8 січня у Варшаві відбулася зустріч з міністром національної єдності Олексієм Чернишовим, під час якої було представлено функції та завдання новоствореного відомства. Розповідаємо про те, за що відповідатиме Міністерство національної єдності України та які думки з цього приводу мають представники українських громадських організацій у Польщі.
Функції Міністерства національної єдності України
Як повідомив під час зустрічі Олексій Чернишов, функціями новоствореного Міністерства національної єдності України є:
- Співпраця з українською спільнотою за кордоном: підтримка зв’язків з українцями за кордоном, комунікація з українською діаспорою, адвокація інтересів українців за кордоном, політика множинного громадянства, український освітній компонент для дітей за кордоном.
- Підтримання національної ідентичності та стратегічної комунікації: інформаційна політика та політика національної єдності та ідентичності, захист від дезінформації та пропаганди, дослідження та аналітика.
- Співпраця з міжнародними стейкхолдерами: взаємодія з міжнародними організаціями, фондами та бізнесом, взаємодія з інституціями ЄС та урядами країн, у яких перебувають українці, координація МТД (міжнародна технічна допомога).
- Внутрішня єдність та спільний розвиток: стратегія спільного розвитку та єдності, взаємодія з ЦОВВ (центральні органи виконавчої влади), організація діалогу між урядом та громадськістю, розвиток національних програм і проєктів єдності.
- Політика повернення українців: координація програм соціальної, юридичної та психологічної підтримки, цифровізація та новітні технології.
Також у міністерстві планують ухвалити Закон про національну єдність.
У рамах своєї роботи відомство планує створити Агенцію національної єдності. Вона матиме такі функції:
- заохочення українців до повернення додому;
- інформування українців про можливості розвитку в Україні;
- підтримка українців у експертних колах (лобізм);
- надання правової допомоги;
- протидія дезінформації;
- формування голосів України за кордоном;
- створення бізнес-спільноти, формування нових економічних зв’язків;
- допомога українцям за кордоном в адаптації;
- взаємодія з українськими релігійними спільнотами за кордоном;
- сприяння працевлаштуванню в Україні.
Разом з агенцією міністерство планує запустити пілотний проєкт рекрутингового центру, що сприятиме забезпеченню працівниками українських підприємств ОПК (оборонно-промисловий комплекс), енергетики та інших галузей. В рамах проєкту українці матимуть можливість пройти співбесіду дистанційно.
Також планується створити простір Unity Hub та цифрову платформу Unity App. У просторі планується розмістити мовну школу, освітній та культурний простір, українське кафе, Market Place, Ua Job Centre, Bussiness Hub та коворкінг, а також паспортний сервіс ДП Документ. Крім того, у просторі працюватиме консультант з повернення, координатор з економічних можливостей та представник країни перебування. Серед інших функцій Unity Hub – програми для дітей та молоді, збори лідерів думок та громади та надання консульських, банківських і поштових послуг.
Що стосується Unity App, то завдяки цій платформі планується забезпечити онлайн-доступ до державних і транскордонних послуг, що спрямовані на підтримку громадян України за кордоном і зміцнення їхніх зв’язків із державою, покращити комунікацію між громадянами, урядом і дипломатичними установами. Також планується створити єдиний реєстр українців за кордоном для отримання різноманітних послуг та соціальної підтримки.
Міністерство національної єдності України – думки представників громадських організацій у Польщі
Представники українських громадських організацій у Польщі після зустрічі із міністром Олексієм Чернишовим висловили думки з приводу функцій та концепції Міністерства національної єдності України, а також зустрічі загалом. У коментарях для «Нашого вибору» вони зазначають, що видно, що держава зацікавлена у розв’язанні проблем, з якими стикаються українці за кордоном, готова до діалогу з українськими громадськими організаціями, а також, що керівництво міністерства слухає, приймає та враховує критику в рамах своєї роботи.
На думку віцепрезидентки Товариства соціально-культурного партнерства «Польща – Україна» з Познані Марії Андрухів, головним позитивним враженням від зустрічі був сам факт, що міністр та команда усвідомлюють потребу співпраці із українцями за кордоном. «Вони відверто задекларували те, що намагатимуться зменшити прірву між українцями у державі та поза нею, проводячи низку проєктів, але перш за все – змінюючи інформаційну політику»,– поділилась враженнями громадська діячка. Вона зазначила, що міністр під час зустрічі дозволив поставити різні, навіть найбільш «незручні», питання. «У мене склалося враження, що команда новоствореного міністерства готова приймати виклики та дала простір для вираження своїх претензій та невдоволення до дій уряду (звісно, настільки, наскільки на це дозволив час), – сказала Марія Андрухів. Найбільші сподівання громадська діячка покладає на реалізацію пунктів про множинне громадянство та створення так званих Unity Hubів, «які б мали слугувати центрами для співпраці української спільноти із українським урядом за кордоном». Вона підкреслила, що попри деякі сумніви, як, наприклад, джерела фінансування такої масштабної діяльності, має багато оптимізму щодо подальшої співпраці. «Проте, гадаю, що перші висновки можна буде робити тоді, коли кроки, озвучені на зустрічі, будуть виконані», – додала активістка.
У Фонді «Український дім» у Варшаві розуміють занепокоєння українським урядом демографічною ситуацією в Україні і потребою проведення роботи з закордонним українством. Крім того, зазначають, видно, що міністр дослухається і враховує досвід роботи закордонних організацій. «Я бачив цю презентацію двічі. Помітно, що було враховано коментарі українських організацій у Польщі. Якщо у першій версії презентації міністерство обіцяло, що створить Unity Hub і описувало це як абсолютно нову ініціативу, то під час цієї зустрічі вже говорилось про вдосконалення наявних ініціатив, координацію і навіть українське фінансування <…> Тобто, керівництво міністерства дослухається і це добре», – говорить Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації фонду «Український дім» у Варшаві.
Крім цього у фонді зазначають, що дуже зацікавлені у співпраці з міністерством в контексті роботи Unity Hub. Підтримка Міністерства єдності може підсилити ту роботу, яку вже проводить організація, а це зокрема, консультаційний пункт та центр зустрічей для української громади. У фонді переконані, підтримка уже наявних ініціатив у Польщі є більш доцільною, ніж створення паралельних подібних структур.
«Держава показала зацікавлення діалогом з організаціями закордонних українців, поза форматом “все робіть через посольство”, а сам міністр гарно себе запрезентував і подякував закордонним українцям, що морально підбадьорює. Також були представлені плани на створення центрів підтримки для українців, на кроки в сторону множинного громадянства тощо. Самі представники України вислухали наші болі й труднощі з якими стикаються українці та організації у Польщі, а також познайомилися з багатьма організаціями та залишили свої контакти», – говорить Артем Зозуля, голова фонду «Україна» та засновник Центру української культури й розвитку у Вроцлаві (CUKR).
Водночас представники українських громадських організацій зазначають, що незрозуміло, якими будуть джерела фінансування міністерства, є невизначеність щодо того, яким буде поділ функцій МЗС, Міністерства національної єдності та інших профільних міністерств і чи не будуть вони дублюватися. Викликає побоювання також відсутність чітких планів щодо співпраці міністерства з українськими громадськими організаціями у Польщі.
«Досі є абстрактне розуміння того, що це буде за міністерство та якими будуть джерела фінансування: чи воно буде фінансуватися виключно з українського бюджету, з коштів платників податків, чи це будуть кошти міжнародних донорів, чи, можливо, кошти, які ми отримаємо з репарацій чи заморожених російських активів. Від цього передусім залежить розуміння, що саме буде відбуватися, а також ставлення українців в Україні до ініціатив, що реалізовуватимуться за кордоном», – говорить Надія Мороз-Ольшанська, голова фонду Fundacja Widowisk Masowych з Кракова. Вона також зазначила, що, не до кінця зрозуміло, як відбуватиметься поділ функцій Міністерства закордонних справ та Міністерства національної єдності.
Крім того, на думку активістки, ідея створення українських хабів на сьогодні дещо вичерпала себе, адже у Польщі існує багато українських організацій, які роками виконують ці функції, що планується доручити цим хабам: «Тож чергове питання – чи планується створення нових місць, чи міністерство має намір підтримувати вже ті організації, що існують?».
«Залишилось більше питань, ніж відповідей, які хотілося б отримати. Я думаю, зустріч була б продуктивнішою, якби ми отримали цю інформацію про плани і структуру міністерства завчасно і могли б обдумати і підготувати свої запитання», – зазначає Надія Мороз-Ольшанська.
Як зазначив Олександр Пестриков, зараз перед міністерством стоїть багато викликів. Серед них – охоплення підтримкою усіх категорій українських громадян за кордоном. «Більшість українців за кордоном описувалась міністром як представники найчастіше середнього класу, освічені, молоді або у середньому віці. Це так, але ці категорії самі собі непогано радять і потребують тільки гарного виконання державою тих функцій, що вже існують (наприклад, доступ до консульських послуг). Проте досвід Українського дому показує, що найбільшої підтримки потребують представники вразливих категорій. Тільки серед осіб під тимчасовою охороною і тільки у Польщі – 70 тисяч осіб пенсійного віку. В місцях колективного проживання в Польщі досі знаходиться 29 тисяч осіб, а 6% осіб у кризі бездомності в Польщі мають (або декларують) українське громадянство. Необхідно також підтримати наших громадян, що мають залежності або проблеми з ментальним здоров’ям. Ці групи нечисленні та можуть бути охоплені конкретними цільовими програмами вже зараз. Проте в презентації про них не згадали», – наголосив він. Олександр Пестриков також додав, що хотілося б почути плани українського уряду на найближчу перспективу, якою може бути політика національної єдності, у разі, якщо Україна вступить до ЄС та потрапить до зони Шенген та якою може бути поведінка українців після того, як скасують заборону виїзду чоловіків за кордон. Пестриков також зазначив, що міністерство розглядає повернення громадян як чорно-білу ситуацію, але у випадку Польщі варто розглянути ситуацію, коли українці житимуть на дві країни.
Артем Зозуля також звертає увагу, що під час зустрічі так і не були надані відповіді на питання щодо того, якими будуть джерела фінансування Міністерства національної єдності, а також організацій, які вже частково виконують функції держави у сферах підтримки українців за кордоном. Не було озвучено також відповіді на зауваження про необхідність спільного вектору і координування діяльності підтримки і лобіювання інтересів за кордоном. «Незрозуміло, який буде поділ функцій МЗС, Міністерства національної єдності та інших профільних міністерств України у забезпеченні інтересів українських громадян за кордоном у питаннях освіти, працевлаштування, гарантування їх прав, утримання національної свідомості та в інших сферах», – зазначив активіст. Як і інших предствників громадського сектору, його також хвилює питання наступних кроків у співпраці з громадськими організаціями, які роками працюють у Польщі на користь українських громадян.
Тетяна Шарапова
