У березні спочатку Сейм, а потім Сенат Польщі ухвалили зміни до Кримінального кодексу щодо злочинів на ґрунті ненависті. Основні зміни передбачають розширення переліку груп осіб, хто може розраховувати на захист від мови ненависті та відповідних злочинів. До національності, етнічної, расової чи релігійної приналежності додались такі ознаки як інвалідність, вік, стать та сексуальна орієнтація. Інша важлива зміна передбачає, що притягнути винного до кримінальної відповідальності можна буде не лише тоді, коли потерпіла сторона дійсно володіє певною ознакою, але й коли дії винного були мотивовані хибним переконанням, наприклад, що потерпілий належав до ЛГБТК+-спільноти або до релігійної чи національної меншин.
У березні 2025 року обидві палати польського парламенту ухвалили зміни до Кримінального кодексу Польщі в частинах, що стосуються злочинів на ґрунті ненависті. Спочатку, 6 березня, законопроєкт ухвалив Сейм, а потім – 26 березня – Сенат. Далі проєкт змін до кодексу скеровано на підпис до Президента. Впроваджені зміни наберуть чинності за 14 днів після публікації в Dziennik Ustaw.
Процес реформи Кримінального кодексу у частині, що стосується злочинів на ґрунті ненависті, польський уряд розпочав ще на початку 2024 року. Головною зміною стало розширення переліку груп осіб щодо яких може бути вчинено злочин на ґрунті ненависті. Якщо раніше польське законодавство враховувало лише національність, етнічну, расову чи релігійну приналежність, після введення змін до кодексу, до цього переліку додали такі ознаки, як інвалідність, вік, стать та сексуальна орієнтація.
Перші пропозиції щодо зміни Кримінального кодексу включали також включення до переліку такої ознаки як гендерна ідентичність. Однак в остаточному проєкті, який був поданий на розгляд до Сейму це формулювання зникло. На це звернули увагу громадські та правозахисні організації, які надали свої висновки та пропозиції. Автори змін до кодексу ці пропозиції не врахували, а в пояснювальній записці до законопроєкту зазначили, що ці зауваження є безпідставними. «На думку Міністерства юстиції, термін “у зв’язку зі статтю” є ширшим, оскільки він також охоплює діяльність, для якої стать є контекстом. У цьому сенсі мова вже йде не лише про поведінку, яка є, наприклад, образливою через те, що інша особа є жінкою (чи чоловіком), а й про всі інші поведінки, для яких питання статі має важливе значення, незалежно від того, про яку стать йдеться», – йдеться у поясненні до законопроєкту.
Більше про це ми писали тут.
Друга важлива зміна стосується статей 119 та 257 кодексу, де формулювання з «у звʼязку з їхньою приналежністю…» було замінено на «у звʼязку з приналежністю». Перше формулювання передбачало би, що постраждалими від злочинів на ґрунті ненависті вважалися лише ті особи, які належать до груп, наражених на дискримінацію. Попри те, що Комісія Сейму з питань змін у кодексах / Komisja Nadzwyczajna do spraw zmian w kodyfikacjach висловилась проти цієї зміни, вона зрештою була введена.
За таку зміну виступали також громадські та правозахисні організації. Серед них також фонд «Український дім» у Варшаві – одна з найбільших неурядових організацій у Польщі, яка займається підтримкою та допомогою українцям в цій країні. «Ми вітаємо ці зміни, бо вважаємо, що мова ненависті має каратися незалежно від того чи жертва дійсно належала до групи яку атаковано. Якщо людина зламує чужий сейф у якому немає грошей – це все одно вважається грабежем, чому у випадку мови ненависті мало б бути по-іншому?» – наголошує в коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації «Українського дому».
Анастасія Верховецька