У Польщі розгортається масштабний скандал довкола криптовалютної біржі Zondacrypto. Після проблем із виплатами клієнтам та початку кримінального розслідування з’ясувалося, що біржа мала широкі контакти з політиками, медіа та правими організаціями. Серед тих, хто опинився в центрі уваги, – колишній міністр юстиції Збіґнєв Зьобро та президент Польського олімпійського комітету Радослав Песєвич. У свідченнях також спливло ім’я нинішнього президента Кароля Навроцького.
У фокусі політичної частини цієї історії – гроші, які Zondacrypto та пов’язані з нею структури передавали політикам і правим організаціям, а також послідовне вето Навроцького на закон про регулювання криптовалют.
4 вересня 2026 року польський Сейм утретє не зміг подолати президентське вето: за повторне ухвалення закону проголосував 241 депутат, проти – 198, тоді як для подолання вето необхідна була більшість у три п’ятих. Проти виступили, зокрема, PiS, Konfederacja та клуб Rozwój Plus.
З чого все почалося
Історія Zondacrypto бере початок у 2014 році, коли в Катовіце Сильвестр Сушек заснував криптобіржу BitBay. Вона швидко виросла в один із найбільших польських криптовалютних проєктів. У 2021 році BitBay змінила назву на Zonda, а згодом – на Zondacrypto.
Однак ще від перших років існування біржі навколо неї виникали питання щодо людей, які стояли за цим бізнесом. За даними журналістських розслідувань, серед ранніх інвесторів і співвласників BitBay були люди, яких пов’язували з організованою злочинністю.
У 2022 році засновник біржі Сильвестр Сушек зник. Що з ним сталося, досі невідомо. У 2026 році справу про його зникнення об’єднали з розслідуванням діяльності Zondacrypto.
Після зникнення Сушека контроль над BitBay перейшов до Пшемислава Краля, який до цього був його юристом. Краль змінив назву біржі на Zondacrypto, а її оператора переніс до Естонії. Саме Краль згодом став одним із ключових свідків у нинішньому розслідуванні – його свідчення стали джерелом інформації про зв’язки біржі з політиками, бізнесом та медіа.
Іншою ключовою фігурою у цій історії є Роман Ж. – колишній бізнес-партнер Сушека, якого називають одним із неформальних співзасновників BitBay. Він також фігурує в інших кримінальних справах, зокрема у справі про махінації з ПДВ на 164 мільйони злотих. У вересні 2026 року Романа Ж. затримали в межах нового розслідування. Прокуратура вважає його важливою фігурою в історії біржі.
Проблеми з виплатами, мільйонні борги і банкрутство
Навесні 2026 року стало очевидно, що у Zondacrypto серйозні проблеми. Клієнти скаржилися на блокування рахунків і неможливість вивести гроші. Аналіз крипторезервів також показав різке падіння кількості біткоїнів на доступних біржі «гарячих гаманцях».
Як повідомляє TVP, до червня прокурори отримали понад 3600 заяв від ймовірних жертв, допитали майже 1000 з них та отримали понад 250 терабайтів даних із серверів Zondacrypto.
Наприкінці серпня естонський суд оголосив банкрутство BB Trade Estonia – компанії-оператора Zondacrypto. Тепер керуючий банкрутством має встановити, скільки компанія винна своїм клієнтам та іншим кредиторам, і з’ясувати, які кошти та майно залишилися для погашення цих боргів.
За попередніми оцінками, загальна сума зобов’язань BB Trade Estonia може становити щонайменше 432 мільйони євро.
Фінансова сторона справи сама по собі вже переросла у масштабний скандал: тисячі клієнтів намагаються повернути свої гроші, а слідство з’ясовує, що сталося з активами біржі. Але на цьому справа Zondacrypto не закінчилася. Поступово в ній почав вимальовуватися ще один сюжет – політичний.
Гроші Zondacrypto для польських правих
З’ясувалося, що 2025 році Zondacrypto почала активно фінансувати публічні та політичні проєкти правого середовища.
Компанія, зокрема, була головним спонсором польського СPACCPAC (Conservative Political Action Conference) – Конференція консервативної політичної дії – один із найбільших форумів американського та міжнародного консервативного руху. Її проводять у США з 1974 року, а серед учасників регулярно виступають консервативні політики, активісти та медійні діячі. З часом конференції почали проводити й в інших країнах. У травні 2025 року перша польська CPAC відбулася поблизу Ряшева.– конференції консервативних політиків, яка відбулася в районі Ряшева. Серед її учасників були тодішній президент Анджей Дуда, кандидат у президенти Кароль Навроцький та політики PiS.
Але найбільш конкретний фінансовий зв’язок, який зараз вивчають слідчі, стосується колишнього міністра юстиції Збіґнєва Зьобро.
За словами Пшемислава Краля, восени 2025 року він переказав 450 тисяч злотих фонду, пов’язаному із Зьобро. Загалом, за його свідченнями, йшлося про домовленість на 2 мільйони злотих.Ці гроші, за версією Краля, були не звичайною політичною пожертвою. Він стверджує, що платив за допомогу у своїх проблемах із прокуратурою. Зьобро нібито пообіцяв після повернення до Міністерства юстиції «закрити» справи проти нього.
Сам Зьобро підтвердив журналістам Gazeta Wyborcza, що отримував гроші від Краля, але пояснив це фінансуванням політичної діяльності свого середовища. Він заперечує трактування цих коштів як хабаря.
До чого тут Навроцький
У свідченнях Краля є ще одна гучна деталь. За його словами, через неназваного посередника йому обіцяли можливе помилування президентом Каролем Навроцьким, якщо той стане главою держави. Як повідомив Дональд Туск, ця обіцянка нібито була пов’язана з фінансуванням CPAC, рекламних кампаній та конгресу у США. Імені посередника прем’єр не назвав, пославшись на інтереси слідства. Ці твердження є частиною свідчень Краля, які прокуратура перевіряє.
Сам Навроцький заперечує будь-які контакти з Кралем. Він заявив, що ніколи з ним не зустрічався, а його міністри не мали контактів із представниками Zondacrypto. Про участь самої біржі у фінансуванні CPAC у Ряшеві, за словами президента, він дізнався вже після заходу. Водночас, відповідаючи на критику Дональда Туска, Навроцький перевів увагу на відповідальність уряду за роботу державних служб. Він нагадав, що Туск у 2026 році фотографувався з футболкою «Лехії Гданськ» із логотипом Zondacrypto, яка на той час була спонсором клубу (йдеться про футболку, яку Туск отримав від молодих футболістів «Лехії»).
Водночас Навроцький тричі накладав вето на ухвалений урядом закон про регулювання ринку криптоактивів – у грудні 2025 року, лютому та червні 2026-го.
Уряд щоразу намагався домогтися повторного ухвалення закону та подолати президентське вето. Однак жодна з цих спроб не була успішною: для подолання вето необхідна більшість у три п’ятих голосів, якої урядова коаліція не мала. PiS і Konfederacja щоразу підтримували позицію президента, не даючи необхідної більшості для подолання вето. Уряд при цьому наполягав, що закон мав посилити нагляд за криптовалютними компаніями та захист їхніх клієнтів.
Та на думку польського президента, закон є невдалим: він, за словами Навроцького, створює надмірне регулювання ринку, збільшує витрати для компаній і надає Комісії фінансового нагляду Польщі (KNF) занадто широкі повноваження. Зокрема, президент критикує можливість блокування сайтів та рахунків криптовалютних компаній. Він також вважає, що такі правила можуть витіснити бізнес із Польщі.
Натомість у випадку Zondacrypto роль KNF могла б бути особливо важливою. Комісія ще у 2018 році внесла BitBay до списку публічних попереджень і повідомила прокуратуру про можливе незаконне надання платіжних послуг. Однак розслідування кілька разів припиняли: у 2019, 2020 та 2022 роках. Зрештою провадження, про яке повідомляла KNF, було остаточно закрите у травні 2023 року.
Тобто KNF звернула увагу на BitBay задовго до нинішньої кризи Zondacrypto, але її дії не призвели до припинення роботи біржі. Це додає окремого виміру нинішній суперечці: випадок BitBay показує, що навіть коли регулятор мав підстави звертати увагу на діяльність біржі, наявних у нього інструментів виявилося недостатньо, щоб ефективно втрутитися.
Російський слід
Дональд Туск повідомив, що Zondacrypto протягом років вибудовувала зв’язки з політиками, медіа та іншими впливовими людьми. Окремо прем’єр говорив про можливе російське походження частини капіталу біржі. За його словами, польські спецслужби мають інформацію про гроші, пов’язані з російською мафією, та про можливий зв’язок із російськими спецслужбами.
Більше про це пише видання Onet. Йдеться, зокрема, про так зване тамбовське братство – одну з найбільших російських організованих злочинних груп, пов’язану з Санкт-Петербургом. За даними журналістських розслідувань, які посилаються на таємну записку ABW, люди, пов’язані з цією групою, могли отримати частку в BitBay (коли біржа ще мала цю назву) у 2018 році. За версією журналістів, російські гроші могли допомогти компанії пережити фінансові проблеми того періоду.
У матеріалах ABW також фігурує польський бізнесмен, який, за версією джерел Onet, міг познайомити Сильвестра Сушека з російськими інвесторами. Його ім’я видання не називає. Самі журналісти наголошують, що йдеться про оперативну інформацію спецслужб, а роль конкретних людей та походження коштів має встановити слідство.
Водночас журналістка OKO.press Анна Мєжинська у своїй колонці ставить під сумнів версію про те, що за інвестиціями в BitBay стояла саме тамбовська мафія. На її думку, це малоймовірно, оскільки на момент появи російського капіталу в біржі тамбовське угруповання фактично вже не існувало. Його лідер Владімір Кумарін перебував у в’язниці, а сама група, за даними дослідників російської організованої злочинності, розпалася ще задовго до 2018 року. Мєжинська припускає, що залишки цієї структури могли перейти під контроль російських спецслужб, зокрема ФСБ. Вона звертає увагу на відомі зв’язки «тамбовських» із російським контррозвідувальним відомством і на практику російських спецслужб використовувати кримінальні угруповання для власних операцій. Тому, на її думку, ймовірнішою є версія, що за російськими грошима в BitBay могли стояти не самі мафіозі, а російські спецслужби, які використовували кримінальну структуру як прикриття.
На думку Туска, з огляду на цю інформацію позиція президента та правих партій щодо закону потребує пояснення. Водночас прямий зв’язок між рішеннями політиків та інтересами Zondacrypto наразі не встановлений і залишається предметом політичних заяв та розслідування.
А що з іншими політиками?
«Частину цих коштів призначили на адвокатів, які захищають Даріуша Матецького та отця Міхала Ольшевського», – заявив Дональд Туск, розповідаючи про 450 тисяч злотих, які Пшемислав Краль восени 2025 року переказав фонду колишнього міністра юстиції Збіґнєва Зьобро. За словами прем’єра, це лише частина фінансових операцій, які зараз перевіряє слідство.
Йдеться, зокрема, про Даріуша Матецького – депутата PiS, якого прокуратура звинувачує у злочинах, пов’язаних із використанням коштів Фонду справедливості та роботою в Державних лісах, та отця Міхала Ольшевського, якого прокуратура звинувачує у справі щодо коштів Фонду справедливості, отриманих його фондом Profeto.
Матецький, до слова, відомий жорсткою позицією щодо українців. У серпні 2025 року він поширив відео з концерту Макса Коржа у Варшаві, на якому глядач розгорнув червоно-чорний прапор, назвав це «скандалом» і заявив, що подасть заяву до прокуратури через нібито демонстрацію забороненої символіки та пропагування тоталітарних ідеологій.
Зьобро підтвердив переказ і пояснив, що гроші мали піти на юридичну та медійну боротьбу його політичного середовища з нинішньою владою. Водночас адвокат Матецького Кацпер Стукан заперечує, що отримував гроші від фонду Зьобро. У розмові з Gazeta Wyborcza він заявив, що на момент переказу від Краля вже завершив фінансові розрахунки з Матецьким. За словами адвоката, про існування самого фонду та його зв’язок із переказом Краля він дізнався лише з медіа.
Ще один переказ, про який розповів Туск, пов’язаний із представником Конфедерації Пшемиславом Віплером. За словами прем’єра, компанія Expofer Servis House, пов’язана із Zondacrypto та Кралем, переказала 70 тисяч євро фонду «Dobry Rząd», заснованомуВіплером. Туск назвав цей переказ лише частиною матеріалів, які є у слідства.
За даними WP і money.pl, Віплер у липні 2025 року зустрічався з Кралем у Монако. Через п’ять днів після цієї зустрічі Віплер виступив у Сеймі на захист Zondacrypto. Журналісти також встановили, що Краль передавав Віплеру свої зауваження до законопроєкту про криптоактиви. Частина цих пропозицій згодом з’явилася у документах, пов’язаних із законодавчим процесом. Віплер заперечує, що отримував від Краля зауваження чи поправки до закону та що був залучений до законодавчої роботи в інтересах біржі.
Також відомо про зустріч Краля на Ібіці з депутатом PiS Міхалом Москалем. За поїздку та проживання парламентаря, за даними журналістів, мав заплатити підлеглий Краля. Москаль стверджує, що повернув ці гроші. Однак, як пише видання, він не надав документів на підтвердження своїх слів і не зміг чітко пояснити мету зустрічі з керівником Zondacrypto.
Водночас через три тижні після зустрічі він звернувся до голови KNF із критикою його позиції щодо криптовалют, а у вересні разом із Янушем Ковальським оголосив про підготовку поправок до закону про криптоактиви. Частина цих пропозицій збігалася із зауваженнями, які Краль ще у 2024 році передавав Міністерству фінансів через Польську асоціацію банків. Сам Москаль заперечує, що був автором поправок, і каже, що лише обговорював їх із Ковальським та позитивно їх оцінював.
Zondacrypto і Олімпійський комітет
Зв’язки Zondacrypto з польськими впливовими середовищами не обмежувалися політикою.
У жовтні 2025 року Zondacrypto стала генеральним спонсором Польського олімпійського комітету (PKOl) та польської олімпійської збірної. Угоду з біржею уклав президент PKOl Радослав Песєвич. Вона передбачала співпрацю до 2028 року, зокрема використання бренду Zondacrypto у зв’язку з польською олімпійською збірною, а також що половину преміальних виплат польським олімпійцям за медалі на зимових Іграх у Мілані та Кортіні мали виплачувати готівкою, а половину – у токенах Zondacrypto.
На той момент діяльністю Zondacrypto вже цікавився польський регулятор – Управління конкуренції та захисту прав споживачів (UOKiK). За даними розслідування WP і TVN24, восени 2025 року Песєвич говорив Кралю, що може використати свої контакти для допомоги біржі у справі, пов’язаній з UOKiK. Колишній прем’єр Матеуш Моравецький та голова UOKiK Томаш Хрустний заперечили будь-яке втручання у справу.
Невдовзі після цього Краль передав Песєвичу годинник Patek Philippe вартістю близько 40 тисяч євро. Песєвич підтвердив, що має годинник, але заявив, що придбав його за власні гроші, передані Кралю готівкою.
Прокуратура пов’язує цей епізод із твердженнями про обіцяну Песєвичем допомогу Zondacrypto в UOKiK. У вересні 2026 року його затримали, а суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на три місяці. Песєвич вини не визнає.
UOKiK розгляд справи щодо Zondacrypto не припиняв.
TV Republika – мільйони на рекламу і спроба купити частку каналу
Окремий зв’язок Zondacrypto з правими політичними середовищами простежується через TV Republika. За даними дослідницької компанії IMM, у 2025 році Zondacrypto була одним із найбільших рекламодавців телеканалу: вартість розміщеної реклами за прайс-листами становила близько 37,5 млн злотих. Це було близько двох третин телевізійного рекламного бюджету криптобіржі (реальні витрати могли бути нижчими, оскільки медіа часто надають рекламодавцям знижки).
Восени 2025 року між власником TV Republika Томашем Сакевичем та Пшемиславом Кралем також тривали переговори про продаж Zondacrypto частки телеканалу. Йшлося про 5–20% акцій, а сам канал на той момент оцінювали приблизно у 80 мільйонів злотих. Сторони навіть підписали лист про наміри, але угода зрештою не відбулася.
За даними Onet, під час переговорів Сакевич приїжджав до Монако, де Краль оплатив його проживання в готелі – близько 2300 євро. Після повернення до Польщі сторони продовжили узгоджувати умови угоди, однак зрештою вона зірвалася. Рекламна співпраця при цьому тривала аж до березня 2026 року.
Чому до Zondacrypto не дісталися раніше?
Історія Zondacrypto не почалася із проблем із виплатами клієнтам у 2026 році. До діяльності BitBay та людей, пов’язаних із біржею, польські державні органи зверталися ще кілька років тому. Провадження щодо діяльності біржі відкривали та закривали, а Комісія фінансового нагляду (KNF) оскаржувала рішення прокуратури про їх припинення. Одне з таких проваджень, розпочате після повідомлення KNF, прокуратура припинила у 2019 році, а згодом його знову закривали у 2022 та 2024 роках.
Окремо правоохоронці розслідували зникнення засновника BitBay Сильвестра Сушека.
До цього були й журналістські розслідування, які порушували питання про людей, що стояли за біржею, її фінансування та можливі зв’язки з кримінальним середовищем. Тобто проблеми, які сьогодні стали частиною великого кримінального провадження, не були невідомими державним органам чи суспільству.
Тому одна з ключових проблем, яку тепер має з’ясувати розслідування, полягає в іншому: чому, попри ці сигнали, BitBay та її наступниця Zondacrypto продовжували працювати, залучати нових клієнтів і укладати великі спонсорські та рекламні угоди – аж до фінансової кризи 2026 року?
О.К.