У понеділок, 22 липня, у варшавському районі Муранув пройде Марш памʼяті, присвячений вбитим євреям Варшавського гетто в роки Другої світової. Це щорічний захід, який проводиться у річницю початку великої депортаційної акції у Варшавському гетто, коли впродовж кількох місяців, починаючи з 22 липня 1942 року, сотні тисяч варшавських євреїв були вивезені до табору смерті у Треблінці.
У понеділок, 22 липня, вулицями Варшави пройде Марш памʼяті, присвячений жертвам великої депортаційної акції у Варшавському гетто, яка тривала з 22 липня по 21 вересня 1942 року. Внаслідок масових депортацій за приблизними підрахунками істориків до табору смерті у Треблінці було вивезено близько 300 тисяч варшавських євреїв.
Марш памʼяті розпочнеться о 18:00 біля пам’ятника Умшлаґплац за адресою вул. Ставкі, 10 / ul. Stawki 10 (нім. Umschlagplatz, місце, де була брама, за якою під час акцій виселення з гетто чекали потяги, які везли євреїв до таборів смерті). Далі хода пройде вулицями Ставкі / Stawki, Андерса / Andersa, Анєлєвіча / Anielewicza, Заменгофа / Zamenhofa та закінчиться на вул. Джєльна, 5 / Dzielna 5. Там буде відкрито мистецьку інсталяцію Норберта Делмана, яка буде доступна до 21 вересня.
Цього року Марш пройде утринадцяте та буде присвячений рабинам Варшавського гетта. Як пояснюють у Єврейському історичному інституті у Варшаві, після початку Другої світової війни релігійні люди, які становили більшість варшавської єврейської громади, зазнали особливих репресій з боку нацистських окупантів – відрізання бороди, побиття та глузування з традиційного одягу, аж до повної заборони здійснення колективних молитов. Водночас релігія була ідеєю, яка об’єднувала багатьох мешканців гетто та допомагала зберегти надію у надзвичайно важкі часи.
Рабини, які перебували в гетто, по-різному трактували свою роль лідерів релігійного життя. Одні присвятили себе вивченню священних книг і викладанню, інші брали участь у допоміжній діяльності, в тому числі в організації світських установ, а кілька рабинів також співпрацювали з групою Oneg Shabbat – підпільною громадською організацією, яка існувала у Варшавському гетто.
Під час Маршу памʼяті особлива увага буде присвячена пʼятьом рабинам – Шимону Губербанду, Калонімусу Кальману Шапірі, Шимшону Штокгамер, Менахему Жємбі та Юзуфу Лейбі Гелернтеру. Сам марш закінчиться за адресою, де проживав рабин Калонімус Кальман Шапіро – хасидський цадик. Шапіро переїхав до Варшави після Першої світової. Вже на початку Другої світової рабин втратив сина, мати та кількох інших родичів. У своєму житлі на вул. Джєльній приймав біженців, організовував кухню для людей у потребі, а також проповідував. Ймовірно Шапіро був депортований до табору військовополонених «Травники» лише після вибуху повстання у Варшавському гетто в 1943 році, де і загинув.
На початку заходу волонтери роздадуть пам’ятні стрічки з іменами, які наприкінці ходи можна буде привʼязати до елементів мистецької інсталяції.
Минулого року до роковин ліквідації Варшавського гетто у столиці встановили камені спотикання» – символічні бетонні куби розміром 10×10 сантиметрів з латунним покриттям, на якому вигравіювані імена людей, рік народження та дата і місце смерті. Такі камені вмуровують у бруківку на місці, яке стало останнім добровільно обраним місцем проживання або роботи, до того як ці люди стали жертвами нацистського терору.
А.В.
Читайте також: Повстання у Варшавському гетто: про трагедію, спротив та памʼять
Читайте також: Стертий з лиця землі і відбудований по-новому. Історія і сучасність варшавського району Муранув
Джерело: ŻIH