Дані з польського Національного фонду охорони здоров’я (NFZ) та Закладу соціального страхування Польщі (ZUS) спростовують поширені твердження про «надмірне навантаження» на систему охорони здоров’я через українців. Як показує аналіз порталу Rynek Zdrowia, внески на медичне страхування, які сплачують громадяни України, що працюють, перевищують витрати на лікування українських пацієнтів – і навіть покривають допомогу тим біженцям, які таких внесків не сплачують.
Водночас після останніх змін до спецзакону, які обмежили доступ незастрахованих біженців до частини медичних послуг, у багатьох з’явилися труднощі з отриманням лікування.
Rynek Zdrowia: «Бюджет охорони здоров’я не лише не втрачає, а навіть “заробляє” на українцях»
За даними, які портал Rynek Zdrowia отримав від ZUS, внески на медичне страхування, які сплачують українці, що працюють у Польщі, значно перевищують витрати на їхнє лікування – і застрахованих, і незастрахованих.
За словами речника ZUS Кароля Познанського, у 2023 році внески українців на медичне страхування склали 3,1 млрд злотих, а у 2024 році – 3,8 млрд злотих. Більшість цієї суми надійшла від працівників, що працюють за трудовим договором, частина – від осіб, які працюють за цивільно-правовими угодами або ведуть власну господарчу діяльність.
Разом з тим, за даними Міністерства охорони здоров’я та NFZ, загальні витрати на лікування українців у Польщі у 2023 році склали близько 838 млн злотих, у 2024 – 2,2 млрд злотих, а у січні-липні 2025 року – вже 1,38 млрд злотих. Тобто самі внески українців, які працюють, значно перевищують сумарні витрати на лікування всіх українських пацієнтів, включно з незастрахованими.
Водночас Міністерство охорони здоров’я Польщі наголошує, що лікування застрахованих осіб фінансується на тих самих умовах, що й для поляків, а ті, хто працює, можуть застрахувати членів своїх сімей. Медична допомога для українців, охоплених спецзаконом, оплачується окремо з державного бюджету через Фонд допомоги, і, як підкреслює фонд, «кошти на лікування громадян України не зменшують фінансування для польських пацієнтів».
Що змінилося для українських біженців після 30 вересня
А проте, згідно з новими змінами до спецзакону про допомогу українцям, від 30 вересня 2025 року для дорослих (після 18 років) українців зі статусом UKR, які не працюють і не сплачують внесків, обмежено перелік безплатних медичних послуг. Вони більше не мають права, зокрема, на санаторне лікування, стоматологічну допомогу, операції на зір, трансплантації та програми відшкодування ліків.
Уряд пояснює обмеження боротьбою з так званим медичним туризмом, хоча, як визнає саме Міністерство охорони здоров’я, перевірених даних про такі випадки немає.
Як пояснює у коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков з фонду «Український дім», останні зміни до спецзакону про допомогу українців найболючіше вдарили по найбільш уразливих групах – онкохворих, особах з інвалідністю та пенсіонерах із хронічними недугами.
«Люди, які приходять на консультації до Українського дому, повідомляють, що всі рецепти тепер виставляються без знижки – тобто за повною ціною, навіть ті, від яких залежить життя пацієнта», – розповідає Пестриков.
«Платними стали навіть реабілітації після операцій і доступ до лікувальних чи експериментальних програм, – зазначає експерт. – Найскладніша ситуація у онкохворих: їхні ліки зазвичай дуже дорогі й доступні тільки через спеціальні програми».
Після набуття чинності змін виникло багато запитань не лише у панієнтів, але і у лікарів щодо того, що означає «продовження лікування» – у яких випадках пацієнт і далі має право на безплатну допомогу. Лікарі скаржаться, що в системі eWUŚ відображається лише позначка «UKR», і вони самі мають орієнтуватися, які послуги дозволені. За помилки NFZ може накласти штраф.
Добровільне страхування: шлях, який не всім доступний
Як пояснює Rynek Zdrowia, українці, які не мають страхування, можуть укласти добровільне медичне страхування в NFZ і самостійно сплачувати внески.
Однак це не так просто: місячна плата становить понад 800 злотих, а для тих, хто раніше не сплачував внески, потрібна ще й разова вступна сплата – від кількох тисяч до 17 тис. злотих. Для багатьох біженців, які не працюють у Польщі, така фінансова вимога є фактично непосильною.
Частина українців тепер шукає інші способи застрахуватися – наприклад, як одержувачі польської пенсії, безробітні або члени родини застрахованих осіб. Але навіть цей варіант часто недосяжний.
«Деякі відділи NFZ вимагають карту перебування для добровільного страхування, якої біженці не мають», – пояснює Пестриков.
Як зазначає експерт, фонд «Український дім» зараз збирає звернення й питання, щоб передати їх до Міністерства охорони здоров’я та Мазовецького відділення NFZ.
Що далі?
Чинний спецзакон діє до 4 березня 2026 року. Президент Кароль Навроцький уже заявив, що не підпише його продовження у нинішньому вигляді – пропоновані поправки передбачають подальше звуження прав, аж до повного позбавлення безоплатного лікування для незастрахованих українців.
О.К.
