Представники польського павільйону на 61-й Венеційській бієнале приєдналися до понад 150 митців і кураторів, які вимагають виключити їхні роботи з голосування за нагороду глядацьких симпатій. Автори звернення заявляють, що можуть звернутися до суду, якщо організатори проігнорують цю вимогу. Ініціатива стала продовженням суперечки навколо участі в бієнале павільйонів Росії та Ізраїлю, а також реакції керівництва виставки на позицію міжнародного журі.
Про деталі конфлікту стало відомо з відкритого листа, оприлюдненого на платформі e-flux, а також із публікації Gazeta Wyborcza.
Серед підписантів – понад 60 художників і мистецьких колективів, представлених на головній виставці бієнале, а також автори та куратори 39 національних павільйонів. До них долучилися представники України – художниця Жанна Кадирова, куратори Ксенія Малих і Леонід Марущак, а також Катя Хімей та Іванна Козаченко, які працюють над супровідною програмою українського павільйону.
Лист також підписали представники польського павільйону – художники Богна Бурська та Даніель Котовський, а також кураторки Ева Хоміцька і Йоланта Вощенко.
Конфлікт навколо нагород
Нинішня ситуація стала продовженням суперечки, яка розгорілася ще навесні. Наприкінці квітня п’ятеро членкинь міжнародного журі, що мали присуджувати головні нагороди бієнале – «Золотого лева» та «Срібного лева», – заявили, що не братимуть до уваги павільйони Росії та Ізраїлю під час оцінювання.
У відповідь керівництво бієнале попередило журі про можливі юридичні наслідки. Зокрема, представник ізраїльського павільйону Белу-Сіміон Файнару заявляв про можливість позову через дискримінацію. Після цього членкині журі відмовилися від своїх функцій.
Організатори вирішили не призначати нове журі й оголосили, що цього року традиційні нагороди замінять преміями глядацьких симпатій. Переможців мають оголосити після завершення бієнале 22 листопада.
Чому митці не хочуть брати участь у голосуванні
У відкритому листі автори наголошують, що не виступають проти самої ідеї глядацького голосування. Однак вони вимагають вилучити їхні роботи зі списків кандидатів на нагороду на знак солідарності з колишніми членкинями журі та на захист їхнього права ухвалювати рішення без тиску чи загрози покарання.
За словами підписантів, про своє рішення вони повідомили організаторів ще 9 травня – у день відкриття виставок для відвідувачів. Проте вже за кілька днів виявили, що їхні імена досі присутні в електронних бюлетенях для голосування.
20 травня митці надіслали повторне звернення, але відповіді так і не отримали.
У листі вони звинувачують організаторів у введенні відвідувачів в оману та неповазі до учасників виставки. Вони вимагають анулювати вже подані за них голоси, вилучити їхні імена з усіх матеріалів, пов’язаних із нагородою глядацьких симпатій, і письмово підтвердити виконання цих вимог. В іншому разі автори листа заявляють про намір розглянути подальші юридичні кроки.
Бієнале проходить на тлі протестів
61-та Венеційська бієнале від самого початку супроводжується політичними суперечками. Найбільше дискусій викликала участь павільйонів Росії та Ізраїлю. Частина мистецької спільноти також ставила питання щодо участі США.
Раніше Міністерство культури Польщі назвало це рішення «скандальним» і підтримало міжнародні заклики до його перегляду.
У березні Польща разом із ще 21 європейською державою та Україною підписала спільний лист протесту проти участі Росії у бієнале. Міністерка культури Польщі Марта Ценковська тоді заявила, що країна продовжуватиме тиск на організаторів і координуватиме свої дії з європейськими партнерами та Україною.
Протести проти участі Росії підтримували також представники польського культурного середовища. Під час Венеційської бієнале колишній міністр культури Польщі Бартломєй Сєнкевич та колишня кураторка польського павільйону Марта Чиж провели акцію біля виставкових просторів. Вони тримали банер із написом: «Venice Biennale = Whitewashing Russian War Crimes» («Венеційська бієнале = відбілювання російських воєнних злочинів»).
Попри заклики до бойкоту, усі країни залишилися серед учасників виставки. Водночас ізраїльський павільйон кілька разів тимчасово закривали через акції протесту. Російський павільйон був відкритий лише під час триденного пресового показу, а після офіційного відкриття для широкої публіки його закрили, залишивши відвідувачам можливість переглядати відеоматеріали на екрані біля входу.
Однією з найгучніших акцій став протест 6 травня біля російського павільйону, який спільно провели учасниці російського антипутінського гурту Pussy Riot та активістки українського руху Femen.
Ред.
Джерело: Gazeta Wyborcza
