З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до 3 травня аж 7, 7 мільйонів українців змушені були залишити свої домівки і переїхати до більш безпечного місця. До Польщі від 24 лютого до 16 травня виїхало 3 мільйони 416 осіб. Польські та українські науковці провели масштабні дослідження української міграції до Польщі після 24 лютого. Ким є утікачі від війни, де шукають притулку, які мають плани на майбутнє?
Роботу в Польщі координував професор Пйотр Длугош, очільник кафедри методології соціальних досліджень Інституту філософії та соціології Педагогічного університету в Кракові. Дослідження проводилось в рамах Інтердисциплінарної лабораторії дослідження війни в Україні. Дослідження проводились у тісній співпраці польських науковців з українськими.
Українські біженці Польщі. Хто вони?
Польща – країна, де українські утікачі від війни шукають прихистку найчастіше – це вибір 38 відсотків досліджених. Друге місце посіла Німеччина (12 відсотків), потім – Чехія (8 відсотків), Італія (6 відсотків), Словаччина (4 відсотки), Австрія, Литва та Іспанія (по 3 відсотки), а також Болгарія та Франція (по 2 відсотки).
Аж 97 відсотків утікачів – це жінки (середній вік яких 36 років), переважно з вищою освітою (76 відсотків). Найменше приїхало до Польщі жінок віком 65 років – лише 1 відсоток. Українські науковці запитали у біженців, як їм жилося до повномасштабного вторгнення росії: три чверті оцінювали свій матеріальний рівень життя в Україні як добрий.
Майже половина опитаних (48 відсотків) раніше ніколи не була в Польщі. Інші вже бували перед початком повномасштабної війни. 43 відсотки вже бували в Польщі з короткотерміновими візитами, довший час жили в Польщі 7 відсотків, а довше ніж рік проживати тут 2 відсотки утікачів.
Більшість переселенок і переселенців – мешканці українських міст: найбільше з центру України (46 відсотків), заходу (22 відсотки), півдня (19 відсотків) і сходу (13 відсотків).
Чому Польща?
92 відсотки біженців зізналися, що не хочуть виїжджати з Польщі до західноєвропейських країн.
28 відсотків опитаних орендують помешкання і платять за них. 17 відсотків живуть в польських родинах або зі своїми рідними, які приїхали до Польщі перед 24 лютого 2022 року (12 відсотків). Частина проживає у помешканнях наданих поляками (11 відсотків) та готелях (8 відсотків). На питання про свої плани на майбутнє, опитувані найчастіше відповідали, що хочуть якомога швидше вернутися в Україну, як тільки закінчиться війна (42 відсотки), 17 відсотків планує залишитись тут на постійне проживання. Залишитися в Польщі протягом якогось часу і заробити перед поверненням додому планує 11 відсотків. Про своє швидке повернення (бо не в стані зносити цієї ситуації) повідомили 7 відсотків. Польське громадянство планують отримати 2 відсотки опитаних. 16 відсотків відповіло, що ще не знають, що їм робити в майбутньому. Бажання отримати статус біженця задекларували лише 2 особи з опитуваних.
Респонденти, які хотіли би вернутись в Україну пояснюють своє рішення тим, що там є їх дім, родина, батьківщина, що життя в Польщі є дорогим, слід враховувати оренду житла на довший період і відсутність роботи. В загальному хочуть повернутися до того, що залишили в Україні.
На питання, чому вони обрали Польщу як країну, де знайдуть притулок, українці відповіли: це – країна, яка культурно та мовно близька (42%), дорога до Польщі є відносно короткою (25%), чули про допомогу біженцям (20%). Для 15 відсотків важливо було те, що Польща є членом НАТО, що дає їм відчуття безпеки (15%). Українці також згадували про легкість перетину кордону (13%).
Науковці також запитували, як українські шукачі притулку оцінюють своє перебування в Польщі. Вони повинні були оцінити допомогу, яку отримали за шкалою від 1 до 5. Найвищі оцінки отримали волонтери на кордоні (4,55); особи, що працюють в пунктах прийому біженців на кордоні (4,33) та представники силових служб (4,25). Менше гарних оцінок отримала персонал в управліннях (3,91) та службах здоров’я (3,65).
Воєнні травми і інтеграція в Польщі
За нагоди дослідники вимірювали рівень воєнної травми за шкалою RHS 15. Виявилось, що аж 76 відсотків українських утікачів від війни мають розлади, пов’язані з травматичним стресом. На питання, як вони справляються зі складними ситуаціями, українці відповідали: зосереджуються на чомусь іншому, втішають себе (53 відсотки), переконують себе, що могло бути значно гірше (48 відсотків), моляться (32 відсотки), просять про допомогу і поради (38 відсотків), вживають заспокійливі ліки (15 відсотків).
Серед опитаних 18 відсотків працюють в Польщі. Аж 71 відсоток планує знайти роботу найближчим часом. Майже одна третя опитаних працюють дистанційно в Україні і отримають за дистанційну роботу кошти (28 відсотків). Серед опитаних 96 відсотків отримало, або планують отримати номер PESEL.
Майже три чверті біженок і біженців мають дітей. Діти шкільного віку навчаються дистанційно в українських школах – 45 відсотків. До польських шкіл ходить 46 відсотків дітей
70 відсотків біженців з дітьми подали заявку, або висловили намір подати заявку на виплати на дітей 500+.
Більше про дослідження на сторінці wszystkoconajwazniejsze.pl.
Читайте також: Багато українців вертаються додому. Що про це пишуть Газета виборча та The Economist