25 листопада 2025 року Європейський Суд Справедливості зобов’язав Польщу визнавати одностатеві шлюби, укладені в інших державах-членах ЄС. Рішення має негайну дію і стосується лише визнання правових наслідків таких шлюбів, а не впровадження рівності шлюбів у польському законодавстві.
Що постановив Суд
Європейський Суд Справедливості у Люксембурзі підтвердив: якщо двоє громадян ЄС уклали шлюб в одній країні й мають певний обсяг прав (спільна власність, спадкування, податкові пільги), то інші держави-члени – включно з Польщею – повинні визнавати ці наслідки, навіть якщо національне право не передбачає шлюбів для пар однієї статі.
Рішення базувалося на принципі свободи пересування та проживання в ЄС, праві на повагу до приватного і сімейного життя, а також на попередніх прецедентах Європейського суду з прав людини і Суду ЄС, зокрема щодо Румунії.
Держава фактично готувалася до такого рішення
Матеріали, до яких отримало доступ польське видання OKO.press, свідчать, що уряд ще з 2024-2025 років поетапно готувався до зміни практики. Зокрема, ще у 2024 році було скасовано припис прокуратури часів Збігнєва Зьобри, який забороняв транскрипцію шлюбів одностатевих пар. Державний прокурор Даріуш Корнелюк тоді підкреслив, що хоча держави-члени мають свободу у регулюванні шлюбів, вони водночас «не можуть порушувати право Європейського Союзу на свободу пересування та перебування на території держав-членів, що має призводити до визнання цивільного стану особи, встановленого в іншій державі-члені <ЄС>».
Крім цього, як пише видання, міністерства вели службову кореспонденцію щодо способів виконання майбутнього вироку. Наприклад, міністерка з питань рівності Катажина Котула пропонувала заздалегідь дати вказівки керівникам РАЦСів щодо можливості внесення до реєстру актів таких шлюбів, а у МВСі як відповідь декларували готовність співпрацювати у виробленні технічних та правових рішень.
Що змінюється для органів реєстрації
З моменту оголошення рішення Суду (тобто з 25 листопада 2025 року) керівники РАЦСів мають юридичний обов’язок здійснювати транскрипцію закордонних актів одностатевих шлюбів.
На практиці, утім, потрібні технічні зміни у державній системі актів цивільного стану та оновлені формуляри актів, щоб замінити категорії «чоловік/жінка» на нейтральні. МВС вказує, що урядовим розпорядженням можна було б уніфікувати практику по всій країні, хоча закон прямо цього не вимагає.
Реакція уряду
Офіційна позиція польського уряду щодо рішення Суду Справедливості у Люксембурзі була прихильною. Так само Міністерство юстиції визнає необхідність виконання європейських вироків і наголошує, що Конституція Польщі не забороняє шлюбів одностатевих пар, а захищає шлюб як інститут – не виключаючи можливості створення альтернативних форм (наприклад, партнерств).
У грудні 2025 року уряд планує внести проєкт закону про статус найближчої особи, що має врегулювати базові права для пар, які перебувають у фактичному союзі.
Реакція правих партій
Натомість праві сили Польщі зустріли рішення вкрай емоційно.
Так, заступник керівника канцелярії президента Адам Андрушкевич сказав, що президент Кароль Навроцький «не піддасться терору “райдужних” вироків».
Колишній міністр юстиції Збіґнєв Зьобро, який через зняття з нього депутатського імунітету та переслідування за 26 обвинуваченнями – зокрема у розкраданні коштів Фонду Справедливості – перебуває на політичному біженстві в Будапешті, називає Суд ЄС «уполітизованим» і звинувачує Брюссель у «розкраданні Європи».
Один з лідерів «Конфедерації» Кшиштоф Босак стверджує, що рішення Суду свідчить про «втрату автономії Польщі» і ставить питання про межі членства в ЄС.
Деякі політики «Права і справедливості» (зокрема Себастьян Калета) прямо погрожують кримінальною відповідальністю державним службовцям, які виконають вирок.
Експерти нагадують, що подібні попередження вже лунали раніше – але ці дії суперечать зобов’язанням Польщі як члена ЄС. Як пише журналіст OKO.press, «праві, втім, розкрутили моральну паніку – рішення, яке відповідає усталеній практиці європейських судів, вони подають як революційне, ідеологічне, шкідливе та незаконне. Крім того, використовується привід, щоб підривати принципи функціонування європейської спільноти. Це, звісно, марно – хіба що праві політики справді прагнули б виходу Польщі з ЄС».
Що далі?
Рішення Суду вже стало підставою до зміни механізму: достатньо першого керівника РАЦС, який внесе до реєстру шлюб одностатевої пари, укладений за кордоном, і це стане частиною польського правового порядку.
Як пише видання, попри бюрократичні труднощі, вирок запустив процес, який уже не так просто зупинити: громадяни отримали сигнал, що можуть вимагати не лише визнання факту шлюбу, а й пов’язаних із ним прав.
Урядовий проєкт закону про статус особи найближчої можуть ухвалити в грудні, а парламент розгляне його у січні 2026 року. Це стане тестом, чи зможе парламент зібрати більшість хоча б для мінімального пакета прав, які випливають із рішень європейських судів.
Серед змін, які можуть чекати польське суспільство – не лише зміна формулярів, системи РАЦСів чи розробка урядових роз’яснень і розпоряджень, а широка дискусія щодо закону про «статус найближчої особи» та подальшої політичної поляризації щодо майбутніх напрямків сімейної політики.
Ред.
Джерело: OKO.press
