Від 1 жовтня українцям зі статусом PESEL UKR обмежили доступ до частини безплатних медичних послуг у Польщі. Попри набуття чинності нових правил, чітких інструкцій для лікарень та аптек досі немає, і найбільше від цього страждають самотні пенсіонери, люди з інвалідністю та пацієнти з важкими хворобами.
«Наш вибір» поговорив із координаторкою відділу з комплексної допомоги особам із вразливих груп фонду «Український дім» Оленою Сеник про те, як у цих умовах зберегти доступ до необхідного лікування.
Коли 75-річна пані Марія прийшла на чергову консультацію до онколога, вона почула те, до чого не була готова. Лікування, яке вона проходила уже кілька місяців, раптом опинилося під загрозою. Лікарня повідомила: далі – за власний кошт, адже вона «не має медичного страхування в NFZ, окрім як на підставі спецзакону».
Повернутися в Україну пані Марія не може – там немає потрібних препаратів. Працювати вона не здатна через вік та стан здоров’я, а зареєструватися як безробітна – не дозволяє закон. У Польщі вона зовсім сама.
Історія пані Марії – лише одна з тих, що у листопаді почали надходити до фонду «Український дім». До організації також зверталася жінка, якій раптом відмовили в оплачених NFZ харчових добавках, призначених ще до вересня – щомісячні витрати тепер зросли до 1000–1500 злотих. В іншому випадку пацієнту сказали, що онколікування зможуть продовжити лише до травня – «якщо не буде позитивного результату».
Після останніх змін у спецзаконі найбільше страждають ті, хто не може компенсувати прогалини системи: самотні пенсіонери, люди з інвалідністю, пацієнти з тяжкими хронічними хворобами. Саме їхні історії показують, що обмеження, запроваджені восени 2025 року, мають значно серйозніші наслідки, ніж здавалося спершу.
Що саме змінилося у спецзаконі?
З 1 жовтня українці зі статусом PESEL UKR отримали обмежений доступ до частини безплатних медичних послуг.
Попередня норма, що давала українським біженцям доступ до медичної допомоги на умовах, як для осіб із повним страхуванням у NFZ, була скорочена. З 1 жовтня з переліку доступних послуг зникли:
- санаторно-курортне лікування та реабілітація;
- медична реабілітація;
- стоматологія;
- ендопротезування та операції з видалення катаракти;
- програми відшкодування ліків, добавок і медичних виробів, що продаються за рецептом.
Проте частина допомоги залишається доступною: первинна медична та амбулаторна спеціалізована допомога; медичні послуги, що надаються в районному медичному центрі; стаціонарне лікування; психіатрична допомога та лікування залежностей; послуги з догляду та опіки в рамках довгострокового догляду; невідкладна медична допомога; паліативна та хоспісна допомога;
Повний доступ до медичних послуг збережено лише у двох випадках:
– для дітей до 18 років (або тих, хто досягне цього віку під час лікування);
– для всіх, хто розпочав лікування до 30 вересня 2025 року.
Плутанина для лікарів і пацієнтів
Хоч змінені правила діють вже понад місяць, чіткого механізму їх застосування немає. Лікарні та аптеки фактично опинилися в інформаційному вакуумі.
Координаторка відділу з комплексної допомоги особам із вразливих груп фонду «Український дім» Олена Сеник пояснює, через це інколи виникають непорозуміння з доступом для людей зі статусом UKR до медичних послуг, які надалі мали би бути доступними для усіх (наприклад, у записі до лікаря-спеціаліста чи в отриманні невідкладної допомоги).
Вона наголошує, що у випадку відмови варто опускати руки: «Якщо вам усе ж відмовляють у послугах, які повинні бути доступні, варто спробувати звернутися повторно». Також, за її словами, можна «зв’язатися з керівництвом медичного закладу», а якщо ситуація не змінюється – звернутися в інший заклад.
Експертка «Українського дому» додає, що частина проблем, пов’язаних з цим питанням, виникає через недостатню поінформованість персоналу. Вона розповіла про випадки, коли їхнім бенефіцієнтам «помилково відмовляли у записі до спеціаліста лише через те, що вони мають статус UKR», хоча інший працівник того ж закладу міг оформити запис без труднощів. За її словами, це пов’язано і з людським фактором, і з тим, що загальні правила «ще не завжди працюють однаково в усіх медичних установах», що інколи ускладнює доступ до медичної допомоги.
У зв’язку з появою інформації про такі проблеми група польських неурядових організацій – «Український дім», Step by Step, HelpNowHUB, Patchwork та Inicjatywa Dom Otwarty – звернулася до NFZ із вимогою роз’яснень. Серед ключових питань:
- чи можна виписувати нові рецепти з відшкодуванням, якщо лікування розпочалося раніше;
- чи збережуть діти доступ до терапій після досягнення 18 років;
- що буде з програмами онколікування, паліативної та хоспісної допомоги;
- як діяти у випадку відкладених процедур;
- куди скаржитися у разі неправомірної відмови лікарні.
NFZ поки що не надав відповіді.
«Справжні проблеми виникають у дуже специфічних потребах». Які є альтернативи отримання медичного страхування?
«Варто пам`ятати, що тільки частина медичної допомоги є скороченою, в більшості випадків особи з PESEL UKR, в тому числі старшого віку, й надалі користуються медичною допомогою. Натомість справжні проблеми виникають саме в дуже специфічних потребах: операціях, реабілітації та онколікуванні», – пояснює Олена Сеник.
Вона підкреслює, що саме ці категорії зараз найчастіше залишаються без підтримки.
За словами експертки, альтернативними шляхами отримання медичного страхування може бути:
- працевлаштування за трудовим договором (umowa o pracę) або договором доручення (umowa zlecenia). У такому випадку внески на медичне страхування вираховуються із заробітної плати;
- реєстрація підприємницької діяльності;
- реєстрація в управління праці як безробітного. «Але тоді через це управління потрібно шукати роботу і відповідально ставитись до їхніх вимог», – наголошує Олена Сеник;
- навчання у школі чи ВНЗ.
«Один зі шляхів, який ми пропонуємо – це, якщо в осіб старшого віку з PESEL UKR, тут у Польщі є працевлаштовані діти і вони спільно проживають, – доєднання батьків до страхування дітей. Так само у випадку подружжя – страхування діє на підставі роботи одного з членів родини», – зазначає експертка «Українського дому».
У випадку осіб, які не мають у Польщі працевлаштованих родичів і не можуть з ними спільно проживати, можна спробувати звернутись по допомогу до місцевих осередків допомоги / OPS (ośrodek pomocy społecznej) щодо медичної допомоги та цільових виплат на ліки. Доступність і обсяг допомоги через OPS можуть залежати від конкретної гміни і їхніх бюджетів.
Також варто звертатися до профільних організацій, які працюють з конкретними захворюваннями, наприклад, з онкологією, хронічними хворобами.
NFZ також надає можливість викупити у них страхування на доступ до медичних послуг без необхідності працевлаштовуватись. Однак зараз ця послуга доступна тільки тим іноземцям, які мають дозвіл на перебування (karta pobytu). Тобто для українців з PESEL UKR цей варіант наразі недоступний.
«Не виключено, що в майбутньому цей механізм страхування поширять і на власників карт CUKR, але остаточні рішення та деталі такої практики стануть відомі щонайменше наступного року», – підсумовує Олена Сеник.
Анастасія Верховецька
