Протягом останніх місяців дедалі більше українців у Польщі прагнуть отримати міжнародний захист, навіть попри те, що уже користуються тимчасовим (PESEL UKR). Причини різні: від страху перед мобілізацією до невизначеності щодо майбутніх умов перебування, повʼязаних з президентським вето і затримками в ухваленні змін до спецзакону про допомогу громадянам України.
Що таке міжнародний захист? Чим він відрізняється від тимчасового та кого стосується? Чому українці бажають отримати такий вид захисту? Та чи може міжнародний захист у Польщі розвʼязати проблеми українців? Про це розповів Олександр Пестриков, співробітник відділу моніторингу та адвокації фонду «Український дім».
У березні 2025 року польська влада звернула увагу на зростання кількості заяв від українців – переважно чоловіків – про надання міжнародного захисту. Найчастіше причиною вказувався страх перед мобілізацією. Уряд тоді оприлюднив комунікат, у якому наголосив: цієї обставини недостатньо для отримання статусу біженця чи додаткового захисту.
Минуло пів року, і 2 вересня 2025 року польський уряд опублікував нове роз’яснення, підкресливши, що позиція держави не змінилася. За цей час було винесено близько тисячі відмов, а, за словами чиновників, тенденція лише посилюється. У більшості випадків заяви повторюють одні й ті самі мотиви – страх мобілізації, загальні побоювання війни чи, віднедавна, невизначеності після вето на спецзакон про допомогу українцям.
За словами Олександра Пестрикова, експерта фонду «Український дім», ця тенденція свідчить про нерозуміння частиною українців процедури отримання міжнародного захисту.
Пестриков пояснює, що в Польщі існують різні механізми захисту для громадян України.
Тимчасовий захист для українців надається автоматично всім, хто прибув через війну. Єдиним критерієм тут є українське громадянство та постійне проживання на території України на момент початку повномасштабного вторгнення. На цей час тимчасовий захист регулюється спецзаконом через отримання PESEL UKR. Водночас Управління у справах іноземців нагадало, що українці матимуть у Польщі тимчасовий захист до 4 березня 2027 року згідно з рішенням Євросоюзу, незалежно від того, чи президент підпише, чи ні зміни до спецзакону. Повернення в Україну від громадян не вимагають, якщо вони не становлять загрозу безпеці чи громадському порядку Польщі. А у випадку, якщо спецзакон втратить чинність українцям слід буде лише отримати довідку про тимчасовий захист в Управлінні у справах іноземців.
Натомість міжнародний захист надається індивідуально – заявник має довести, що саме його ситуація відповідає Женевській конвенції або критеріям статті 15Женевська конвенція визначає статус біженця для тих, хто має обґрунтований страх переслідування через національність, релігію, політичні погляди чи належність до соціальної групи. Натомість стаття 15 Закону про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща передбачає додатковий захист для осіб, яким у разі повернення загрожує смертна кара, тортури, нелюдське або принизливе поводження, або ж серйозна й індивідуалізована небезпека життю чи здоров’ю внаслідок збройного конфлікту.. Міжнародний захист надається у Польщі згідно з відповідним законом від 2003 року та передбачає надання іноземцю або статусу біженця / status uchodźcy або додаткового захисту / ochrona uzupełniająca.
«Міжнародний захист, – пояснює Олександр, – це загальний термін, який описує допомогу та охорону, що надає держава – у нашому випадку Польща – громадянам інших держав, якщо їхньому життю чи безпеці загрожує небезпека».
Статус біженця надається у виняткових ситуаціях. «Щоб отримати цей статус, заявник повинен довести, що йому особисто загрожує небезпека з боку власної держави», – пояснює Олександр Пестриков. Додатковий захист натомість застосовується, коли загроза не є особистою, а повʼязана із загальною ситуацією у країні походження. «Станом на зараз у Польщі статус біженця – передбачений міжнародним захистом – мають 3 195 осіб, серед яких 68 – українці, а додатковий захист 17 394 особи, зокрема 6 525 громадян України», – уточнює Пестриков.
Додатковий захист є безстроковим, але кожні два роки слід поновлювати документи. Такий статус відкриває повний доступ до ринку праці, хоча певні обмеження залишаються у сфері медичного обслуговування. Право на постійне місце проживання можна отримати як через рік, так і через п’ять років – залежно від підстав.
В Управлінні до справ іноземців наголошують, що під час складання внеску на отримання міжнародного захисту, у такої особи забирають наявні документи подорожі (наприклад, дійсний закордонний український паспорт). Таким чином вона стає невиїзна з Польщі на певний, часто довгий і непередбачуваний термін, поки не буде ухвалено рішення про надання захисту.
Також слід памʼятати, що отримання міжнародного захисту передбачає певні обмеження: втрату пільг доступну, наприклад, для осіб з PESEL UKR, відсутність можливості покидати територію Польщі, а у випадку відмови – складніші умови для легалізації перебування.
Як пояснює Олександр Пестриков, багато чоловіків розглядають отримання додаткового захисту як спосіб отримати міжнародний проїзний документ, замість українського закордонного паспорта, для оформлення якого потрібно оновити дані у «Резерв+». Однак, як і в березні 2025 року, так і зараз, Управління у справах іноземців Польщі наголошує, що його позиція незмінна – страх перед мобілізацією та виконанням інших громадянських обовʼязків перед своєю державою не є приводом для отримання міжнародного захисту.
На цей час зростає також кількість осіб, які намагаються використати міжнародний захист для легалізації, побоюючись скасування статусу UKR. Саме цим пояснюється нещодавній офіційний комунікат.
В «Українському домі» не радять розв’язувати проблеми з легалізацією, удаючи псевдобіженця. «Міжнародний захист хибно вважають такою ж легалізаційною процедурою як дозвіл на тимчасове проживання, що абсолютно не є так, бо це особлива форма захисту. Виїзд особи до України, яка отримала додатковий захист, тобто довела, що особисто для неї Україна – небезпечне місце, може мати наслідком втрату статусу. З іншого боку, статус PESEL UKR такої проблеми не має, звісно, якщо виїзд не триває понад тридцять днів. Представники вразливих категорій, які часом спокушаються на тимчасову фінансову допомогу, отримують додатковий захист, втрачають статус PESEL UKR і разом з тим доступ до безплатної медичної допомоги. Варто памʼятати, що перейти назад з додаткового захисту на PESEL UKR неможливо», – пояснює Олександр Пестриков.
Одночасно з цим, як пояснює Пестриков, є випадки, коли отримання додаткового захисту буде кращим рішенням, ніж оформлення тимчасового захисту та PESEL UKR. «Це стосується тільки осіб з окупованих територій, які не можуть підтвердити свого громадянства України (що є необхідною умовою для отримання PESEL UKR). Для решти осіб режим тимчасового захисту, що існує зараз до 4 березня 2027 року в ЄС, та його польський відповідник (спецзакон та PESEL UKR) є найкращим», – наголошує експерт «Українського дому».
Українців вкотре просять не квапитись з ухваленням необдуманих рішень, оскільки робота над новим законом, який має чіткіше врегулювати умови перебування громадян України у Польщі, триває. 12 вересня Сейм ухвалив новий проєкт закону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. 17 вересня його ухвалив Сенат. І зараз закон чекає на підпис Президента Польщі. Нововведення, зокрема, стосуються виплати допомоги 800+ та доступу до медичної допомоги.
Діана Прудник
