«Найгірші – українці», «вони змовляються вночі», «не можна дозволяти людям із чужими акцентами ходити нашими територіями» – такі слова почув журналіст Gazeta Wyborcza Рафал Гурський, який під виглядом звичайного члена проник на з’їзд «Громадянських патрулів» у Болеславці. Учасники організації говорили не лише про українців і колумбійців як про загрозу, а й планували створити групи швидкого реагування, які могли б самостійно втручатися в ситуації за участю іноземців. Що ще почув і побачив журналіст – розповідаємо.
10 злотих і ти – член «патрулів»
Матеріал під назвою «Я взяв участь у з’їзді “Громадянських патрулів”. Дізнався, що українці змовляються проти Польщі ночами» було опубліковано у Gazeta Wyborcza 8 вересня. У ньому Рафал Гурський розповів, що аби потрапити всередину організації, він зареєструвався як звичайний член «Громадянських патрулів», заповнив анкету та сплатив членський внесок, який становить 10 злотих на місяць або 100 злотих за рік.
Гурський отримав електронне посвідчення з номером 1662/2026. Про його справжність свідчив унікальний QR-код. Від фізичної картки журналіст відмовився, оскільки за неї потрібно було заплатити 30 злотих і вказати своє місце проживання. Після цього він вирушив на перший загальнопольський з’їзд організації, який проходив 4–6 вересня в Болеславці. Там йому вдалося потрапити навіть на засідання правління.
За словами журналіста, сьогодні «Громадянські патрулі» вже мають майже 2 тисячі членів, регіональних координаторів, речника, правління, рекрутерів, власний сайт, мобільний застосунок та автомобілі з логотипами. Організація заявляє, що її учасники вже провели близько 2 тисяч патрулів по всій Польщі.
Як виник рух
Гурський нагадує, що про «Громадянські патрулі» польська громадськість уперше широко заговорила восени 2024 року після бійки біля озера Ґжиміславського у Великопольському воєводстві. У конфлікті брали участь громадяни Колумбії та Аргентини.
Після цього група мешканців сусіднього Корніка заявила, що хоче самостійно захищати місто від подібних інцидентів. За визначенням Гурського, з цього поступово виріс ксенофобський і неонацистський рух.
Журналіст також нагадує про напад на робітничий хостел у Жирардові. Учасники нападу, одягнені в одяг із національною символікою, побили кількох мешканців. Однією з причин агресії, за даними Gazeta Wyborcza, були їхня зовнішність та іноземна мова.
«Громадянські патрулі» стали більш структурованими та менш публічними
У 2025 році всередині організації почалися конфлікти. Спочатку з руху вийшла Катажина М., одна з його ініціаторок, яка була пов’язана з проросійським активістом Лешеком Сикульським. Невдовзі після цього з організації виключили її тодішнього президента Рафала Подейму, прихильника Владіміра Путіна.
Зараз Подейма співпрацює з Анджеєм Яворським, пов’язаним із «Маршем незалежності» та засновником спільноти «Воїни Христа». Разом вони створили рух Bronimy Polskiej Granicy («Захищаємо польський кордон», BPG). Саме ця організація нещодавно займалася перевіркою документів у іноземців на Центральному вокзалі у Варшаві.
Водночас «Громадянські патрулі» після внутрішніх конфліктів змінили спосіб роботи. За словами Гурського, організація стала діяти менш публічно та намагатися не привертати зайвої уваги. Водночас вона перетворилася на формалізовану структуру з власним правлінням, речником, регіональними координаторами та людьми, відповідальними за набір нових членів.
Нині, за даними журналіста, в організації майже 2 тисячі членів. «Патрулі» мають власний сайт і мобільний застосунок, а також автомобілі з логотипами організації. Вони заявляють, що вже провели близько 2 тисяч патрулів по всій Польщі, а регіональні координатори працюють у різних частинах країни.
Нинішній президент організації – Войцех Довнар, майстер карате кіокушин, який у Болеславці має власний клуб карате. Саме тому для першого загальнопольського з’їзду «Патрулів» обрали Болеславець. Водночас сама організація юридично зареєстрована у Жніні Куявсько-Поморського воєводства – більш ніж за 300 кілометрів на північ від Болеславця.
«Проблема» – українці та інші іноземці
Перед самим з’їздом журналіст поспілкувався з мешканцями Болеславця.
Думки про «Патрулі» розділилися. Один із місцевих чоловіків сказав, що не вважає діяльність організації боротьбою за безпеку. На його думку, за нею стоять передусім упередження.
Водночас працівниця місцевого магазину сказала Гурському, що боїться біженців, які, як вона вважає, «вчиняють багато злочинів». Коли журналіст пояснив їй, що «Патрулі» є самопроголошеною структурою і не мають права затримувати людей або самостійно проводити втручання, вона не змінила своєї думки.
«Поліція нас не захищає, тому треба самим брати справу у свої руки», – сказала вона, додавши, що такі патрулі повинні бути по всій Польщі.
Водночас Гурський звертає увагу на статистику. За даними, які Головна комендатура поліції надала порталу Demagog, із 2025 року іноземці були причетні до 45 426 зафіксованих злочинів із приблизно 1,2 млн загалом. Це близько 3,8%.
Понадто, кількість злочинів, зафіксованих у цій категорії, зменшилася – з 18 588 у першій половині 2025 року до 16 960 у першій половині 2026-го.
Натомість у Польщі зростає кількість злочинів на ґрунті ненависті. У 2024–2025 роках, за словами заступника міністра внутрішніх справ Чеслава Мрочека, цей показник зріс більш ніж на 30%.
«Найгірші – українці»
Саме антиукраїнські настрої, за спостереженнями Гурського, стали однією з головних тем розмов на з’їзді.
Журналіст приєднався до групи учасників зі Сілезії.«На з’їзд вони приїхали вшестеро із Сосновця. Усі були в однакових футболках: спереду напис “Бог, честь, вітчизна – Загленбє Домбровське”, а на спині – “Смерть ворогам Вітчизни”», – описує журналіст.
Один із них, Марек, сказав, що не хоче, аби люди з «чужими акцентами» ходили їхніми територіями.
Коли Гурський запитав, кого саме вони вважають ворогом, у відповідь почув перелік, типовий для радикально правої риторики: Дональд Туск, Матеуш Моравецький, Європейський Союз та Україна.
Інший чоловік – пенсіонер, на ім’я Томаш – спочатку намагався запевнити журналіста, що справа нібито не в національності. За його словами, важливо лише те, чи людина поважає польське законодавство та цінності. Але згодом той самий співрозмовник сказав: «Найгірші – Укри», використавши зневажливе скорочення на позначення українців.
За його словами, українці «не розуміють, як поводитися» і є «невдячними». Як приклад такої «невдячності» він навів українців, які живуть у Польщі по кілька років, але нібито не говорять польською.
«Ми не хочемо, щоб їх тут не було. Ми хочемо, щоб вони поводилися як гості», – пояснював він.
Потім чоловік показав журналістові відео, на якому українці розважаються на вулиці Маріацькій у Катовіце. Його обурило саме те, що люди веселяться: «У них війна, а вони розважаються».
Гурський зазначає, що співрозмовник так і не зміг пояснити, чому відпочинок українців має бути доказом їхньої невдячності або якимось чином свідчити про небезпеку.
«Українці щотижня змовляються в лісі»
Іншу дивну історію журналіст почув від Гжегожа – почесного члена організації та батька її віцепрезидента. Чоловік розповів, що його знайомий таксист нібито щотижня возить українців у ліс на таємні наради проти Польщі.
Гурський припустив, що вони, можливо, просто їдуть на барбекю.
«Вони змовляються вночі», – відповів чоловік.
«Проблема» також у колумбійцях
Подібним чином учасники говорили і про громадян Колумбії.
Гжегож розповів про ситуацію в Мястку у 2025 році. За його версією, під час травневих свят група працівників із Південної Америки влаштувала біля озера гучну вечірку. Люди нібито були п’яними, голосно слухали музику, а викликана поліція не приїхала.
Для учасників з’їзду ця історія стала аргументом на користь тези, що польська поліція не контролює ситуацію.
Один із чоловіків заявив, що поліцейських замало, а молоді співробітники нібито не здатні впоратися з агресивними іноземцями.
Співрозмовники журналіста торкалися і так званої лівацької ідеології.
Гурський звертає увагу на суперечність, яку помітив під час з’їзду. За його словами, учасники організації були освіченими, вміли чітко висловлюватися та жартувати. Якби він зустрів їх у магазині, на вулиці чи в барі, то навряд чи міг би подумати, що вони можуть мати настільки ксенофобські погляди.
Від ксенофобії – до антисемітизму
За кілька годин розмов Гурський помітив, що висловлювання учасників дедалі більше, на його думку, стали відходити від здорового глузду. Серед співрозмовників був Кшиштоф, чоловік за сорок, батько двох дітей та автомеханік. Він має власний бізнес у Німеччині, а в Польщі підробляє ремонтом автомобілів у вихідні.
Коли розмова зайшла про «німецьку покірність» Дональда Туска, Кшиштоф заявив, що кожен має свого господаря, і додав, що Гітлером керували євреї.
Журналіста вразило не лише саме твердження, а й реакція присутніх: ніхто не заперечив йому і не поставив під сумнів цю теорію.
Гурський також нагадує, що ще у 2024 році, коли він приєднався до однієї із закритих груп «Патрулів», її учасники говорили про підготовку до релігійної війни та закликали озброюватися.
Організація хоче стати структурою з реальними повноваженнями
Найважливіша частина з’їзду стосувалася не лише поглядів учасників, а й того, як вони планують діяти надалі.
Під час засідання обговорювали створення так званих груп швидкого реагування. Це мали б бути невеликі команди, які реагуватимуть на повідомлення та стежитимуть за іноземцями.
Гжегож описав журналістові один із можливих сценаріїв роботи такої групи. Вона мала б підійти до компанії українців або колумбійців, вибрати «найбільшого» чоловіка та попередити його, що за ним стежать і що його поведінка їм не подобається. Якщо попередження не спрацює, учасники патруля могли б вдатися до так званого громадянського затримання.
Один із членів організації при цьому запропонував піти ще далі – домагатися для «Патрулів» статусу, подібного до структур цивільної оборони або міської варти.
За його задумом, члени мали б проходити перевірку, подібну до поліцейської, отримувати певні повноваження і, зокрема, доступ до зброї.
Паралельно «Патрулі» намагаються змінити власний імідж
Водночас керівництво організації, за словами Гурського, розуміє, що нинішній публічний образ може стати перешкодою для її подальшого розвитку.
Під час засідання президент організації Войцех Довнар говорив новому речникові, що «Патрулі» мають виглядати більш професійно, якщо хочуть звертатися по фінансування до міністерств, органів місцевого самоврядування чи інших державних структур.
Він прямо визнав проблему: якщо організація називає себе аполітичною, але водночас на її сторінках з’являються образливі висловлювання на адресу політиків, це створює суперечність.
Тому, за словами Гурського, керівництво фактично обговорює необхідність приховувати частину своїх поглядів, щоб організація могла виглядати прийнятнішою для державних установ.
«Ввічливо, але наполегливо попросили залишити захід»
Гурський залишався на з’їзді до моменту, коли організатори почали обговорювати створення нових структур. Згодом один із людей, відповідальних за контакти з медіа, почав уважніше придивлятися до журналіста. Кілька учасників перешіптувалися та поглядали в його бік. Після цього на телефон Гурського зателефонували з прихованого номера, а організатори вирішили повторно перевірити список присутніх.
Коли вони побачили прізвище Гурського та з’ясували, що член організації з номером 1662/2026 є журналістом Gazeta Wyborcza, його «ввічливо, але наполегливо попросили залишити захід».
О.К.
Джерело: Gazeta Wyborcza