Найактивніше під час президентської кампанії 2025 року у Польщі поширювалися антиукраїнські та антиєвропейські наративи. Такі висновки містяться у звіті think tank’у Alliance4Europe «Оцінка маніпуляцій та інформаційних втручань із-за кордону у президентські вибори в Польщі 2025 року», презентація якого відбулася на початку вересня. Приклади дезінформації включають твердження на кшталт: «Польські суди підтримують усунення українських прапорів із публічного простору», «ЄС може втрутитися у польські вибори», «Українці по-шахрайськи отримують 800+». Такі меседжі були інспіровані зовнішніми акторами, зацікавленими у дестабілізації ситуації в Польщі.
Масштаб кампанії оцінювали експерти із польських та міжнародних організацій, що спеціалізуються на аналізі дезінформації та моніторингу зовнішнього впливу на політику. Згідно з їхніми висновками, найбільше дезінформація у період передвиборчої кампанії торкалася мігрантів, політичних еліт, ЄС і західних союзів. Особливу увагу приділяли головним кандидатам – Рафалу Тшасковському (Громадянська коаліція) та Каролю Навроцькому (Право і справедливість). Їх представляли як «інструменти чужого впливу», які нібито діють в інтересах інших держав. Навроцького зображували «русофобом» або «агентом Трампа», а Тшасковського – «кандидатом брюссельських салонів» і «васалом Сороса».
Натомість штучно створювали симпатії до крайніх правих кандидатів – Гжегожа Брауна та Славоміра Менцена, яких подавали як антиістеблішментних політиків, здатних «захистити» Польщу від уявної загрози з боку ЄС та західних союзів».
«Цей наратив стратегічно позиціював крайніх правих політиків як захисників національного суверенітету від зовнішніх впливів», – підсумовують автори звіту.
Під час передвиборчої кампанії було зафіксовано операції, характерні для російських спецслужб, як-от Doppelgänger / Двійник (імітація справжніх західних медіа) та Overload / Перевантаження (масове надсилання неправдивих матеріалів медіа й фактчекерам для «перевантаження» їх роботою).
Крім акаунтів, пов’язаних із Росією та Білоруссю, чи польськими прихильниками Путіна, поляризаційні наративи поширювали й консервативні організації, підозрювані у співпраці з Кремлем. Серед них – іспанська Citizen GO та Ordo Iuris, про зв’язки якої з Москвою писала в OKO.press Клементина Суханов. Проросійські меседжі з підсанкційних медіа з Росії та Білорусі також передруковували польською мовою портали, пов’язані з сервісом Lega Artis і мережею Pravda.
«Прийом українських біженців шкодить Польщі» – антиукраїнські наративи в центрі кампанії
Дослідники підкреслюють, що Польща є мішенню російських операцій впливу ще з 2014 року, після анексії Криму. Причиною є як тісні відносини Варшави з Києвом, так і ключова роль Польщі у прийомі українських біженців. Після повномасштабного вторгнення 2022 року російські кампанії набули нового виміру: почали навмисно атакувати українських біженців у Польщі, прагнучи посіяти невдоволення та розколоти суспільство. Це частина ширшої агресії Росії проти українців – позбавити їх безпеки не лише вдома, але й за кордоном.
Аналіз змісту, який поширювали FIMI-актори (Foreign Information Manipulation and Interference – маніпуляції та втручання з-за кордону) під час обох турів президентських виборів у Польщі, показав, що було сформовано ключові мета-наративи. Вони стосувалися широкого кола тем і гравців – України, ЄС, Заходу та польського уряду. Проте в усіх випадках повторювалася одна логіка: малювати образ нелегітимної або байдужої держави.
Такі дезінформаційні кампанії мають не лише інформаційний, а й психологічний ефект: вони створюють атмосферу ворожнечі, що підриває почуття безпеки у громадах, які приймають біженців.
Україну в цих кампаніях представляли як загрозу регіональній стабільності, тоді як Росію та Білорусь – як «жертв» або навіть «миротворців», нібито загнаних у кут західною агресією. Це типове перевертання ролей – жертви й агресора – яке стає фундаментальним елементом гібридної війни. Його мета – розмити моральні межі, нормалізувати та виправдати політичні й військові дії Москви та Мінська, а водночас послабити міжнародні альянси.
Найпотужнішим блоком стали антиукраїнські наративи. Вони були настільки масштабними, що аналітики виокремили три основні мотиви:
- Антибіженський мотив. Українців у Польщі зображали як тих, хто «зловживає системами допомоги» та постійно вимагає більше грошей. Прикладом стала маніпуляція відео: запис, де українські біженці висловлювали підтримку своїй країні, змонтували так, щоб здавалося, ніби вони вимагають від уряду додаткових виплат.
- Мотив загрози. Українських біженців і навіть українську владу звинувачували у підготовці терактів у Польщі, зокрема проти виборчих дільниць. Такі повідомлення мали на меті залякати поляків і знизити явку, водночас підриваючи довіру до чесності виборів. Ці наративи масово поширювалися в рамах операцій на кшталт «Overload».
- Мотив символіки. Проросійські активісти поширювали твердження, що польські суди нібито підтримують право знімати іноземні символи з публічного простору, особливо українські прапори. Це мало створити враження, що українська присутність у Польщі є «чужорідною» та загрозливою для національної ідентичності.
У підсумку, як зазначають автори звіту, саме антиукраїнські мета-наративи стали найпоширенішим інструментом дезінформації у виборчій кампанії. Через апеляцію до образів «жадібних біженців», «терористичної загрози» та «небажаної символіки» проросійські кампанії намагалися дискредитувати Україну та її громадян, вплинути на громадську думку та змінити політичний баланс у Польщі.
У звіті виділено також субнаративи, які підтримували основні наративи, поширювані під час польських президентських виборів.
У звіті виокремлено цілий блок антиукраїнських тем, які активно розкручувалися в ході виборів, зокрема:
- «Підтримка України шкодить Польщі» – мовляв, фінансова допомога Києву та прийом біженців виходять за межі польських інтересів і «з’їдають» ресурси, які слід віддати громадянам Польщі.
- «Українці експлуатують системи допомоги» – біженців зображали як опортуністів, що користуються соціальними виплатами без достатніх підстав.
- «Шахрайство зі схемами виплат» – наратив про нібито масові маніпуляції українців програмами соцдопомоги на кшталт 800+.
- «Українці – загроза безпеці» – кампанії поширювали твердження, що біженці становлять фізичну загрозу Польщі та ЄС.
- «Українські терористи» – дезінформація доходила до заяв, що українці планують убивства польських політиків та напади на виборчі дільниці.
- «Поляки нетолерантні до українців» – громадяни Польщі виявляють нетерпимість до українців, посилаючись на ймовірні випадки крадіжок та іншої незаконної діяльності як основу для таких настроїв.
- «Українські символи загрожують польській ідентичності» – ширилися заклики до усунення українських прапорів, навіть із посиланням на «рішення судів».
Експерти зазначають, що вперше в таких масштабах у виборчий період застосовувалася дезінформація про нібито «терористичні» плани українців. Це новий рубіж у російських операціях, спрямований на залякування виборців, особливо тих, хто підтримує проєвропейських кандидатів.
Ці наративи будувалися на використанні економічних страхів – інфляції, зростання цін, дефіциту ресурсів. Винними за це призначали українців та допомогу Україні. Водночас нагнітання теми «української загрози» мало радикалізувати політичний дискурс і підштовхнути виборців до крайніх правих сил, які позиціювали себе як єдина альтернатива «хаосу».
У звіті наголошується: така тактика створює сприятливий ґрунт для фрагментації суспільства, посилення ксенофобії й екстремізму, а також для підриву довіри до виборчого процесу і демократичних інституцій.
Аналіз охоплював 20 зафіксованих прикладів дезінформації, які поширювались між квітнем і червнем 2025 року. Серед них:
- поширювалися неправдиві твердження, що польські суди нібито підтримують усунення українських прапорів із публічних місць;
- автентичне відео українських біженців було змінено так, щоб виглядало, ніби вони вимагають від польської влади більше грошей та соціальних виплат;
- поширювалися фейки, нібито українські біженці та уряд України планують теракти проти виборчих дільниць у Польщі та вбивства польських політиків;
- для розпалювання неприязні використали жартівливе відео українки, яка показувала «сім паспортів» і кепкувала, що отримує виплати «800+» на кожен із них;
- нігерійський сайт опублікував щонайменше 26 фейкових матеріалів, згенерованих ШІ, аби заробити на рекламі; серед них – про «перенесення дати виборів» чи «зняття кандидатів»;
- активно поширювалися антиєвропейські меседжі: ніби ЄС хоче втрутитися у польські вибори або навіть скасувати їхні результати;
- використовували відео з Казахстану 2019 року про фальсифікацію бюлетенів, щоб підірвати довіру до польських виборів;
- ширилися поради «заливати бюлетені воском» для «захисту від фальсифікацій», що насправді могло зіпсувати голос.
Антиєвропейські наративи
Окрім атак на українців, важливою частиною дезінформаційної кампанії стали антиєвропейські меседжі. Вони відтворювали риторику епохи Brexit – що ЄС нібито «забирає суверенітет» у держав, диктує внутрішню політику з Брюсселя й нав’язує «чужі цінності». У культурній площині – це малювалося як розмивання польської ідентичності, а в економічній – як навантаження у вигляді «несправедливих правил і конкуренції».
Використовуючи колоніальні метафори, прокремлівські актори апелювали до історичних травм, підживлювали націоналістичні настрої та намагалися роз’єднати польське суспільство.
У кампанії з’являлися твердження, що:
- ЄС може «не визнати результати» виборів у Польщі, якщо вони будуть невигідними;
- фінансові проблеми Польщі та криза добробуту – наслідок політики Брюсселя;
- зняття санкцій з Росії «полегшило б» економічну ситуацію.
Окремо ширилися бездоказові заяви про те, що «українські спецслужби контролюють ЄС і окремих політиків».
На цьому тлі активно просувалися євроскептичні кандидати – Гжегож Браун і Славомір Менцен. Зокрема, відео, де Браун публічно спалює прапор ЄС, масово поширювали медіа, пов’язані з Кремлем, включно з RT. Таким чином його подавали як «рішучого борця проти диктату Брюсселя».
У підсумку антиєвропейський блок формував критичну опору дезінформації: ЄС зображався як «колонізатор», що підриває суверенітет Польщі та завдає економічної шкоди, а радикальні кандидати – як єдина альтернатива.
Антиурядові меседжі
Традиційно для російських операцій активно використовувалися антиурядові наративи. Йшлося про «корупцію», «цензуру» та «некомпетентність» влади. Особливі атаки були спрямовані проти Рафала Тшасковського, якого звинувачували у «служінні іноземним силам» та «підриві суверенітету».
Паралельно поширювалися тези, що витрати на оборону та допомогу Україні відбуваються «ціною зниження соціальних видатків». У радикальнішій версії ця логіка зводилася до формули: «підтримка України = зрада Польщі».
Такі меседжі не лише били по іміджу уряду, а й мали демобілізаційний ефект: закликали людей бойкотувати вибори, пояснюючи це «ризиком для безпеки» та «нездатністю держави її гарантувати». Це системно підривало довіру до демократичних інституцій.
Антизахідні кампанії
Російська пропаганда в Польщі повторювала звичну схему: Захід зображався як «гнилий» і «корумпований», тоді як Росія – «морально вища».
Прикладом стала абсурдна дезінформація, що французький президент Еммануель Макрон, німецький канцлер Фрідріх Мерц і британський прем’єр-міністр Кір Стармер нібито «вживали кокаїн у потязі до України». Це фейкове відео масово поширювали не лише російські медіа, але й міжнародні конспірологи, серед них американський блогер Алекс Джонс (його пост на X переглянули понад 30 млн разів).
Мета подібних кампаній – дискредитувати західних союзників Польщі, підірвати довіру до їхнього лідерства й одночасно подати Росію як «єдину тверду силу» на міжнародній арені.
Атаки на опозиційних кандидатів
Окремим напрямом було цілеспрямоване дискредитування головних опонентів у виборах – Кароля Навроцького та Рафала Тшасковського.
- Навроцького то малювали «русофобом», який нібито загрожує миру, то «трампістом», готовим укласти «диявольську угоду» з Вашингтоном.
- Тшасковського представляли як «васала Сороса» і «кандидата брюссельських салонів», який зраджує традиційні цінності, просуваючи «ліберальний порядок денний».
Мета цих атак полягала не лише у псуванні репутації кандидатів, а й у створенні загальної атмосфери недовіри: мовляв, «усі політики – маріонетки іноземних сил».
Таке середовище сприяло поляризації, зниженню явки та загальному послабленню демократичних процесів.
Соцмережі не стримують дезінформацію
У звіті також критикують соцмережі. На платформі X (Twitter) бракує контролю за створенням акаунтів, що дозволяє будувати координовані мережі поширення фейків.
Meta (Facebook) ускладнює перевірку замовників політичної реклами.
TikTok слабо дотримується правил щодо політичних кампаній: зафіксували понад 145 акаунтів, що видавали себе за кандидатів чи партії. Найчастіше вони просували саме Менцена й Брауна. Водночас у мережі X понад 1600 акаунтів масово перепоширювали відео з TikTok, щоб збільшити їхнє охоплення.
Цікаво, що в Meta одночасно з’явилася рекламна кампанія (вартістю 100 тисяч євро), яка дискредитувала правих радикалів і просувала Тшасковського. Частина цих підозрілих оголошень, за журналістськими перевірками, фінансувалася фірмами з США та Угорщини. Прокуратура відкрила слідство, а штаб Тшасковського запевнив, що відмежовується від цих кампаній і сам повідомив про них Meta та NASK.
Хто найбільш вразливий?
Автори звіту вказують, що дезінформація орієнтувалася на дві групи: молодь і людей старшого віку.
Молоді користувачі, залежні від соцмереж як джерела новин, більш схильні вірити неперевіреному контенту й користуватися альтернативними медіа без журналістської перевірки. Їм бракує критичного мислення, необхідного для орієнтації в інформаційному середовищі.
Люди старшого віку вразливі через слабке знання нових технологій. Вирощені у світі традиційних медіа, вони схильні довіряти «авторитетним форматам», які легко імітують сучасні дезінформаційні кампанії.
У підготовці звіту брали участь члени Counter Disinformation Network (CDN) – платформи співпраці понад 150 експертів із 30 організацій громадянського суспільства, університетів, медіа та фактчекінгових ініціатив з Європи й Північної Америки. Мережу створила Alliance4Europe для захисту демократії та інформаційної цілісності.
Джерело: alliance4europe.eu, Gazeta Wyborcza
