Суботній концерт білоруського російськомовного виконавця Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві несподівано став однією з головних тем у польських медіа та соцмережах. Незнаний для більшості поляків артист зібрав близько 60 тисяч глядачів – переважно з України, Білорусі, Росії та інших країн колишнього СРСР. Це показало, що навіть попри тривалу повномасштабну агресію РФ, серед українців є чимало прихильників російськомовної музики.
Після концерту з’явилися повідомлення про інциденти з порушенням порядку. Поліція відкрила справи про депортацію 63 осіб, з яких 57 – громадяни України. Ці цифри спричинили хвилю узагальнень і несправедливих коментарів на адресу всієї української громади.
Ще одним приводом для дискусій стало фото з червоно-чорним прапором – символом, що в Польщі викликає негативні асоціації і має провокативне значення. Чи розгорнув його власник свідомо, чи просто, як він пояснює, не розумів контекст – невідомо. Водночас у мережі вже з’явився його двійник, який поширює відверто антипольську риторику, посилюючи суспільну напругу.
Концерт Макса Коржа у Варшаві – що сталось?
У суботу, 9 серпня, на Національному стадіоні у Варшаві відбувся концерт білоруського російськомовного реп-виконавця Макса Коржа. Квитки на захід викупили в рекордному темпі і загалом його відвідало близько 60 тисяч осіб.
Концерт супроводжувався численними злочинами та правопорушеннями. Як повідомляє Головне управління поліції Варшави, на стадіоні заарештували 109 осіб. «37 з цих правопорушень були проступками, а 72 – тяжкими злочинами, зокрема зберігання наркотиків, порушення тілесної недоторканності співробітників охорони, зберігання та пронесення піротехнічних виробів, а також незаконне проникнення на масовий захід. Поліція оштрафувала 50 осіб на загальну суму 11 450 злотих, а до суду було подано 38 клопотань про покарання», – йдеться в повідомлені поліції.
Вже 12 серпня Премʼєр Польщі Дональд Туск повідомив, що у звʼязку з інцидентом під час концерту, буде депортовано 63 людини, які брали в ньому участь. Серед них 57 українців та 6 білорусів.
Варто нагадати, що все частіше у польськомовному сегменті інтернету та соціальних мереж можна побачити агресивні повідомлення щодо українців та звинувачення їх у всіх можливих злочинах. Анонімні та неанонімні профілі зазвичай виносять вердикти про злочинців ще до появи будь-якої офіційної інформації про винних. Зʼявились навіть окремі сторінки та портал, які відстежують «злочинність українців у Польщі». Хоча статистичні дані спростовують цю тезу, а навіть стверджують протилежне, реальні правопорушення 57 громадян України, яким загрожує депортація, використовуватимуться для поширення міфу про злочинців-українців та негативно впливатимуть на уявлення про всю українську громаду у Польщі.
Крім того, подібна поведінка знову викликала коментарі на кшталт «відправити злочинців на фронт». Наприклад, варшавський осередок «Конфедерації корони польської» так прокоментував ситуацію: «Найкращою допомогою для України буде повернення їхніх чоловіків призовного віку. Навіщо нам залазити в борги на покоління та допомагати їм, поки вони тут чудово проводять час? Пане Президенте, ми розраховуємо на ваше вето щодо законопроєкту про соціальне забезпечення українців [йдеться про спецзакон про допомогу громадянам України – ред.] та депортації».
Міністр юстиції Польщі Вальдмар Журек, коментуючи інциденти на стадіоні, заявив, що іноземців, які скоюють правопорушення в Польщі, слід депортувати якомога швидше. Він додав, що планує обговорити це з генеральним прокурором України Русланом Кравченком, і зауважив: «Ми також знаємо про ситуацію, яка не є таємницею, – в Україні зараз дуже складний період і проблема з набором до армії».
Посол України в Польщі Василь Боднар різко розкритикував поведінку учасників інциденту на концерті, заявивши, що не розуміє, чому українці взагалі туди пішли, адже ті, хто користується російською мовою, зараз воюють проти України. Він наголосив, що всі українці в Польщі, як і він сам, є гостями країни й мають суворо дотримуватися місцевого законодавства та поважати традиції й суспільну чутливість. Порушники, на його думку, повинні понести відповідальність згідно з польським законом. Дипломат застеріг, що такі випадки грають на руку російській пропаганді, шкодять двостороннім відносинам і створюють негативний фон для законослухняної більшості українців у Польщі. Він додав, що ситуація суперечить зусиллям з розвитку добросусідських відносин та вирішення чутливих історичних питань.
На концерт з червоно-чорним прапором
Однак найбільшу увагу привернули не бійки, піротехніка та хуліганство, а один з учасників заходу, який під час концерту розгорнув червоно-чорний прапор із зображеним на ньому українським тризубом. Хоча стяг таких кольорів використовувався у різні часи в різних країнах, в Україні, зокрема, – ще з початку XX століття, у Польщі він відомий передусім як символ Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.
Щоб зрозуміти обурення поляків від появи у публічному просторі червоно-чорного прапора, слід памʼятати, що в польській історичній памʼяті ОУН та УПА розглядаються як сили, відповідальні за масові вбивства польського мирного населення на Волині та Галичині під час Другої світової війни. В польській історіографії ці події називають «Волинською різнею», а з 2016 року ці події на законодавчому рівні визнано «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, проти громадян Речі Посполитої», а днем пам’яті визнано 11 липня. Тема Волинської трагедії в останні роки майже завжди активно присутня у публічному та політичному дискурсах та є чи не єдиною дійсно проблемною в польсько-українських взаєминах. Особливо цю тему використовують праві та націоналістичні середовища в країні, які в політиці представлені партіями «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація корони польської».
Саме один з депутатів ПіС, Даріуш Матецький і звернув увагу на учасника концерту з червоно-чорним прапором. На своїй сторінці у мережі Х, а також на спорідненій сторінці «Осередок моніторингу антиполонізму» він опублікував відповідне відео. Інцидент політик назвав скандалом та заявив, що подасть в цій справі заяву до прокуратури. У своєму дописі Матецький, зокрема, вимагає порушення кримінальної справи за «демонстрацію забороненої символіки» та «пропагування тоталітарних ідеологій та розпалювання ворожнечі з огляду на національність».
Інформація про інцидент швидко розійшлась по соцмережах та медіа, а на адресу чоловіка, який розгорнув червоно-чорний прапор посипались ворожі та часом відверто агресивні коментарі. Досить швидко користувачі інтернету знайшли цю людину – це був Дмитро (підписаний як Dmytrii). Кілька днів після інциденту він опублікував відео, в якому ламаною польською пояснює, що «не хотів нікого образити» під час концерту, що він не знав, про те, які емоції у Польщі викликає червоно-чорний прапор. За словами учасника концерту, його жест був лише «виявом підтримки українським військовим».
Фейковий профіль та використання інциденту для розпалювання польсько-української ворожнечі
Як зазначає політична оглядачка та експертка з польсько-українських відносин Ольга Попович, незалежно від того, ким виявиться цей Дмитро, його дії на концерті були провокативними та вигідними тим, «хто зацікавлений в антиукраїнських настроях у Польщі: польським правим радикалам і тим, хто виступає проти польсько-українського партнерства, а ще ляльководам у Кремлі (іноді всі три опції можуть накладатись одна на одну)».
Подібну оцінку подій бачимо у заяві Премʼєра Польщі Дональда Туска. В одному зі своїх дописів у соцмережах глава уряду написав: «У міру того, як війна в Україні наближається до кінця, Росія робить усе можливе, щоб налякати Київ і Варшаву. Антипольські жести українців та розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі – це сценарій, зрежисований Путіним, іноземними агентами та місцевими ідіотами. Завжди тими самими».
Невідомо чи Дмитро на щодень проживає у Польщі, чи приїхав до Варшави виключно на концерт. Також відкритим залишається питання чи його дії були цілеспрямованою провокацією, чи, як стверджує сам чоловік, прикрим інцидентом від незнання. Однак ситуацією вже скористались для посилення польсько-української напруги.
За два дні після концерту Дмитро закрив свої сторінки у соцмережах та видалив, принаймні з TikTok та Instagram, попередні дописи. Однак тоді ж у Facebook зʼявилась ще одна сторінка з тим самим імʼям. По профілю видно, що створений він нещодавно. Користувач має лише одного друга, а перший допис датований 12 серпня. На сторінці використані фото та відео Дмитра виключно з концерту Макса Коржа. Крім того, поширені фотографії Степана Бандери на тлі червоно-чорного прапора та інші образливі щодо поляків зображення. Згадується на сторінці і нещодавній інцидент з памʼятником Волинській трагедії у Домоставі, на постаменті якого нещодавно з’явився червоно-чорний прапор та напис, зроблений нібито кирилицею: «Слава УПА».
Червоно-чорний прапор не є протизаконним символом у Польщі, однак слід памʼятати про історичний контекст
Як вже згадували вище, депутат польського Сейму Даріуш Матецький планує (або вже зробив це) подати заяву до прокуратури за «демонстрацію забороненої символіки» та «пропагування тоталітарних ідеологій та розпалювання ворожнечі з огляду на національність». Наразі в Польщі червоно-чорний прапор не є забороненою символікою. Стаття 256 Кримінального кодексу Польщі на яку посилається Матецький, стверджує, що в країні «публічна пропаганда нацизму, комунізму, фашизму чи іншої тоталітарної системи, або розпалювання ненависті за ознакою національного, етнічного, расового, релігійного чи позаконфесійного походження карається позбавленням волі на строк до 3 років». Про ОУН та УПА чи повʼязану з ними символіку у кодексі не йдеться.
Тобто зараз найімовірніше обвинувачення політика залишаться без відповіді, однак це не означає, що в майбутньому ситуація не зміниться. Ще наприкінці 2024 року на розгляд до Сейму потрапив законопроєкт про зміни до Кримінального кодексу та до закону про Інститут національної памʼяті Польщі – Комісію з переслідування злочинів польського народу. Автори законопроєкту – депутати партії «Право і справедливість» – а за ними також польські медіа, називають цей проєкт законом про «волинську брехню». Запропоновані зміни передбачають кримінальну відповідальність для осіб, які будуть «пропагувати ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН-б) та Української повстанської армії», як організацій, що відповідальні за вбивства польського населення на Волині та прилеглих територіях у 1943-1944 роках. 6 та 21 лютого 2025 року відбулось перше читання законопроєкту після чого його відправили на доопрацювання в комісії. На цьому робота над законопроєктом призупинилась.
Однак зараз інцидент з червоно-чорним прапором на концерті став приводом для Даріуша Малецького – до речі, одного зі співавторів законопроєкту – нагадати про нього. Уже створено петицію з вимогою до спікера Сейму Шимона Головні негайно відновити розгляд законопроєкту.
Тема Волинської трагедії 1943 року є однією з найскладніших та суперечливих в українсько-польських відносинах. У 2025 році Сейм ухвалив закон про запровадження нового державного свята – Національного дня памʼяті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях ІІ Речі Посполитої. Хоча в Польщі ще з 2016 року 11 липня вшановується памʼять жертв Волинської трагедії, раніше це питання регулювала резолюція парламенту. Натомість ухвалення відповідного закону підвищує ранг свята до статусу державного, що веде за собою більше меморіальних та освітніх заходів, присвячених подіям 1943 року.
Тема Волинської трагедії так чи інакше постійно присутня у польському політичному дискурсі – чи то питання глорифікації в Україні ОУН та УПА, чи питання ексгумації жертв трагедії. І хоча останнє зрушило з мертвої точки і вже відомі перші результати ексгумації в Пужниках Тернопільської області, цим питанням продовжують спекулювати. Наприклад, у червні цього року у мережі почали поширювати фейк про те, що Україна нібито зупинила пошукові та ексгумаційні роботи у Пужниках у відповідь на ухвалення Сеймом закону про встановлення Національного дня памʼяті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях ІІ Речі Посполитої.
Про те, наскільки для частини польського суспільства тема Волинської трагедії є чутливою свідчить хоча б ситуація навколо виступу посла України у Польщі Василя Боднара під час 82-ї річниці Волинської трагедії. Промова дипломата викликала обурення користувачів через те, що нібито тривала всього декілька секунд. Хоча згодом виявилось, що це – маніпуляція, а Василь Боднар виступав значно довше, градус навколо теми не знижувався.
«Всі українці, які живуть у Польщі та хочуть добра Україні, підтримуючи польсько-українську співпрацю, мають бути чутливими до польського контексту. Попри те, що в Україні червоно-чорний прапор абсолютно не викликає жодних антипольських настроїв, а навіть став символом сучасної боротьби України проти Росії, у Польщі контекст інший», – наголошує Ольга Попович.
Анастасія Верховецька