Наприкінці листопада 2023 року Комісія з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі (ІНП) оприлюднила заяву про закриття слідства у справі операції «Вісла». Слідство дійшло до висновків, що масова депортація близько 140 тисяч польських громадян української національності, здійснена у 1947 році комуністичною владою Польщі, «мала превентивно-захисний, а не репресивний характер». Таке рішення викликало гостру критику як в Україні, так і в Польщі, а Обʼєднання українців у Польщі навіть звернулось до суду, щоб оскаржити результати слідства ІНП. 17 липня 2024 року Окружний суд Варшави постановив, що Інститут національної памʼяті Польщі повинен відновити розслідування акції «Вісла».
«Окружний суд Варшави визнав, що прокурор Інституту національної памʼяті Польщі зробив помилкові висновки [під час розслідування щодо акції «Вісла» – ред.] та не врахував досліджень істориків та досвід депортованих. На думку судді, акція “Вісла” мала злочинний характер. Тому ІНП повинен наново розглянути справу», – повідомив у коментарі для «Нашого вибору» голова Обʼєднання українців у Польщі (ОУП) Мирослав Скірка.
Саме Обʼєднання українців у Польщі було одним з ініціаторів розслідування у справі рішення про переселення в 1947 році, в рамах операції «Вісла», мешканців південно-східної Польщі. Слідство Комісії з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі тривало з 2012 до 2023 року, коли Комісія ІНП у Жешуві (Ряшеві) ухвалила рішення про закриття справи. «Висновки слідства свідчать, що евакуація осіб української, лемківськоїУ тексті, опублікованому на сторінці Головної комісії з переслідування злочинів проти польського народу лемки вказані як національність поряд з українцями та поляками. Натомість лемки є етнографічною групою українців, що мешкає або походить із Лемківщини, розташованої в карпатських Бескидах на території сучасних України, Польщі та Словаччини. та польської національностей мала превентивно-захисний, а не репресивний характер <…> Під час розслідування не було жодних підстав для висновку, що переселення є злочином проти людяності чи комуністичним злочином», – йшлось у рішенні Інституту національної памʼяті.
Торішнє рішення ІНП викликало значне обурення серед польських та українських істориків та загалом серед представників української меншини у Польщі. Тоді ж Обʼєднання українців у Польщі та Обʼєднання лемків розпочали процес оскарження рішення Інституту національної памʼяті та подало відповідну скаргу до суду. Як пояснив Мирослав Скірка, після «кружлянь справи по декількох судах», її нарешті розглянув Окружний суд у Варшаві.
Рішення Окружного суду у Варшаві
17 липня 2024 року Окружний суд у Варшаві ухвалив рішення у цій справі на користь Обʼєднання українців у Польщі та наказав Інституту національної памʼяті відновити розслідування операції «Вісла».
«На думку суду, висновок прокурора [ІНП – ред.] щодо того, що <…> акція примусового виселення громадян Польщі української національності у квітні-липні 1947 року <…> не має в собі ознак злочину, не опирається на багатосторонній і комплексний аналіз ситуації, а використана аргументація не враховує ряд свідчень депортованих осіб та досліджень українських та польських істориків <…> В обґрунтуванні рішення [Прокурор ІНП – ред.] представив неправдивий хід операції “Вісла”, можна сказати, узгоджений з історіографією Польської Народної Республіки», – йдеться у рішенні варшавського суду.
З обґрунтування рішення, яке ОУП надало на прохання «Нашого вибору», можна дізнатись, що Окружний суд Варшави звинувачує ІНП в тому, що той у своєму слідстві не використав актуальних історичних знань, а також низки джерел, які дозволяють зіставити офіційну позицію комуністичної влади Польщі та реальні наслідки депортації населення.
«Прокурор [ІНП] також оминув у своїй аргументації той факт, що 140 000 осіб, яких в рамах операції “Вісла” було примусово виселено на інший кінець Польщі, також було конфісковано майно та заборонялось залишати визначені владою місця проживання», – читаємо у рішенні суду.
Суд також наголошує, що Інститут національної памʼяті використовував тезу, що нібито переселення населення мало захистити його перед українським підпіллям та діяльністю Української повстанської армії. Однак, як підкреслюється у судовому рішенні, така теза «цілком суперечить тому факту, що не було намірів евакуювати суто польське населення, яке через це могло ще більше постраждати від українського підпілля». «Читаючи текст рішення, складається непереборне враження, що тодішня влада на силу намагалася знайти виправдання такій масовій депортації. Це також не пояснює причини переміщення українського населення з теренів, де українське підпілля не мало своїх структур і де воно не діяло», – йдеться у рішенні варшавського суду.
Що далі?
На рішення Окружного суду у Варшаві про відновлення розслідування у справі акції «Вісла» позитивно відреагували в Обʼєднанні українців у Польщі. «Можемо сказати, що на цьому етапі виграв здоровий глузд та фундаментальна пошана до історичних фактів, документів, досліджень, а в першу чергу до трагічного життєвого досвіду українців у Польщі. Сподіваємося, що виграє також справедливість, питання лише чи доживуть до цього якісь особи, яких депортувала влада в 1947 році залишається відкритим. Своє попереднє слідство ІНП провадив 17 років», – заявив у коментарі для «Нашого вибору» Мирослав Скірка.
Одночасно з цим, в ОУП залишаються побоювання, що Інститут національної памʼяті Польщі замість того, щоб належним чином дослідити операцію «Вісла», лише затягне справу на роки. «Що буде далі, важко сказати, оскільки ця справа повертається знову до ІНП, а там прокурори не змінились. Тому важко розраховувати на те, що їхня позиція кардинально змінилась. Цілком можливо, вони розпочнуть розслідування, але будуть тягнути його років надцять», – говорить у коментарі для «Нашого вибору» секретар Обʼєднання українців у Польщі Мирослав Купич.
Історична довідка
28 квітня 1947 року у Польській народній республіці розпочалась єдина у польській історії настільки масова та трагічна за своїми наслідками акція депортації своїх же громадян. Акція з кодовою назвою «Вісла» / «Wisła» передбачала примусове переселення українців та українсько-польського мішаного населення зі східної Польщі до її західних воєводств. З квітня по липень 1947 року понад 140 тисяч осіб було примусово виселено з власних домівок без права на повернення.
Читайте також: Операція «Вісла». «Остаточне вирішення українського питання»
Анастасія Верховецька