Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі (MSWiA) надало громадським організаціям лише три робочі дні для подання зауважень до проєкту закону, який передбачає згортання спеціальних рішень для громадян України та суттєво змінює правове становище близько мільйона українських біженців у Польщі. Громадські активісти називають такий формат консультацій фасадним і вимагають їх продовження щонайменше до 21 дня – відповідно до стандартів законодавчого процесу.
Про ситуацію детально написало польське видання OKO.press. Переказуємо ключові факти та пояснюємо, у чому полягає суть проблеми.
Проєкт закону про припинення дії рішень, що випливають із так званого українського спецзакону, а також про внесення змін до низки інших актів MSWiA надіслало організаціям, які працюють з біженцями та мігрантами, наприкінці робочого дня 23 грудня 2025 року. Документ обсягом понад 50 сторінок змін, 22 сторінки обґрунтування та 13 сторінок оцінки впливу регулювання передбачає масштабні коригування у сфері легалізації перебування українців, доступу до послуг і соціального захисту.
Формально консультації триватимуть до сьогодні – 2 січня 2026 року. Водночас сам проєкт з’явився на сайті Урядового центру законодавства лише 29 грудня – у святковий період, коли багато експертів і працівників організацій перебувають у відпустках. Фактично це означає три робочі дні на аналіз складного законодавчого пакета.
У MSWiA пояснюють скорочений термін «необхідністю набуття чинності закону з 5 березня 2026 року». Саме до 4 березня 2026 року громадяни України в Польщі наразі користуються тимчасовим захистом без ризику втрати легального статусу перебування.
Однак громадські організації наголошують, що питання, які стосуються прав і свобод людини, не повинні ухвалюватися в прискореному режимі без реального діалогу. Згортання спецзакону або перенесення його положень до інших актів означає принципову зміну ситуації для сотень тисяч людей, а отже потребує ґрунтовного обговорення.
«Стандартний термін консультацій для законопроєктів становить щонайменше 21 день»
Фундація Ocalenie, яка багато років працює з біженцями та мігрантами, заявила у соціальних мережах, що такий формат консультацій виглядав би як жарт, якби не йшлося про радикальні зміни в житті майже мільйона осіб. У фонді наголосили, що не братимуть участі в «імітації діалогу», а натомість зосередяться на своїй щоденній допомозі людям з досвідом міграції та вимушеного переселення.
Різку критику висловило і Obywatelskie Forum Legislacji (Громадянський законодавчий форум), який діє при Фундації імені Стефана Баторія. У заяві форуму підкреслюється, що такий порядок консультацій суперечить як елементарній доброчесності законодавчого процесу, так і Регламенту роботи Ради міністрів. Згідно з ним, стандартний термін консультацій для законопроєктів становить щонайменше 21 день, а його скорочення має бути винятком і потребує детального обґрунтування.
У форумі наголошують, що сам факт необхідності ухвалити закон до березня 2026 року не є достатньою підставою для скорочення консультацій – цей дедлайн був відомий заздалегідь, і проєкт можна було підготувати та оприлюднити раніше. Особливо проблематичним називають те, що консультації припадають на святковий період і фактично зводяться до кількох днів.
За даними звітів Громадянського законодавчого форуму за 2023–2025 роки, скорочення термінів консультацій у Польщі має системний характер і призводить до зниження якості законодавства, зростання кількості помилок і необхідності швидких новелізацій, а також до ерозії довіри до державних інституцій.
Консультації «для галочки»?
Представники організацій, які безпосередньо працюють з мігрантами та біженцями, наголошують, що нинішній формат консультацій не є поодиноким випадком.Анна Домбровська, голова організації Homo Faber, у коментарі OKO.press зазначає, що під час попередніх змін до української спецзакону громадським організаціям неодноразово давали вкрай обмежений час на подання зауважень – інколи лише 48 годин, зокрема між п’ятницею після обіду та понеділком.
За її словами, зауваження, підкріплені практичним досвідом, дослідженнями та нормами міжнародного права, часто залишаються без відповіді, а самі проєкти не зазнають істотних змін. У результаті держава може формально стверджувати, що консультації відбулися, хоча на практиці вони не мають реального впливу на зміст законодавства. Домбровська підкреслює, що повноцінні консультації мають бути завчасно оголошені, тривати щонайменше 21 день і завершуватися публічним підсумуванням отриманих зауважень – із поясненням, які з них враховано, а які відхилено і з яких причин.
Подібну оцінку ситуації висловлює й Олександр Пестриков із Фонду «Український дім» – організації, що є членом Міграційного консорціуму (Konsorcjum Migracyjne) та Коаліції організацій меншин і мігрантів (Koalicja Organizacji Mniejszościowych i Migranckich) і була запрошена до нинішніх консультацій у цьому статусі. У коментарі для «Нашого вибору» він нагадує, що на аналіз першої версії змін до спецзакону організації мали лише 48 годин, а другий проєкт, який діє нині, взагалі не консультувався з ними. Тоді, за його словами, йшлося про виняткову ситуацію, пов’язану з президентським вето, і громадський сектор поставився до неї з розумінням.
Натомість нинішню пропозицію опрацювати масштабний законопроєкт за три неповні робочі дні у святковий період Пестриков оцінює значно критичніше. Він пов’язує це або з поганою організацією роботи міністерства, або – що виглядає особливо тривожно – з намаганням імітувати публічні консультації. На його думку, продовження терміну хоча б до 9 січня суттєво знизило б напругу та дозволило б організаціям надати зважену позицію.
У Фонді «Український дім» водночас заявляють, що навіть за відсутності продовження консультацій підготують свої зауваження та братимуть участь у подальших етапах обговорення. Втім, як застерігає Пестриков, досвід показує: з кожним наступним етапом законодавчого процесу шанси на внесення реальних змін істотно зменшуються.
Лист до міністра
Критику формату консультацій підтримали й інші громадські організації. Клуб католицької інтелігенції (Klub Inteligencji Katolickiej, KIK) разом із десятками інших оприлюднив звернення до міністра, у якому заявив про порушення стандартів публічних консультацій. Серед підписантів листа – крім вище названих Фундації Ocalenie, Homo Faber та Фонду «Український дім» – Гельсінська фундація з прав людини, Польський міграційний форум, Feminoteka, Польська гуманітарна акція, Фундація Ukraina та інші. Загалом близько 70 організацій.
У зверненні наголошується, що проєкт закону, який змінює дев’ять чинних актів і стосується правового статусу майже мільйона громадян України, було розіслано обмеженому колу організацій у передсвятковий період, а термін консультацій фактично звели до кількох робочих днів. Автори листа вважають, що такий підхід порушує Регламент роботи Ради міністрів, підриває довіру до законодавчого процесу та позбавляє зацікавлені сторони – зокрема самих українських біженців – реальної можливості вплинути на зміст запропонованих змін.
Залучення українців
Окрему увагу організації звертають на те, що до консультацій мало залучені українські організації, а самі біженці фактично позбавлені можливості висловити свою позицію щодо змін, які безпосередньо впливають на їхнє життя. Експерти наголошують, що держава має інструменти для ширшої участі – зокрема осіб, які не є об’єднані у формальні організації.
Йдеться не лише про соціальні виплати чи окремі адміністративні рішення, а про фундаментальні питання прав людини, доступу до захисту та рівності перед законом. Саме тому, підкреслюють експерти, законодавство у сфері міграції та притулку має проходити повноцінні та змістовні консультації.
Кінець «особливої формули» допомоги
Наприкінці вересня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький, підписуючи чергову новелізацію української спецзакону, заявив, що це останнє його оновлення. Представники його канцелярії пояснювали, що надалі громадяни України мають бути охоплені загальними правилами, як і інші іноземці та національні меншини.
MSWiA готує закон про згортання спецрішень, метою якого є уніфікація системи підтримки та перехід від надзвичайних до системних механізмів. Уряд обґрунтовує це стабілізацією ситуації – значна частина біженців працює, діти навчаються в школах, а інституції навчилися працювати в межах звичайних процедур.
Критики ж застерігають, що поспішний і непрозорий законодавчий процес може призвести до серйозних прогалин у захисті прав людей і негативно позначитися не лише на українських біженцях, а й на польському суспільстві загалом.
«Наш вибір» слідкує за ситуацією та інформуватиме про подальший перебіг подій і зміст запропонованих у проєкті змін.
Ред.
Джерело: OKO.press.