Напередодні Національного дня пам’яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої, який у Польщі відзначають 11 липня, Росія посилює інформаційну операцію, спрямовану на загострення польсько-українських відносин. Про це у колонці для OKO.press пише журналістка Анна Межинська. Вона звертає увагу, що українські державні інституції регулярно попереджають про нові російські інформаційні атаки, тоді як у Польщі ця тема значно менш помітна в публічній комунікації державних органів.
Росія використовує 11 липня для ескалації
11 липня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Це державний день пам’яті, встановлений законом у 2025 році. Він припадає на річницю так званої кривавої неділі 11 липня 1943 року, яку в Польщі вважають символічною кульмінацією Волинської трагедії.
Питання Волинської трагедії залишається однією з найскладніших тем у польсько-українських відносинах. Останніми тижнями історичні суперечки загострилися після рішення президента України Володимира Зеленського назвати один із підрозділів Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА, а також рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла.
Саме на тлі цієї напруженості, пише Анна Межинська, Росія намагається використати увагу до 11 липня та пов’язаних із ним пам’ятних заходів, щоб поглибити конфлікт між поляками та українцями. Вона нагадує, що український Центр протидії дезінформації ще раніше попереджав про початок активної фази російської інформаційної операції, спрямованої на погіршення відносин між двома країнами, та фіксував активізацію російських ботів, які поширюють у соціальних мережах матеріали, покликані поглибити польсько-українські суперечності.
«Розсекречені документи» як інструмент інформаційної війни
4 липня Центр попередив, що ФСБ готує інформаційну провокацію з використанням фальшивих історичних документів про події Другої світової війни та Волинську трагедію. Уже наступного дня російські державні медіа опублікували матеріали про нібито «розсекречені» документи. Саме їх Анна Межинська називає першим етапом нинішньої інформаційної кампанії Кремля.
Серед оприлюднених матеріалів були документи про одного з командирів УПА Дмитра Клячківського («Клима Савура») та донесення про нібито масове вбивство поляків у Володимирі-Волинському. Межинська зазначає, що нових історичних фактів вони не містять, однак можуть використовуватися для посилення антиукраїнських настроїв у Польщі.
Детальніше ці документи проаналізував український історик Сергій Рябенко у колонці для «Історичної правди». Він зазначає, що оприлюднені ФСБ матеріали не є ані новими, ані справді «розсекреченими». За його словами, документи про Клячківського давно доступні дослідникам після відкриття архівів колишнього КДБ України та вже використовувалися в історичних дослідженнях.
Як зазначає Рябенко, найбільшу увагу російська пропаганда приділила донесенню радянського агента про нібито масове вбивство 11 католицьких священників і до двох тисяч поляків у Володимирі-Волинському 18 липня 1943 року. ФСБ уже публікувала цей документ у 2022 році, а польським історикам він відомий щонайменше з 2008 року.
За словами історика, описані в документі події не підтверджуються іншими історичними джерелами. Він наголошує, що немає згадок про таке масове вбивство ні в німецьких, ні в польських, ні в українських документах того часу. Крім того, сам масштаб описаної акції викликає сумніви, адже провести її непомітно в окупованому німцями місті було б практично неможливо. На думку Рябенка, радянський агент міг переказати неперевірені чутки або спотворену інформацію.
Рябенко також наводить оцінки польських істориків. Професор Ґжеґож Грицюк назвав документ класичним прикладом дезінформації та наголосив, що він давно відомий дослідникам. Історик Ян Пісулинський вважає документ автентичним, однак зазначає, що наведені в ньому відомості є неправдоподібними.
Подібну оцінку російській тактиці ще у 2024 році давав польський історик Ґжеґож Мотика у колонці «Якщо російська ФСБ раптом публікує документи з Волині 1943 року, то точно має на це якусь мету». Коментуючи попередню публікацію ФСБ про Волинську трагедію, він зазначав, що навіть якщо такі документи містять інформацію, цікаву для істориків, їхнє оприлюднення російською спецслужбою має очевидну політичну мету – загострити польсько-українські суперечки. Особливо небезпечними він називав матеріали, які через неточності або неоднозначні формулювання можуть стати підставою для нових взаємних звинувачень між поляками та українцями.
Координована інформаційна кампанія
На думку Межинської, оприлюднення таких матеріалів є лише одним із етапів ширшої інформаційної операції. Вона припускає, що найближчими днями Росія нарощуватиме інформаційний тиск, розраховуючи, що заплановані на вихідні марші пам’яті можуть перерости у прояви ненависті до українських біженців або навіть насильство. Журналістка називає це типовою тактикою російської когнітивної війни – загострювати вже наявні конфлікти, щоб дестабілізувати ситуацію всередині держав і, за сприятливих умов, зруйнувати відносини між ними.
За словами авторки, Кремль поширює свої наративи не лише через державні медіа, а й за допомогою Міністерства закордонних справ РФ, виводячи їх у міжнародний інформаційний простір.
На ознаки такої скоординованої кампанії звертає увагу і «Детектор медіа». За спостереженнями видання, після публікації ФСБ російські державні медіа, RT, офіційні ресурси МЗС РФ та проросійські телеграм-канали синхронно почали поширювати однакові повідомлення.
Водночас операція не обмежувалася темою «розсекречених документів». Російські ресурси одночасно просували й інші сюжети – про нібито неможливість вступу України до ЄС через «культ Бандери», територіальні претензії Польщі, марші пам’яті та інші історичні теми. Як зазначає «Детектор медіа», усі ці повідомлення мали спільну мету – поглибити недовіру між Польщею та Україною напередодні 11 липня.
Приклади інформаційних провокацій
У своїй колонці Анна Межинська також наводить кілька прикладів інформаційних вкидів, які, на її думку, є частиною цієї кампанії.
Фейковий звіт польської розвідки
Одним з етапів цієї інформаційної кампанії вона називає фейковий матеріал, стилізований під повідомлення українських медіа, в якому стверджувалося, що польське Агентство розвідки нібито назвало Україну «новою загрозою для безпеки Східної Європи» та порівняло її з нацистською Німеччиною. Насправді такого документа не існує. Авторка зазначає, що таким чином російські спецслужби одночасно підживлюють недовіру не лише серед поляків, але і серед українців.
Плакати з Бандерою
Ще одним прикладом інформаційного вкиду стала поширена 7 липня інформація російського агентства РИА Новости про нібито плакати зі Степаном Бандерою, які «розклеїли українські біженці» в Польщі. Як пише Межинська, походження фотографії невідоме, а передали її агентству представники проросійського руху Stop Grave, що діє на окупованих Росією територіях України. На думку авторки, це свідчить про сплановану інформаційну провокацію, покликану посилити польсько-український конфлікт.
На завершення Межинська пише, що Росія, ймовірно, продовжить інформаційну ескалацію щонайменше до завершення пам’ятних заходів, присвячених Волинській трагедії. Водночас вона звертає увагу, що Кремль уже починає використовувати й інші історичні теми, зокрема польсько-литовські, щоб створювати нові лінії напруження в регіоні.
О.К.
Джерело: OKO.Press, Детектор Медіа, Історична правда
