з тими, хто має PESEL UKR, було виплачено 2 млрд 800 тисяч злотих. «Одночасно з цим слід памʼятати, що близько 800 тисяч українців стабільно сплачує соціальні внести, та складає близько 5% від усіх застрахованих у Польщі. Завдяки їхнім виплатам ми заощаджуємо на дотаціях уряду до Фонду соціального страхування», – наголосив віцеміністр Гаєвський.
Фонд «Український дім» у Варшаві відреагував на заяви політиків та наголосив, що такі зміни вдарять по найбільш вразливих категоріях українців – самотніх батьках, які з різних причин не можуть працювати, дітях з інвалідністю, пенсіонерах, які мають під опікою дітей тощо.
Анастасія Верховецька