24 серпня понад 200 іноземців зібралися перед Мазовецьким воєводським управлінням у Варшаві, протестуючи проти багаторічного очікування на рішення щодо легалізації перебування. Вимагали скасувати статтю 100d закону про допомогу громадянам України, збільшити кількість працівників управління та зробити дані про чергу й реальні строки розгляду справ публічними. Акцію організувала низова ініціатива Głos Migranta.
За даними організаторів, на акцію прийшли працівники IT, виробництва та сфери послуг, студенти, родини з дітьми, а також поляки, які хотіли підтримати іноземців. Попри сильний дощ, люди залишалися на площі з парасолями та картонними плакатами.
На плакатах замість традиційних гасел були написані цифри – кількість днів, які конкретні люди чекають на рішення: «420 днів очікування», «Чекаю вже 476 днів», «500 днів без рішення», «546 днів і далі чекаю», «2 роки. Ще почекати?»
Учасники скандували: «Де моя карта?»
«Платимо податки, чекаємо роками»
За законом, рішення у справі про дозвіл на тимчасове перебування має бути ухвалене протягом 60 днів. Водночас середній час розгляду справ у Мазовецькому воєводстві становить 394 дні, а 738 справ у цьому управлінні станом на 6 липня 2026 року тривали понад два роки. Такі дані містить відповідь Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі (MSWIA) на депутатський запит №18089.
У масштабах усієї Польщі на рішення воєводів очікували 463 487 справ – за останніми опублікованими даними MSWiA, станом на 13 жовтня 2025 року.
Мазовецьке воєводське управління має найбільше навантаження. У 2025 році тут подали 129,6 тисячі заяв на тимчасовий побит. Загалом по Польщі таких заяв було 508,8 тисячі.
Через тривале очікування люди фактично опиняються у підвішеному стані. Вони можуть легально перебувати в Польщі, але без карти перебування стикаються з проблемами при підтвердженні свого статусу перед роботодавцями та банками. Крім того, вони не можуть без ризику виїхати з Польщі й повернутися назад.
Програмістка Надія Астахава, яка переїхала до Варшави ще до початку повномасштабного вторгнення, розповіла Gazeta Wybprcza, що чекала на рішення щодо карти перебування понад рік. Вона кілька разів подавала нагадування до управління та скаржилася на затягування розгляду справи. Зрештою жінка подала до суду на мазовецького воєводу.
Казах Аян Сакєн, який приїхав до Варшави навчатися, чекає на карту перебування вже півтора року. За його словами, через відсутність документа йому складніше знайти роботу, оскільки роботодавці хочуть бачити вже видану карту побиту.
Інший учасник протесту, громадянин Азербайджану Тимур, розповів журналістам Gazeta Wyborcza, що чекає на рішення майже два роки. Через це він не може нормально шукати роботу та виїхати з Польщі.
Що стоїть за тривалим очікуванням
Однією з головних причин тривалого очікування мітингувальники статту 100d закону про допомогу громадянам України у зв’язку з війною. Її запровадили як тимчасовий захід, щоб зменшити навантаження на воєводські управління після різкого зростання кількості заяв.
Стаття фактично призупинила перебіг адміністративних строків у справах про легалізацію перебування іноземців. Тобто закон передбачає, що в певних процедурах воєвода має ухвалити рішення протягом 60 днів, але поки діє 100d, цей строк не спливає.
Водночас на цей період обмежено застосування правил про бездіяльність органу. Через це людина, яка роками чекає на рішення, має значно менше можливостей змусити адміністрацію дотримуватися встановлених законом строків.
Зараз її дія продовжена до 4 березня 2027 року.
Водночас юридичний статус цієї норми вже став предметом судових спорів. У травні 2025 року Головний адміністративний суд в одній зі справ відмовився застосувати статтю 100d, пославшись на її несумісність із конституційним правом на судовий захист. У червні 2026 року адміністративний суд у Глівіцах також не застосував цю норму в конкретній справі. MSWiA у відповіді польському Омбудсмену від 30 червня 2026 року визнало, що існує висока ймовірність: адміністративні суди, розглядаючи скарги на бездіяльність або затягування справ воєводами, відмовлятимуться застосовувати статтю 100d щодо періоду після 30 червня 2024 року.
За словами Олександра Пестрикова з Українського дому у Варшаві, вимога скасувати статтю 100d звучить у середовищі організацій, які працюють із мігрантами, ще з 2023 року.
«Після 2026 року, коли влада офіційно оголосила про те, що основні положення закону про допомогу скасовуються і ми повертаємося до нормального життя, важко пояснити, чому треба зберігати статтю, яка вводилася як тимчасова з метою зменшити навантаження на воєводські управління у кризовий момент, якщо криза вже, з точки зору влади, минула», – зазначає Пестриков.
Водночас він скептично оцінює те, що саме скасування 100d зможе розв’язати проблему багаторічного очікування на документи. На його думку, головною причиною затримок залишається нестача працівників у воєводських управліннях.
«Але це точно зробить відносини іноземця з владою чеснішими, адже поверне заявникам механізм, хай і не завжди ефективного, впливу на рішення чиновників», – вважає Пестриков.
«Ми не просимо привілеїв»
Організатори наголошували, що іноземці не вимагають розглядати їхні справи поза чергою.
«Ми не просимо привілеїв. Ми хочемо, щоб Польща дотримувалася власного законодавства», – заявляли під час протесту, пише OKO.Press.
Організатор акції білорус Яуген Собалєу також заявив, що іноземці виконують свої обов’язки перед польською державою, платять податки й хочуть лише можливості нормально жити в Польщі.
За даними, наведеними організаторами, іноземці, що працюють у Польщі, щороку сплачують близько 21,5 млрд злотих внесків до ZUS. Лише громадян України, які сплачують ці внески, понад 857 тисяч.
Управління просило додаткові 175 посад
Проблема, за словами організаторів, пов’язана не лише з кількістю заяв, а й із недостатньою кількістю працівників.
Минулого року Мазовецьке управління зверталося до MSWiA з проханням профінансувати 175 додаткових посад у відділі у справах іноземців. Управління пояснювало це зростанням кількості заяв із 93,5 тисячі у 2021 році до 185 тисяч у 2025 році. Додаткового фінансування на ці посади воно не отримало.
Що вимагають від воєводи
Того ж дня організатори подали до Мазовецького воєводського управління першу петицію.
У ній три основні вимоги.
Перша – щоб мазовецький воєвода звернувся до міністра внутрішніх справ і адміністрації з вимогою скасувати статтю 100d.
Друга – повторно звернутися до міністерства щодо фінансування додаткових посад у відділі у справах іноземців та оприлюднити відповідь MSWiA. Організатори також пропонують використати доступні кошти, зокрема Фонду притулку, міграції та інтеграції, для створення посад працівників, які ухвалюють рішення у справах іноземців.
Третя – регулярно публікувати в Бюлетені публічної інформації детальні дані про роботу відділу: кількість незавершених справ, реальні строки їх розгляду, кількість справ, розглянутих поза чергою, кількість працівників, витрати коштів фонду та графік скорочення накопиченої черги.
Окремо автори петиції вимагають повідомляти, чи існує в управлінні можливість записатися на прийом або домогтися розгляду справи поза загальною чергою, на яких правових підставах це відбувається та скільки таких випадків було у 2022–2026 роках.
Автори петиції пояснюють, що хочуть бачити не лише середній строк розгляду, а й дані про розподіл часу очікування – зокрема медіану та показники, які показують, скільки чекають 10%, 50%, 90% та 99% заявників. На їхню думку, середня цифра не показує, наскільки сильно можуть відрізнятися терміни очікування для різних людей.
Петицію може подати будь-яка фізична особа. Управління має її розглянути протягом трьох місяців.
«Є ще й поляки, які нас підтримують»
На акцію прийшов також поляк Адам Косела з польським прапором. Він розповів Gazeta Wyborcza, що дізнався про протест із Reddit, а потім про нього повідомив знайомий індієць.
«Це ганьба, що ми як народ, який неодноразово був змушений мігрувати, так ставимося до іноземців», – сказав Адам Косела.
Зібрання відбулося спокійно. За інформацією організаторів, представники Мазовецького воєводського управління під час акції ніяк не відреагували.
Ред.
Джерело: Gazeta Wyborcza, OKO.Press, прес матеріали Glos Migranta