Польська громадська організація Demagog провела дослідження щодо рівня дезінформації та популярності теорій змови серед поляків. Опитування показало, що 91% опитаних вірять в якусь неправдиву інформацію у сфері енергетики, здоровʼя, клімату, нових технологій та політики. Найменш піддатливими на фейки виявились особи старшого віку, люди з вищою освітою та мешканці великих міст. Розповідаємо більше про результати дослідження та про рівень довіри до неправдивих тверджень, що стосуються російсько-української війни.
Фонд Digital Poland та громадська організація Demagog вже вдруге дослідили рівень віри у фейкові новини та теорії змови серед поляків. Опитування відбулось 26-29 лютого 2024 року і в ньому взяло участь 1000 осіб з різних вікових груп, з різною освітою та місцем проживання. Кожен учасник дослідження мусив відповісти чи вірить він/вона у 30 тверджень про енергетику, здоровʼя, клімат, нові технології та політику.
9 з 10 поляків повірили у фейк
Як йдеться у звіті «Дезінформація очима поляків 2024», 91% опитаних під час дослідження повірили хоча б в одне неправдиве твердження, запропоноване дослідниками. Найбільше довіри викликали фейки щодо питань енергетики, здоровʼя та нових технологій.
65% респондентів повністю погодились з твердженням, що виробники приховують інформацію про шкідливі інгредієнти / харчові добавки. Більш ніж половина поляків (51%) вважають, що обмеження на оплату готівкою введено для контролю над суспільством. Кожен другий респондент повністю згоден з тим, що електромобілі горять частіше, ніж авто з двигунами внутрішнього згоряння. Майже кожен третій поляк (30%) вважає, що наступні пандемії вже заплановані. 38% опитаних погодились з тим, що Польща втратила суверенітет і контролюється Європейським Союзом. Трохи менше, 37%, згодні з твердженням, що штучний інтелект має допомагати так званому світовому уряду стежити за громадянами.
Віра у російську пропаганду та фейки щодо російсько-української війни
Серед 6 неправдивих тверджень у сфері політики, які були запропоновані дослідниками, 3 стосуються повномасштабної російської агресії проти України. Респондентів запитали, чи погоджуються вони з тим, що «відповідальність за війну в Україні несе Захід, який спровокував Росію»; «відповідальність за війну в Україні несе сама Україна, яка переслідувала російськомовне населення»; та «війна в України була спровокована, щоб на території Польщі утворилась єврейська держава Полін».
15% опитаних поляків погодились з тим, що відповідальність за війну в Україні несе Захід. Всього на відсоток менше – 14% – вважають, що відповідальність несе Україна. Також кожен десятий поляк вірить у теорію змови та утворення в Польщі «єврейської держави» (11% погодились з цим твердженням).
Варто зазначити, що Demagog спільно з Інститутом моніторингу медіа з осені 2022 року збирає та аналізує випадки антиукраїнської пропаганди у польському сегменті соцмереж. За останніми даними, у 2023 році у польськомовному інтернеті було зафіксовано 288 850 антиукраїнських дописів з охоплення у понад 54 мільйони користувачів.
Для пошуку повідомлень та дописів спрямованих проти українців у Польщі та України загалом, дослідники використовували такі ключові слова, як «бандерівець/бандерівський», «укри», «укропол», «українізація», «упадліна», «хахли». А також хештеги #StopUkrainizacjiPolski, #StopUkrainizationOfPoland, #StopBanderyzacji, #StopBanderyzacjiPolski. Таким чином було проаналізовано публікації у мережі X (Twitter), Facebook, Instagram та YouTube, а також коментарі під статтями та дописи на форумах. Найбільше антиукраїнських дописів було помічено у Twitter – 82,4% від загальної кількості.
«Цифри, які ми представляємо у цьому звіті, багатьох осіб можуть шокувати. Це означає, що статистичний поляк старший 15 років, міг принаймні двічі зіткнутись з антиукраїнськими повідомленнями», – говорить Моніка Езман з Інституту моніторингу медіа.
Теми, які підіймаються в антиукраїнських дописах, відповідають російській пропаганді і спрямовані на те, щоб розпалити серед поляків негативне ставлення до українців та України. Багато дописів апелюють також до польсько-української історії та поширюють фейки про «українізацію» Польщі. Певне збільшення кількості антиукраїнських дописів у мережі припало також на кінець 2023 року і було повʼязане з кризою на кордоні та протестами фермерів.
Найбільш активними у поширенні антиукраїнських наративів та пропаганди є офіційний профіль депутата Гжегожа Брауна, а також сторінки прихильників партії «Конфедерація».
Хто найчастіше вірить у фейки?
Як зазначають автори звіту, жінки більш схильні вірити у неправдиву інформацію, яка стосується здоровʼя або нових технологій. Натомість чоловіки найбільше переконані у твердженнях про шкідливість електроавтомобілів та про те, що фемінізм та ЛГБТ є ідеологіями, які навʼязують полякам інший спосіб життя.
«Всупереч стереотипам, до віри у теорії змови найбільше схильні не найстарші люди. Серед наймолодших (18-34 років) середнє сприйняття неправдивої інформації становить 30%, серед людей середнього віку (35-54) – 35%, а серед старших (55+) – лише 25%», – підкреслюють у дослідженні.
Опитування також показали, що чим вищий рівень освіти, тим менше людина схильна вірити у фейки та теорії змови. Наприклад, середній показник згоди з фейками серед людей з вищою освітою складає 28%, з базовою шкільною освітою – 36%. Також найменш схильні вірити у неправдиву інформацію мешканці великих міст.
Телебачення та інформаційні портали – найбільш поширення джерела інформації для поляків
Головним джерелом інформації для більшості поляків (64%) залишається телебачення. Трохи менше, 58% опитаних, дізнаються інформацію з новинних інтернет-порталів, а ще 50% – з радіо. На четвертому місці за популярністю знаходяться соц.мережі – вони є джерелом інформації для 46% респондентів. Тільки 33% та 31% черпають знання про світ з друкованої преси й наукових публікацій та репортажів відповідно.
Одночасно з цим, більше ніж половина опитаних найчастіше зустрічались з фейками саме у соц.мережах (55%), телебаченні (53%), а також у висловлюваннях політиків (52%).
Повний звіт «Дезінформація очима поляків 2024» доступний на сайті Demagog.
Підготувала Анастасія Верховецька