Чоловіки у зеленому одязі, схожому на військову форму, ходять нічними коридорами Центрального вокзалу Варшави, зупиняють людей, яких вважають іноземцями, та розпитують їх про мету перебування у Польщі. Це члени організації Bronimy Polskiej Granicy, що стала відомою під час міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні та останніми місяцями регулярно з’являлася на заходах і мітингах Гжегожа Брауна. Польська поліція вже перевіряє обставини їхньої діяльності, а юристи й правозахисники ставлять питання про законність подібних патрулів та їхні повноваження.
У Варшаві з’явилися «національні патрулі»
У червні 2026 року увагу польських медіа привернула діяльність організації Bronimy Polskiej Granicy («Захищаємо польський кордон», BPG), члени якої почали проводити нічні патрулювання на території Центрального вокзалу Варшави. Про це повідомили видання OKO.press та Gazeta Wyborcza.
На опублікованих у соціальних мережах відеозаписах видно групи чоловіків у зеленому одязі, що нагадує військову або прикордонну форму. На рукавах вони носять нашивки з польським прапором та державним орлом. Учасники патрулів пересуваються територією вокзалу та навколишніх переходів, звертаючи увагу насамперед на людей, яких вважають іноземцями.
На записах чути, як члени групи заявляють про намір перевіряти прибулих, з’ясовувати їхнє походження та причини перебування в Польщі. «Будемо запитувати, звідки ці прибульці і навіщо вони сюди приїхали», – говорить один із учасників патруля. В оприлюднених матеріалах також звучать заяви про те, що подібні патрулювання можуть з’явитися не лише у Варшаві, а й в інших містах країни.
Серед тих, хто поширював відео – Павел Яворський – засновник католицько-націоналістичного середовища «Żołnierze Chrystusa» («Солдати Христа»). Його ім’я вже не перший рік фігурує в польських правоконсервативних і націоналістичних колах. Раніше Яворський був пов’язаний із Маршем незалежності, співпрацював із середовищами Роберта Бонкевича, брав участь у кампаніях проти ЛГБТ-спільноти та акціях, спрямованих проти учасниць Strajku Kobiet («Жіночого страйку»). Як зазначає Gazeta Wyborcza, протягом багатьох років його діяльність була тісно пов’язана з польськими ультраконсервативними та націоналістичними середовищами.
Що таке Bronimy Polskiej Granicy
Широку публічність Bronimy Polskiej Granicy отримала під час міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні. Саме тоді члени організації почали регулярно з’являтися поблизу кордону, публікувати відео зі своїх акцій та заявляти про участь у протидії нелегальній міграції. Згодом діяльність організації почала виходити за межі прикордонних районів. BPG стала брати участь у патріотичних заходах, громадських акціях та політичних мітингах.
На чолі BPG стоїть 43-річний Даріуш Сєрхей – підприємець із Люблінського воєводства, який раніше займався будівельним бізнесом, брав участь у змаганнях з MMA та керував благодійною фундацією Armageddon Challenge. У публічних виступах він часто наголошує на своїй релігійності та консервативних поглядах.
У лютому 2026 року видання Onet опублікувало розмову із Сєрхеєм, де він зазначив, що члени BPG не є військовослужбовцями чи співробітниками державних структур, хоча використовують одяг, який нагадує форму силових відомств.
За словами Сєрхея, організація брала участь у так званих громадянських затриманнях мігрантів та осіб, яких її учасники вважали причетними до нелегального переправлення людей через кордон. Водночас він переконує, що BPG діє виключно в межах закону та не здійснює самосудів.
У тій самій розмові Сєрхей наголосив, що членами організації можуть бути лише поляки.
Водночас сама BPG позиціонує себе значно ширше, ніж ініціативу із захисту кордонів. На своєму сайті організація пише про захист сім’ї, віри, національної ідентичності та польського суверенітету, а центральне місце у своїй системі цінностей відводить гаслу «Бог, Честь, Вітчизна». Представники руху наголошують, що бачать свою місію не лише на державних кордонах, а й у польських містах, селах та місцевих громадах. За твердженням BPG, до руху входять колишні військовослужбовці, ветерани, поліцейські, пожежники, підприємці та представники інших професій.
Тісні зв’язки з середовищем Гжегожа Брауна
Польські видання OKO.press, Gazeta Wyborcza та Onet звертають увагу на зв’язки Bronimy Polskiej Granicy із середовищем ультраправого політика Гжегожа Брауна. Засновник організації Даріуш Сєрхей в коментарі Onet розповідав, що BPG підтримувала Брауна ще до його президентської кампанії. За його словами, члени організації регулярно беруть участь у заходах політика та забезпечують порядок під час зустрічей із прихильниками.
Упродовж 2025 року представники BPG дедалі частіше з’являлися поруч із Брауном на мітингах та публічних акціях. У липні того ж року вони брали участь у заходах партії Корона Польська біля Сейму. Тоді Браун публічно заявив, що більшість членів BPG не допустили до будівлі парламенту, додавши: «Спокійно, ці панове з’являться в Сеймі раніше чи пізніше».
Окрему увагу Gazeta Wyborcza приділяє Рафалу Подеймі, якого пов’язують із BPG та оточенням Брауна. Видання зазначає, що на його сторінках у соціальних мережах журналісти знайшли згадки про так званий Марш безпеки у Торуні, який проходив під антимігрантськими гаслами. Також газета звернула увагу на допис Подейми, опублікований у вересні 2025 року, в якому він схвально висловлювався про президента Росії Володимира Путіна. У цитованому виданням записі, зокрема, йшлося: «Браво, Путін, слов’яни повинні допомагати одне одному».
Чому поява таких патрулів викликає занепокоєння
Діяльність самопроголошених патрулів викликала занепокоєння серед юристів та правозахисників. Одним із тих, хто звернув увагу на ситуацію, став адвокат і громадський активіст Каміль Силлер. Коментуючи відеозаписи з Центрального вокзалу, він зазначив, що дії учасників BPG можуть порушувати низку правових норм.
Насамперед йдеться про зовнішній вигляд членів організації. На оприлюднених відео вони носять одяг і нашивки, які можуть асоціюватися з формою державних служб. На думку Силлера, це може створювати враження, що патрулі мають офіційні повноваження, хоча вони не є представниками правоохоронних органів.
Окремі питання виникають і щодо перевірки документів. У Польщі право встановлювати особу громадян та вимагати пред’явлення документів мають лише уповноважені державні структури. Саме тому спроби з’ясовувати особисті дані перехожих або розпитувати їх про підстави перебування в країні викликали дискусію про межі повноважень так званих громадських патрулів.
Силлер також звернув увагу на можливі ризики, пов’язані з обробкою персональних даних. Якщо під час подібних перевірок фіксуються або фотографуються документи людей, постає питання про законність збору та зберігання такої інформації.
Крім того, правозахисники наголошують, що увага патрулів була зосереджена насамперед на людях, яких учасники групи вважали іноземцями. Саме ця обставина стала підставою для дискусій про можливі прояви дискримінації та вибіркового ставлення до людей на підставі їхньої зовнішності або походження.
Реакція поліції та PKP
На появу самопроголошених патрулів відреагували і правоохоронні органи. Варшавська поліція підтвердила, що отримала інформацію про діяльність групи на Центральному вокзалі та проводить перевірку обставин справи.
Речник районного управління поліції №1 Якуб Пациняк повідомив польським медіа, що до перевірки залучені як співробітники превентивних підрозділів, так і кримінальної поліції. За його словами, правоохоронці проводять оперативні заходи та встановлюють усі обставини інцидентів, зафіксованих на поширених у мережі відеозаписах.
Коментуючи ситуацію, Пациняк наголосив, що в разі підтвердження інформації про діяльність патрулів реакція поліції буде рішучою. «Немає нашої згоди на те, щоб хтось видавав себе за службовців», – заявив представник поліції.
Водночас на ситуацію відреагував і оператор Центрального вокзалу – компанія PKP. Її представники повідомили, що отримали інформацію про появу подібних груп на території вокзалу та доручили охороні уважніше відстежувати такі випадки. За даними компанії, у разі виявлення дій, які можуть порушувати правила користування вокзалом або чинне законодавство, працівники охорони мають втручатися та вживати відповідних заходів.
Від кордону до центру столиці
Серед тих, хто публічно відреагував на появу патрулів у центрі Варшави, був співзасновник антирасистської організації Nigdy Więcej, соціолог Рафал Панковський. У коментарі Gazeta Wyborcza він окреслив діяльність таких груп як «виклик, кинутий державі», та висловив переконання, що їхньою метою є створення атмосфери страху.
Панковський звернув увагу на те, що подібна активність не є новим явищем для Польщі. За його словами, раніше групи такого типу діяли переважно в прикордонних районах – поблизу кордонів із Білоруссю, Україною та Німеччиною, де тема міграції тривалий час залишалася одним із головних елементів суспільних і політичних дискусій.
Натомість поява таких патрулів на Центральному вокзалі Варшави, одному з найбільш людних транспортних вузлів країни, на його думку, свідчить про перенесення цієї активності з прикордонних територій до великих міст. У коментарі виданню соціолог зазначив, що розглядає це як новий етап розвитку організованих середовищ, які раніше зосереджували свою діяльність переважно навколо теми охорони кордонів та міграції.
Контекст: посилення антимігрантських настроїв
І OKO.press, і Gazeta Wyborcza розглядають появу патрулів на Центральному вокзалі не як окремий інцидент, а як частину ширшого суспільного та політичного контексту. На думку авторів обох видань, останніми місяцями у Польщі дедалі частіше відбуваються події, пов’язані з темою міграції, іноземців та національної ідентичності.
Серед таких випадків журналісти згадують напад на таксиста з Азербайджану біля Гданського вокзалу у Варшаві, повідомлення про насильство щодо іноземців в інших польських містах, а також політичні дискусії навколо присутності мігрантів та українців у країні. Окремо видання звертають увагу на активне використання теми міграції в публічних заявах політиків і громадських діячів.
У цьому контексті соціолог Рафал Панковський говорить про конкуренцію між різними середовищами польської ультраправиці. За його словами, групи та політики, які працюють із темою міграції, дедалі частіше змагаються між собою за увагу прихильників, демонструючи щораз жорсткішу позицію щодо іноземців та мігрантів.
Ред.
За матеріалами OKO.Press, Gazeta Wyborcza, onet.pl
