Після концерту Макса Коржа, що відбувся 9 серпня на стадіоні PGE Narodowy у Варшаві, десятки молодих українців опинилися в процедурах депортації. За офіційними даними, затримано було 109 осіб, а 63 внесено до списку небажаних у Польщі. Частину з них уже примусово відправили в Україну.
Правозахисники та журналісти відзначають, що обмежені можливості для захисту, швидкість і суворість депортацій співпадають зі збільшенням упередженості та антимігрантської риторики в суспільстві.
Як розповідає Gazeta Wyborcza, одним із депортованих українців після концерту білоруського музиканта Макса Коржа став 23-річний Богдан, який жив і працював у Тримісті з 2021 року. Він прийшов на концерт із квитком на трибуну, але захотів зробити фото ближче до сцени. Разом із десятками інших він перестрибнув через огорожу й опинився на фан-зоні.
Богдана швидко затримала охорона та передала поліції. Вночі він постав перед суддею.
За версією поліції, хлопець ігнорував накази охорони: «Попри голосові повідомлення організатора, у яких закликали повертатися на своє місце, він не реагував на вказівки працівників охорони», – пояснила підінспекторка жолібозької поліції Ельвіра Козловська. Вона додала, що через це застосовано прискорений режим, передбачений для осіб, які тимчасово перебувають у Польщі без постійного місця проживання (ст. 89 і 90 KPW).
Богдан стверджує, що не чув жодних вказівок. Однак перед засіданням поліцейський порадив йому «визнати провину та отримати штраф», і він погодився, сподіваючись швидко повернутися додому.
Суд оштрафував його на 2 тисячі злотих. Але замість повернення на роботу (Богдан працював на складі одягу в Гданську), вже за кілька днів до його фірми прийшли прикордонники та розпочали процедуру депортації.
Фаєра і «антипольські жести»?
У протоколі поліцейський зазначив, що причиною затримання Богдана є «вихід на газон стадіону, а потім, всупереч вимозі працівника охорони, він не покинув майданчик», і додав, що «існують підстави для застосування прискореного режиму».
Варто при цьому зазначити, що найбільші емоції навколо концерту викликало не те, що молоді люди перестрибували через бар’єри, а те, що учасники мали червоно-чорні прапори які нібито мали антипольський характер. На цьому також акцентували більшість посльких політиків.
У документах із затримання Богдана немає жодного слова про прапори. Натомість у рішенні, підписаному командиром відділення Прикордонної служби в Гданську, зазначено, що причиною видворення 23-річного Богдана є його участь у концерті Макса Коржа:
«Під час заходу сталося масове порушення громадського порядку, що полягало, зокрема, у використанні димових ракет та порушенні недоторканності тілесності працівників охорони, що у багатьох випадках призвело до шкоди здоров’ю або інших наслідків для осіб, щодо яких учасники концерту здійснювали агресивні дії. Під час заходу також відбувалося поширення словесного контенту антипольського характеру та візуального (прапори), що шкодило інтересам польської держави, а саме прапорів Організації українських націоналістів (ОУН), пов’язаних із воєнними злочинами та етнічними чистками польського населення на Волині та у Східній Малопольщі».
«Іноземець брав активну участь у заході, а крім того, через невиконання наказів і вимог, виданих службами охорони, вчинив правопорушення, визначене статтею 54, пункт 1 Закону від 20 березня 2009 року про безпеку масових заходів», – написано далі.
У наступних абзацах уточнюється, що невиконання наказів також розглядається як порушення громадського порядку через те, що «ці дії підривають довіру суспільства до правової системи та принципів інтеграції і суспільного співжиття. Іноземець, перебуваючи у державі, зобов’язаний дотримуватися встановленого в ній закону, а порушення цих правил свідчить про повну відсутність поваги до соціальних норм та чинного правопорядку».
Наступного дня після ухвалення цього рішення, 24 серпня, Богдана перевезли до відділення Прикордонної служби у Варшаві, звідки через пункт пропуску в Дорогуську його депортували до України.
Запис із прикордонниками: «Ми виконуємо накази згори»
Gazeta Wyborcza отримала аудіозапис із відділення Прикордонної служби у Гданську, зроблений 23 серпня під час процедури депортації Богдана. На записі чутно матір хлопця, яка приїхала з його речами, та трьох працівників прикордонної служби. Жінка намагається зупинити депортацію сина та дізнатися, на яких підставах його видворяють із Польщі.
Під час розмови службовці пояснюють, що не ухвалюють рішень щодо його справи, а лише виконують накази згори. Зазначають, що після внесення людини до списку небажаних осіб автоматично втрачає чинність її карта перебування. Попри це, матір просить переглянути документи. При цьому їй відмовляють у можливості зробити фото паперів для адвоката.
Богдан цікавиться причинами депортації. Один із прикордонників відповідає, що рішення ухвалене вищими органами через порушення громадського порядку під час концерту.
«Це рішення ухвалене керівництвом зверху: через вихід на поле стадіону ім’я людини заносять до цього списку через загрозу громадському порядку. Закон спеціально застосовано саме так. Загалом положення закону [ймовірно, йдеться про допомогу громадянам України – ред.] захищають українців, але цей конкретний пункт не поширюється на них», – говорить прикордонник.
Коли матір повертається, їй дозволяють попрощатися з сином. Вона ще раз намагається переконати прикордонників відпустити його, але чує, що це неможливо – залишилося лише чекати, поки Богдан опиниться в Україні, щоб можна було вживати подальших заходів.
Один із прикордонників підкреслює: «Ось тільки тепер це почалося, раніше такого не було. Після цього концерту хтось відкрив очі й надійшов наказ, бо ми не хочемо таких речей у Польщі. Депортують усіх, кого затримала поліція».
Правозахисники: «Без шансів на захист»
«Неймовірно, що саме таке правопорушення може стати підставою для так швидкого початку процедур повернення», – каже Томаш Сєньов, очільник Інституту з питань правової держави / Instytut na rzecz Państwa Prawa, який представляє двох депортованих іноземців (Богдана та Ангеліну, про яку «Наш вибір» писав раніше).
«У своїй практиці я часто зустрічаю людей, які після відбуття терміну ув’язнення довго – пів року або навіть більше – борються, щоб уникнути депортації. А ці молоді люди мали на це лічені години, не більше шести. Це демонструє масштаб надмірної ретельності замість пропорційності, яка мала б дотримуватися у праві на повернення», – додає Сєньов.
Він підкреслює, що у спеціальних центрах покарання відбувають навіть ті, кого не депортують одразу. «Це люди іноді значно менш симпатичні, ніж ці молоді, але у них є права і дотримані процедури. Тут же жодних процедур не дотримано. Жорсткий режим негайного виконання призвів до того, що людей фактично одразу вигнали з Польщі, без шансів на реальний захист», – зазначає правозахисник.
«Цих людей визнано винними, але суд не дозволив їм оскаржити рішення. Щоб це зробити, потрібно отримати письмове обґрунтування. А ці особи були депортовані ще до того, як отримали письмовий вирок», – каже Сєньов.
Він посилається на практику Європейського суду з прав людини у Страсбурзі: підкреслюється, що видворення, яке порушує право на сімейне життя (а ці молоді люди мають родини в Польщі), допустиме лише у випадках, коли іноземці вчиняють відносно тяжкі кримінальні злочини.
У чому поспіх?
Журналіст Gazeta Wyborcza Рафал Гурський звернувся до Головного командування Прикордонної служби щодо причин такої швидкої процедури у цих справах. У листі, підписаному пресслужбою, зазначено, що відповідно до законодавства справи слід розглядати «без зайвої затримки», особливо ті, які «можуть бути розглянуті на підставі загальновідомих фактів або відомих органу, перед яким розглядається справа».
У випадку повернення іноземців «після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі адміністративні процедури також здійснюються невідкладно».
Далі у листі уточнюється, що під час кожного розгляду питання про зобов’язання іноземця повернутися прикордонна служба оцінює також можливість надання дозволу на перебування «з гуманітарних підстав» або дозволу на толероване перебування. Ці умови, як повідомляє пресслужба, «чітко визначені в законах».
Гурський також запитав Прикордонну службу, чи справді було видано наказ депортувати всіх затриманих після концерту на PGE Narodowym. Відповіді на це він не отримав.
Міхал Потоцький: «Фестиваль антиукраїнського популізму»
У своїй колонці «Фестиваль антиукраїнського популізму» для видання Gazeta Prawna журналіст Міхал Потоцький наголошує, що ще кілька років тому існував консенсус щодо українських мігрантів у Польщі: їх вважали культурно близькими, легко інтегрованими на ринку праці та безпечними з точки зору кримінальної статистики. Найбільш перспективними вважали студентів, які залишаються в країні, працюють на економіку та підтримують пенсійну систему.
Однак сьогодні ситуація змінилася – антипольські настрої, антиукраїнські кампанії та політичний популізм призвели до того, що держава демонструє жорсткість навіть щодо найбільш вразливих категорій: жінок, дітей і навіть українських поляків.
«Боротьба “на публіку” з жінками та дітьми вписується у ширший контекст. Держава знайшла й інших слабких, перед якими можна продемонструвати силу, і хизується депортацією дітей із концерту Макса Коржа. На противагу наративу, поширеному у соцмережах, справа не у “бандерівських прапорах” – їх було два, а кандидатів на депортацію 63. 57 із них через погоПого (в Україні частіше називають «слем») – термін із сленгу музичної сцени, який описує активні рухи, стрибки та штовханину фанів під час музичного концерту, особливо на рок-, панк- або поп-концертах. Часто це означає танцювальну хаотичну масу людей, що стрибають і штовхаються поруч сцени або на фан-зоні.на стадіоні та стрибки через бар’єри повернуться під дрони на Україну, а шестеро – під кийки білоруської спецслужби. Головного провокатора, росіянина з нідерландським паспортом, депортувати не будуть, бо він громадянин ЄС», – пише Потоцький.
Потоцький зазначає, що така «публічна демонстрація сили» і створення «проблеми», якої раніше не було, матиме свої наслідки: частина українців виїде на Захід, а частина набуде антипольських упереджень.
Ред.
Джерело: Gazeta Wyborcza, Gazeta Prawna
