Все більше українців у Польщі, які мають статус PESEL UKR, намагаються інакше легалізувати своє перебування у країні. Повʼязано це з останніми змінами до спецзакону про допомогу громадянам України (зокрема з президентським вето на закон), які продовжують його дію лише до 4 березня 2026 року. Після цього терміну спецзакон продовжувати не планують. Додає непевності також факт, що станом на листопад 2025 року все ще не працює обіцяна польським урядом система електронної подачі документів – виключно через яку можна буде податись на спеціальну карту CUKR для біженців. Тому зараз чи не єдиним способом легалізації перебування є отримання традиційного дозволу на тимчасове перебування. Однак і тут українці з PESEL UKR мають певні обмеження. Пояснюємо, на яких підставах біженці з України можуть отримати у Польщі карту перебування / karta pobytu.
Ще влітку ми писали про те, що експерти з питань легалізації рекомендують українським біженцям у Польщі цікавитись іншими підставами для перебування у країні, а не тільки покладатись на спецзакон про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні.
Нагадуємо, що згідно зі спецзаконом, українці, які прибули до Польщі внаслідок війни і задекларували своє бажання лишитись в країні, отримують номер PESEL зі статусом UKR – і на підставі цього можуть легально перебувати тут. Згідно з останніми змінами, термін легального перебування продовжено до 4 березня 2026 року. Однак, попри директиву ЄС, яка пропонує продовжити українцям захист до 2027 року, влада Польщі неодноразово заявляла, що після 2026 року не збирається продовжувати дію спецзакону. Що буде замість нього – наразі невідомо.
Непевності додає теж факт, що попри обіцянки ще з весни 2024 року, досі не працює система видачі спеціальних карт побуту для українських біженців – так званих карт CUKR. Такі карти видаватимуться виключно на підставі онлайн-заяви, що буде подана через систему Moduł Obsługi Spraw (MOS). Однак, щоб MOS запрацював, потрібні відповідні зміни у законі про іноземців. Зараз ці зміни перебувають на стадії розгляду у Сеймі та Сенаті. Далі законопроєкт мусить підписати Президент. Як раніше заявляв віцеміністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Дущик, він сподівається, що карти CUKR почнуть видавати з 1 січня 2026 року. Навіть, якщо сподівання віцеміністра справдяться, залишається питання, як польська система впорається з близько 1 млн заявок від українських біженців – адже саме стільки громадян України зі статусом PESEL UKR зараз перебуває у Польщі. І щоб зберегти легальність перебування, вони до 4 березня 2026 року повинні подати заявку на отримання іншого виду дозволу на перебування.
Якщо не карта CUKR, то що?
Серед можливих альтернативних способів легалізації називають довідку про тимчасовий захист, яку видає Управління у справах іноземців. Податися на неї українці зможуть лише в тому разі, якщо спецзакон про допомогу припинить дію, а директива ЄС про тимчасовий захист залишатиметься чинною – тобто після 4 березня 2026 року і тільки якщо закон не буде продовжено. Водночас перебування на цій підставі не дає можливості податись на карту перебування (karta pobytu).
Дехто серед інших альтернативних варіантів легалізації називає отримання міжнародного захисту. Ми вже писали про те, що українці намагаються отримати міжнародний захист, однак зазвичай отримують відмову. Фахівці, зокрема експерти фонду «Український дім» не рекомендують використовувати міжнародний захист як форму легалізації. «Міжнародний захист хибно вважають такою ж легалізаційною процедурою як дозвіл на тимчасове проживання, що абсолютно не є так, бо це особлива форма захисту. Виїзд особи до України, яка отримала додатковий захист, тобто довела, що особисто для неї Україна – небезпечне місце, може мати наслідком втрату статусу. З іншого боку, статус PESEL UKR такої проблеми не має, звісно, якщо виїзд не триває понад тридцять днів. Представники вразливих категорій, які часом спокушаються на тимчасову фінансову допомогу, отримують додатковий захист, втрачають статус PESEL UKR і разом з тим доступ до безплатної медичної допомоги. Варто памʼятати, що перейти назад з додаткового захисту на PESEL UKR неможливо», – пояснює експерт «Українського дому» Олександр Пестриков.
Тож чи не єдиною альтернативою замість чекати на запуск карти CUKR, є легалізація традиційним шляхом – отримання дозволу на тимчасове проживання та так звану карту побуту (карта перебування / karta pobytu).
Після того як наприкінці серпня 2025 року Президент Кароль Навроцький наклав вето на зміни до спецзакону про допомогу громадянам України, українці активніше почали шукати різні способи легалізації. Зокрема, як повідомляє TOK FM, значно зросла кількість заяв, поданих до Управління у справах іноземців, щодо отримання дозволу на тимчасове проживання. Ситуація не змінилась навіть після того, як Президент все ж підписав закон і зміни набрали чинності. Наприклад, в Зеленій Гурі кількість заявок зросла на 100%, у Познані та Ольштині – на 60-65%, у Любліні – на 30%. Збільшення кількості заявок тягне за собою видовження терміну розгляду справи. Так, наприклад, у Кракові середній період очікування на рішення зріс зі 133 днів до 172.
Дозвіл на тимчасове перебування для українців з PESEL UKR?
Ще одним ускладненням для українців з PESEL UKR для отримання дозволу на тимчасове проживання є обмежений перелік підстав, на основі яких можна отримати позитивне рішення. Якщо інші іноземці (зокрема і громадяни України, які вʼїжджають до Польщі на підставі візи чи безвізового режиму і не роблять собі PESEL UKR) мають до вибору близько 20 підстав: робота, заміжжя, ведення власного бізнесу, навчання, стажування, волонтерство, академічна мобільність, обʼєднання з родиною тощо, то для українських біженців перелік обмежується 5 підставами.
Згідно зі статтею 42, п. 13 спецзакону про допомогу громадянам України, українці з PESEL UKR можуть отримати:
- дозвіл на тимчасове проживання і роботу (видається на підставі конкретного працевлаштування за будь-якою з форм договорів);
- дозвіл на тимчасове проживання з метою роботи на посаді, яка вимагає високих кваліфікацій;
- дозвіл на тимчасове проживання з метою ведення господарської діяльності;
- дозвіл на тимчасове проживання для члена родини громадянина Польщі;
- дозвіл на тимчасове проживання з метою обʼєднання з родиною.
В інших випадках застосовується стаття 99, п. 1, параграф 4 закону про іноземців, яка передбачає, що особи, які мають у Польщі тимчасовий захист, не можуть навіть подати заявку на отримання дозволу на тимчасове проживання. Тут варто звернути увагу на те, що українці з PESEL UKR у польському праві вважаються особами, що мають тимчасовий захист (ст. 2, п. 6 спецзакону).
Таким чином, українці, які мають PESEL UKR, не можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання, наприклад, у звʼязку з навчанням. Відтак українська молодь, яка ще дітьми прибула до Польщі у звʼязку з війною і отримала PESEL UKR, закінчила тут школу і почала навчатись в університеті, не може на цій підставі отримати карту перебування.
«Я була здивована, коли почула від управління у справах іноземців, що я взагалі не мала права подавати заявку на отримання дозволу на тимчасове проживання», – ділиться у коментарі для «Нашого вибору» Анастасія. Дівчина приїхала до Польщі у березні 2022 року і отримала PESEL UKR. Восени 2022 вона вступила до аспірантури, однак через різні причини відкладала рішення про отримання карти перебування. А коли у 2025 році все ж подала заявку, отримала відмову щодо розгляду справи. «Моєю першою реакцією було обурення, але потім я дійсно розібралась у законах і зрозуміла, що не помітила дуже складно сформульованої статті спецзакону. І дійсно, на підставі навчання я не могла подати заявку на карту перебування. Мене більше обурило те, що під час прийняття документів – а складала я їх особисто – інспектор поправляв щось в заявці, дозволив мені донести копії сторінок паспорта, яких не вистачало, але навіть слова не сказав, дивлячись на мій PESEL UKR, що ця заявка так насправді немає сенсу. Мало того, що я витратила час на очікування – близько 4 місяців, то ще й 360 злотих, які потрібно заплатити під час складання заявки, і які, звісно що, не повертаються, якщо отримуєш відмову», – розповідає Анастасія.
Що можна зробити в подібній ситуації? «Найкраще в них не потрапляти, – говорить дівчина і додає. – Завжди можна проконсультуватись зі спеціалістами, а не покладатись лише на свої знання чи розуміння польських законів. Тим паче, що консультації (а не посередники) безплатні».
«Спецзакон чітко описує ситуації, в яких особа з PESEL UKR може подати заяву на карту перебування. Той, хто хоче знайти “шпаринку” – може це робити на свій розсуд і свідомий ризиків», – підсумовує Олександр Пестриков. Він нагадує, що перша версія спецзакону взагалі не передбачала можливості переходу на карту. Потім з’явилась можливість отримати дозвіл на перебування з метою роботи і ведення бізнесу, а це пізніше – у випадку шлюбу чи возз’єднання з родиною. Останнє оновлення спецзакону не внесло змін в цьому питанні. А з огляду на те, що у березні 2026 року продовжувати його не збираються – на впровадження додаткових приводів для осіб з PESEL UKR для отримання карти перебування розраховувати не варто.
Нагадуємо, що Консультаційний пункт «Українського дому» у Варшаві діє за адресою вул. Андреса, 29 / Andersa 29 з понеділка по п’ятницю від 10:00 до 18:00 та щосуботи від 10:00 до 17:00. Отримати необхідну консультацію можна також за телефоном: +48 727 805 764, на сторінках у Facebook та Telegram, та написавши на електрону адресу: [email protected]. Поради надаються польською та українською мовами. Також, консультаційний пункт проводить онлайн-консультації, на які можна зареєструватися за посиланням.
Анастасія Верховецка
