11 липня в Олиці на Волині відбулося спільне вшанування пам’яті жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни. У церемонії взяли участь представники української та польської влади, духовенства і громадськості. Під час заходу сторони наголосили на необхідності історичної правди, продовження пошукових та ексгумаційних робіт і розвитку українсько-польського діалогу.
Спільна молитва і покладання квітів
Пам’ятні заходи відбулися на старому римо-католицькому кладовищі в Олиці Волинської області. Після поминального богослужіння учасники поклали квіти до меморіального хреста, вшановуючи всіх невинно загиблих.
У церемонії взяли участь віцепрем’єр-міністр – міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич, представники української та польської влади, а також духовенство Православної церкви України та Римо-католицької церкви.
За інформацією поліції, у заходах взяли участь близько 200 людей. Порушень громадського порядку не зафіксували.
Україна підтвердила продовження ексгумацій
Перший заступник міністра культури України Іван Вербицький наголосив, що для України важливими залишаються продовження пошукових та ексгумаційних робіт і гідне вшанування пам’яті всіх жертв.
«Україна підтверджує дотримання домовленостей про проведення пошукових і ексгумаційних робіт: минулого року вони були відновлені, сьогодні тривають і будуть продовжені. Нам важлива правда і гідне поховання кожної людини. Вшановуємо пам’ять жертв трагедії українсько-польського протистояння під час Другої світової війни», – сказав він.
Владислав Косіняк-Камиш: майбутнє потребує правди, пам’яті й прощення
Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що добрі польсько-українські відносини мають будуватися на історичній правді, належному вшануванні жертв і прощенні.
За його словами, ексгумації та гідне поховання загиблих є для Польщі питанням особливої ваги. Водночас він наголосив, що пам’ять про трагедію не повинна перетворюватися на джерело ненависті, а має допомагати будувати майбутнє двох народів.
«Не про помсту, а про пам’ять, не про ненависть, а про любов. Не про минуле, а про майбутнє», – сказав він.
Косіняк-Камиш зазначив, що приїхав на Волинь «зі знаком миру» і як до друзів, з якими можна відверто говорити про складні сторінки історії. За його словами, справжня дружба означає здатність чесно говорити правду, навіть якщо вона є непростою, і разом рухатися вперед попри трагічний досвід минулого.
Він також закликав не потрапити у «смертельну спіраль ненависті» та висловив переконання, що рани минулого можуть загоїтися лише за умови гідного вшанування пам’яті всіх жертв.
Олександр Алфьоров: пам’ять не повинна ставати зброєю
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров заявив, що трагічні події необхідно пам’ятати, але пам’ять про них має бути чесною та не використовуватися для політичних маніпуляцій.
За його словами, Україна і Польща повинні перейти від взаємних звинувачень до відповідального діалогу та спільної роботи заради майбутнього.
Під час церемонії він також закликав створити максимально сприятливі умови для польських пошукових та ексгумаційних робіт в Україні й повідомив, що цього року Український інститут національної пам’яті планує звернутися до польської сторони із запитом на проведення пошукових та ексгумаційних робіт у Польщі, зокрема у Сагрині чи Ласкові.
Алфьоров для PAP: Україна визнає Волинську трагедію
В інтерв’ю Польському агентству преси (PAP), опублікованому напередодні пам’ятних заходів, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров відкинув твердження про те, що Україна не визнає Волинської трагедії.
За його словами, підтвердженням позиції України є відновлення пошукових та ексгумаційних робіт. Він також наголосив, що за останні півтора року в цій сфері вдалося досягти найбільшого прогресу порівняно з попередніми роками.
Водночас Алфьоров пояснив, що українська сторона розглядає ці події у ширшому історичному контексті – як частину українсько-польського протистояння 1939–1947 років.
Алфьоров пояснив, що польський і український календарі історичної пам’яті відрізняються як щодо пам’ятних дат, так і щодо постатей, яких вшановують. Саме тому 11 липня не входить до українського календаря пам’яті. Водночас, за його словами, вже багато років 12 липня в Україні проводять панахиди та інші пам’ятні заходи за загиблими поляками й українцями.
На запитання про нинішню суперечку між Польщею та Україною Алфьоров відповів, що історичні питання мають залишатися сферою відповідальності істориків. «Як історик я хотів би зазначити, що не втручаюся у справи хірургів чи астрономів. Не тому, що чогось не знаю, а тому, що це не моя компетенція. Так само вважаю, що історію мають коментувати насамперед історики. Питання історії слід залишити історикам, а політикам – майбутнє наших народів. Для мене неприйнятно, що сьогодні історичні події – незалежно від епохи – легковажно коментують. І я кажу про обидві сторони», – сказав Олександр Алфьоров.
Алфьоров також підкреслив, що незалежно від політичних суперечок пошукові та ексгумаційні роботи мають тривати. «Повірте мені: як офіцер української армії й майор запасу, який неодноразово бачив, як ми не могли забрати тіла наших полеглих воїнів і вони вважалися зниклими безвісти, для мене ексгумація – це не лише елемент діалогу. Це питання честі», – сказав Олександр Алфьоров.
12 липня у волинських храмах відбудуться панахиди
Міністерство культури повідомило, що 12 липня за спільною ініціативою Українського інституту національної пам’яті та Православної церкви України в усіх парафіях Волинської єпархії відбудуться заупокійні панахиди за невинно вбитими поляками та українцями.
Ред.
За матеріалами: Міністерство культури України, Суспільне, PAP, PAP
