У соціальних мережах почали поширювати фото документа, в якому українське Міністерство культури та стратегічних комунікацій нібито заявляє про призупинення пошукових та ексгумаційних робіт у селі Пужники Тернопільської області. Додатково зʼявилось також відео, де нібито польський проф. Анджей Оссовський заявляє, що Україна відмовилась продовжувати будь-які пошуки польських жертв Волинської трагедії після того, як у Польщі Сейм ухвалив закон про встановлення Національного дня памʼяті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях ІІ Речі Посполитої. Як документ, так і відео були підроблені.
7 червня Міністр культури та стратегічних комунікацій України повідомив, що у соціальних мережах серед польської та української аудиторії поширюється неправдива інформація про те, що українська сторона нібито призупинила пошукові та ексгумаційні роботи в селі Пужники Тернопільської області.
«Ця інформація, яка викладена нібито в листі за моїм підписом, є фейком, спрямованим на підрив історичного конструктивного діалогу між Україною та Польщею», – написав міністр Микола Точицький.
Документ, який поширюють у мережі, виданий нібито від імені Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та підписаний Точицьким. На бланку видно герб України, адресу та контакті дані міністерства, а також нібито підпис міністра. Однак автори підробки неправильно написали саму назву держустанови – «Міністерство культури і стратегічної комунікації» замість «Міністерство культури та стратегічних комунікацій». Також внизу видно звичайний підпис міністра, тоді як оригінальні державні документи в Україні підписуються електронним підписом, який містить сертифікат та дату підпису. Також автори фейкового документа посилаються на вигадану постанову Кабміну.
На фейк відреагували також у польському Міністерстві культури та національної спадщини. Там заявили, що інформація про зупинку з українського боку ексгумацій не відповідає правді.
У Міністерстві звернули також увагу на відео з використанням особистості проф. Анджея Оссовського з Поморського медичного університету у Щецині, який керував ексгумаційними роботами з польської сторони. У відео, яке поширюється в інтернеті, можна почути нібито слова професора Оссовського, що Україна вирішила призупинити ексгумаційні роботи після того, як у польський Сейм ухвалив рішення про встановлення 11 липня Національного дня памʼяті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях ІІ Речі Посполитої.
На сторінці Поморського медичного університету проф. Анджей Оссовський опублікував заяву, де повідомляє, що він не є автором цих слів і ніколи не записував подібного відео. У коментарі для wPolityce науковець зазначив, що взагалі немає профілю на Facebook, звідки поширювалось відео. «Виявилося, що понад рік тому хтось створив профіль під моїм іменем, явно вкравши як фотографії з інтернету, так і елементи, які є на моїх профілях в інших соціальних мережах, зокрема X. Хтось створив такий профіль, зібрав групу підписників, друзів і на цьому профілі з’явилася фейкова інформація», – сказав проф. Анджей Оссовський.
На думку професора, відео було зроблене за допомогою штучного інтелекту. «Я заявляю, що не є автором контенту, поширеного в соціальних мережах, а викладена в ньому інформація є повністю неправдивою та маніпульованою. Ці дії порушують мої особисті права, підривають вірогідність проведених досліджень та можуть ввести громадську думку в оману щодо характеру та мети польсько-української співпраці у виявленні жертв конфліктів та репресій», – йдеться у заяві проф. Оссовського.
Ексгумації в Пужниках
Як нагадав Микола Точицький, польовий етап ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії тривав у Пужниках протягом 23 квітня – 10 травня цього року. За інформацією польської сторони, внаслідок ексгумації вдалось знайти рештки 42 осіб. Наступним етапом ексгумацій повинні стати антропологічні та генетичні дослідження, які дозволять вказати точну кількість жертв, а також ідентифікувати їх. Такі дослідження триватимуть до кінця року. Остаточною метою ексгумацій є ідентифікація загиблих та їхнє гідне поховання у Пужниках. Ексгумації у Пужниках – це перші роботи за останні роки, після того, як у 2017 році Україна призупинила видавання дозволів на пошук та ексгумацію для поляків.
В ексгумаційних роботах взяли участь археологи, антропологи, судмедексперти та генетики з Польщі та України. Роботи відбувались під керівництвом професора Анджея Оссовського з Поморського медичного університету у Щецині (з польської сторони) та дослідниці й наукової співробітниці музею археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Аліни Харламової (з української сторони). Також в ексгумаціях брали участь представники фонду «Свобода і демократія», Інституту національної пам’яті Польщі та організація «Волинські старожитності».
Росія використовує тему Волині для ескалації конфлікту
«Вже багато років ми спостерігаємо, як Росія цілеспрямовано розігрує тему Волині, підживлюючи польські крайні праві середовища. Це одна з найскладніших тем у польсько-українських відносинах – така, що викликає емоції, але не дозволяє досягти консенсусу», – говорить експертка з польсько-українських відносин, головна редакторка «Українського альманаху» та членкиня ради фонду «Український дім» Ольга Попович.
Вона підкреслює, дозвіл на проведення ексгумацій, який надала Україна, став важливим жестом в контексті побудови взаєморозуміння між країнами. Зокрема, зараз тривають ідентифікаційні роботи останків, знайдених у Пужниках.
«Цей процес триває, і саме тоді, коли є реальні позитивні зрушення, з’являються спроби дискредитації – фейки й провокації», – застерігає Попович.
Експертка вважає, що питання не втратить своєї гостроти найближчим часом. У цьому контексті вона також згадала ухвалення польським Сеймом закону, який встановлює 11 липня – день пам’яті жертв Волинської трагедії – державним святом. Попри те, що ця дата давно вшановується в Польщі, нове законодавче формулювання виглядає як політичний сигнал. «Доволі стримана відповідь української сторони на це рішення польського пардаменту викликала жорстку реакцію навіть серед проукраїнськи налаштованих польських середовищ», – зазначає Попович.
Ситуація ускладнюється також політичними змінами в Польщі. Новообраний президент Кароль Навроцький – історик за освітою – ще до виборів виступав з жорсткою риторикою щодо України у контексті історичної пам’яті. Це, на думку експертки, не обіцяє відкритості до діалогу. «Його публічні заяви радше свідчать про спробу нав’язати польське бачення минулого у форматі монологу. А монолог – це шлях до глухого кута у відносинах», – підкреслює вона.
«Як на мене, поява фейкового документа нібито від Міністерства культури України мала стати каталізатором емоційної реакції з боку польських середовищ. Метою було створити враження, що переломного позитивного моменту у відносинах так і не настало – що все залишається в негативі, а українська сторона нібито не готова до конструктивного діалогу з Польщею», – зазначає експертка.
Водночас Ольга Попович наголошує: попри загрозу ескалації, реальні кроки на рівні інституцій здатні втримати баланс і зменшити напругу.
«Надзвичайно важливо, щоб технічна співпраця між урядами тривала. Саме конкретні домовленості, зокрема щодо подальших ексгумацій – як в Україні, так і в Польщі – можуть запобігти новим спалахам емоцій і зменшувати негативний чинник від політизації болючої теми», – резюмує експертка.
Волинська трагедія 1943 року та мораторій на ексгумацію – довідка
Тема Волинської трагедії 1943 року є однією з найбільш складних та суперечливих в українсько-польських відносинах. У 2016 році у Польщі на законодавчому рівні події 1943 року визнано «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, проти громадян Речі Посполитої», а днем пам’яті визнано 11 липня. 3 червня 2025 року депутати польського Сейму одноголосно (за винятком однієї депутатки від Громадянської платформи, яка утрималась) ухвалили закон про встановлення 11 липня Національним днем памʼяті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях ІІ Речі Посполитої. Ухвалення відповідного закону підвищує ранг свята до статусу державного, що веде за собою більше меморіальних та освітніх заходів, присвячених подіям 1943 року.
З темою Волині тісно повʼязане також питання вшанування памʼять поляків, які загинули у 1943 році і чиї останки досі знаходяться на території України і не поховані належним чином. Для того, щоб проводити дослідницькі та пошукові роботи, а після цього ексгумацію, польська сторона повинна отримати дозвіл на це від України. Однак в останні роки Україна не розглядала заяви на видання дозволів. Приводом для цього стала серія руйнувань українських могил на території Польщі.
У 2015 році вандали вперше розбили плиту на могилі на горі Монастир, яка була встановлена легально. Хоч польські активісти розбиту плиту поставили назад на могилу, та польська влада залишилась бездіяльною щодо цих випадків. Тоді українська сторона, враховуючи теж і інші руйнування українських могил, виступила до Польщі з проханням про відновлення таблиці та легалізації всіх нелегальних поховань в обох країнах. І як відповідь на бездіяльність на дії вандалів зі сторони польської влади, а також після руйнування місцевою владою нелегальної могили воякам УПА у селі Грушовичі, Україна у 2017 році зупинила видачу дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт для поляків на своїй території. У 2019 році президенти Польщі та України домовились про відновлення українського памʼятника і українська сторона відновила видачу дозволів на пошукові роботи для поляків. У 2020 році вандали вдруге і вже повністю розбили таблицю на могилі на горі Монастир. Україна очікувала на повне відновлення таблиці в її первісному стані згідно з двосторонніми домовленостями, але нова таблиця, встановлена польською стороною у 2020 році, не містила переліку імен похованих там воїнів та напису «Полягли за вільну Україну». Оскільки Польща не дотримала своїх обіцянок, Україна знову призупинила розгляд заявок на пошукові роботи та ексгумації.
У червні 2022 року у Києві уряди Польщі та України підписали Меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, в якому зазначається, що його виконання має розпочатись після тримісячного періоду після скасування воєнного стану по всій Україні. У меморандумі йдеться про «співробітництво держав в розшуку, ексгумації, похованні, відзначенні, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань. Для цього планується створення українсько-польської робочої групи, яка виконуватиме спільні домовленості». Однак попри меморандум, польські політики та високопосадовців на рівні премʼєра та міністра оборони почали заявляти, що без розв’язання історичного питання з Польщею Україна не зможе вступити до ЄС.
У 2023 році археологи з Польщі та України виявили поховання польських жертв Волинської трагедії у селі Пужники у Тернопільській області. Українська влада погодилася на початок пошукових робіт у цьому місці в листопаді 2022 року. Тоді цю подію схвально оцінили представники польської влади. «Українська влада дала згоду на проведення перших пошуків та подальшої ексгумації похованих на території України поляків. Після відкриття левів та спільного вшанування Львівських орлят і Січових стрільців це надзвичайно важлива подія. Дякуємо друзі», – прокоментував тоді цю подію міністр – член Ради міністрів Міхал Дворчик. Але польську заяву на ексгумаційні роботи так і не було розглянуто. Компромісу вдалось досягнути у 2024 році.
Вже на початку січня 2025 року стало відомо, що перші за останні роки ексгумації відбудуться саме в Пужниках. 22 квітня 2025 року, напередодні початку ексгумаційних робіт, стало відомо, що невідомі підмінили пам’ятну таблицю на могилі воїнів Української повстанської армії на горі Монастир, що у Польщі. Міністри культури України та Польщі опублікували спільну заяву, в якій засудили підміну памʼятної таблиці на могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі. Міністри назвали інцидент актом вандалізму та провокацією на користь Росії.
Анастасія Верховецька
